5. Вплив кон’юнктури ринку на вибір маркетингової політики розподілу

Маркетингова політика розподілу як стратегія управління дове­денням товарної продукції від виробників до споживачів – це послі­довно здійснювані операції з реалізації плану збуту з використанням тих або інших методичних прийомів і техніки маркетингової діяль­ності.

Усі рішення в галузі управління збутом приймаються в умовах загальноекономічної обстановки, яка все більш ускладнюється. До її зовнішніх «компонентів» відносяться економічні, політичні, соціальні, культурні, технічні, законодавчі, юридичні фактори, ринок, конкуренція, попит та ін. Усі вони знаходяться в постійній взаємодії один з одним, у різному темпі змінюються, створюючи тим самим постійно мінливий комплекс можливостей, проблем і обмежень для компанії.

До внутрішніх «компонентів» обстановки, що визначають виробничо-збутову діяльність компанії, відносяться: план маркетингу і завдання, поставлені перед відділом збуту; неформальні політичні та соціальні зв’язки організації; взаємини відділу збуту з іншими функціональними підрозділами компанії (виробництво, постачання, фінанси й облік, відділ кадрів); взаємозв’язок з іншими елементами процесу маркетингу (дослідження маркетингу, стратегія просування продукту на ринок, ціноутворення, престиж торговельної марки, прогнозування, реклама, оптова реалізація) та ін.

Методика маркетингового аналізу ринку збуту складається з таких основних етапів:

     визначення меж ринку;

     аналіз маркетингового зовнішнього середовища;

     оцінка кон’юнктури.

Плануючи вихід на новий ринок збуту, корисно брати до уваги такі рекомендації, розроблені фахівцями-маркетологами на підставі досвіду кращих компаній:

1.    Великі ринки збуту вимагають наявності від підприємства, що виходить на нього, великих ресурсів (фінансових, трудових). При цьому витрати на освоєння ринку можуть бути набагато вищими, а отриманий дохід у декілька разів меншим очікуваного.

2.    Щоб вийти на ринок, де працює сильний конкурент, необхідно вивчити його слабкі місця і використовувати це у своїй збутовій діяльності.

3.    Необхідно правильно прогнозувати потреби ринку і не робити товар, якщо точно не визначено, кому він буде потрібен. Як свідчить досвід, тільки один з п’яти продуктів виявляється успішним.

4.    Перш ніж виходити на новий ринок збуту, потрібно мати відповіді на такі питання:

            скільки потрібно фінансових ресурсів, щоб захопити необхідну частку ринку;

            коли окупляться витрати;

            коли можливе одержання першого прибутку;

            хто дасть капітал і коли потрібно буде повернути його позичальникові.

Таким чином, процес маркетингової збутової політики складається з: постановки цілей і завдань, прогнозування, розробки політики, методів, стратегії і тактики поводження компаній на ринках збуту.

6. Управління рухом товарів

Протягом тривалого часу термін маркетинг пов’язували із двома різними, але взаємопов’язаними процесами, по-перше, із досліджен­ням та стимулюванням попиту, по-друге, із системою руху товарів.

У сучасних умовах різні обставини, зокрема жорстка конкурентна боротьба за ринки збуту, привертають увагу до проблем, пов’язаних з рухом, та змушують їх шукати можливості не лише заощадження витрат обігу, але й удосконалення системи досліджень та стиму­лювання попиту: удосконалення структури товарного асортименту, регулювання цін та системи руху товарів, каналів збуту з метою підтримання попиту на високому рівні.

Товарорух або маркетингова логістика – це діяльність щодо планування, виконання та контролю фізичного переміщення всіх видів потоків (матеріалів, готових виробів, інформації), які супроводжують переміщення товару за обраним каналом від виробника до споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.

Етапи процесу товароруху:

1) визначення цілей товароруху;

2) розробка системи обробки замовлень;

3) складування то обробка вантажів;

4) управління запасами;

5) вибір методу транспортування;

6) оцінювання та контроль товароруху.

Практичне заняття 1

План

1. Розгляд питань теми.

2. Обговорення рефератів або доповідей.

3. Виконання практичних завдань за темою.

Завдання 1. Через які канали в більшості надходять у вашому регіоні:

     споживчі товари повсякденного попиту (наведіть конкретні приклади);

     товари подовженого власного споживання (наведіть конкретні приклади);

     інвестиційні товари (наведіть приклади).