- •Поняття та система кримінального права. Наука «Кримінальне право»
- •4. Система кримінального права.
- •6. Наука «Кримінальне право».
- •Кримінальна відповідальність та її підстави
- •2.Підстави кримінальної відповідальності. Єдиною підставою кримінальної відповідальності є наявність у діях особи складу злочину.
- •Склад злочину
- •Об’єкт злочину
- •Поняття об’єкту злочину та його структура.
- •3. Види об’єктів злочину.
- •Об’єктивна сторона злочину
- •1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- •2. Суспільно-небезпечне діяння: дія або бездіяльність.
- •3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види та значення.
- •4. Причинний зв’язок між діяннями і суспільно-небезпечними наслідками.
- •5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину.
- •Суб’єкт злочину
- •Суб’єктивна сторона злочину
- •Вина, її форми та види
- •Стадії злочину
- •Співучасть у злочині
- •Множинність злочинів
- •IV. Сукупність злочинів
- •V. Рецидив злочину
- •Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Ііі. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •IV. Крайня необхідність
- •V. Фізичний або психічний примус
- •VI. Виконання наказу або розпорядження
- •VII. Діяння пов’язане з ризиком
- •VIII. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Поняття та мета покарання
- •Система та види покарань
- •Призначення покарання
- •Звільнення від покарання та його відбування
- •8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років.
- •9. Звільнення від покарання за хворобою
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
- •Судимість
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •1.Поняття примусового заходу медичного характеру.
- •Примусове лікування.
Поняття та мета покарання
1. Поняття покарання;
2. Мета покарання.
1. Відповідно до ч.1 ст. 50 ККУ покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Ознаки покарання:
- визнання покарання заходом державного примусу, що застосовується до осіб, які вчинили злочинне посягання. Покарання примушує особу до законослухняної поведінки.
- особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності.
- покарання може бути застосоване лише за вироком суду від імені держави, що надає йому публічного характеру. До виключної компетенції суду належить і звільнення від покарання, крім звільнення внаслідок амністії або помилування.
- покарання полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Саме в цьому проявляється така властивість покарання, як кара, що робить його найгострішим заходом державного примусу. Кара – це властивість будь-якого кримінального покарання. Вона визначається видом і строком покарання, наявністю фізичних, майнових і моральних позбавлень і обмежень.
- в ньому знаходять своє відображення засудження, негативна оцінка з боку держави як вчиненого злочину так і самого злочинця.
- призначення кримінального покарання і його виконання можливі тільки стосовно самого винного.
- будь-яке покарання тягне за собою судимість.
2. У чинному законі питання про мету покарання вирішене в ч.2 ст. 50 ККУ, де вказано, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Застосовуючи покарання, суд має на меті покарати винного, що необхідно і для захисту суспільства, і для задоволення почуття обурення і справедливості потерпілого і суспільства в цілому. Кара виражається тільки в призначенні і реалізації конкретної міри покарання до особи, яка вчинила злочин.
Мета виправлення припускає усунення суспільної небезпечності особи, тобто такий вплив покарання, в результаті якого засуджений під час і після його відбування не вчинить нового злочину. Досягнення такого результату прийнято називати юридичним виправленням.
Мета спеціального попередження полягає в такому впливі покарання на засудженого, що позбавляє його можливості вчиняти злочини.
Мета загального попередження припускає такий вплив покарання, що забезпечує попередження вчинення злочину з боку інших осіб. Ця мета покарання звернена, насамперед, до осіб, схильних до вчинення злочину. Досягнення мети загального попередження забезпечується самим оприлюдненням законів, санкції яких попереджають про покарання кожного, хто порушить ці закони, засудженням винного, призначенням покарання та його виконанням.