Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчаючи дану тему, необхідно звернути увагу на основні положення.

1. Формування товарних ринків

Основним змістом діяльності товарної біржі є створення найсприятливіших умов для укладання товарних угод, а головною функцією – організація постійно діючого оптового товарного ринку та надання посередницьких послуг учасникам біржових торгів. Нор­мальне функціонування товарної біржі можливе в умовах ринкового середовища, самостійності підприємств різних форм власності й господарювання, насичення ринку біржовими товарами, великої кількості продавців, покупців і посередників, стабільності грошової системи, розвинутої інфраструктури.

Товарна біржа – постійно діючий оптовий ринок, що функціонує в певному місці та відповідно до встановлених правил торгівлі й регламенту.

Угоди на товарній біржі укладаються на стандартні партії товарів, що дає можливість здійснювати операції не лише без попереднього огляду товару, а й взагалі на поки що неіснуючий, але передбачуваний товар (наприклад, майбутній урожай).

Об’єктами ринкових відносин вважають як кінцеві результати виробничого процесу, так і фактори виробництва (засоби вироб­ництва, робочу силу, капітал тощо).

Об’єктом угоди на товарній біржі переважно є масовий одно­рідний товар (бавовна, зерно, метал тощо). За останні роки біржовим товаром стали також деякі стандартизовані види продукції машинобудівельних і хімічних галузей (аудіо- і відеокасети) тощо.

Класифікація товарних бірж за основними ознаками:

     за організаційно-правовими формами діяльності: АТ відкритого типу; АТ закритого типу;

     за характером здійснення біржових угод: реального товару; форвардні; ф’ючерсні; опціонні; комплексні;

     за регіоном дії: місцеві (регіональні); міжрегіональні; націо­нальні; міжнародні;

     за ступенем відкритості: відкриті (публічні); закриті;

     за характером реалізованих товарів: вузькоспеціалізовані; спеціалізовані; універсальні.

Для товарного ринку, як і для будь-якого іншого, найважливішими є поняття попиту й пропозиції.

Залежно від характеру взаємовідносин між продавцем і покупцем формуються вільні (відкриті), замкнені та регульовані ринки.

Серед товарних ринків важливе місце посідають: посередницький ринок, до якого відносять товарні біржі, аукціони, торги, інші орга­нізації, що купують товари й послуги для подальшого перепродажу з прибутком, та ринок проміжних товарів.

Важливим показником ефективності функціонування товарного ринку та його організаційної структури є місткість ринку. Цей показник характеризується експортно-імпортним балансом. Друга суттєва риса ринку – диверсифікованість – упровадження стратегії маркетингу, спрямованої на розширення сфери діяльності фірми чи монополії на ринку нових товарів, виробництво яких не пов’язане з основним виробництвом.

Розвиток товарних ринків зумовив їх розподіл на ринки реального товару і ринки прав на товар.

2. Біржовий товар

З розвитком біржової торгівлі змінювалися підходи й вимоги до біржового товару.

Біржовий товар – це товар, переважну більшість якого продають через біржі.

Сучасне західне законодавство дуже широко тлумачить цей термін. Товаром на біржі є реальні предмети, послуги, цінні папери, валюта, права, відсотки тощо. На сучасних товарних (ф’ючерсних) біржах торгують договорами (контрактами) на поставку в майбутньому, банківськими процентами, іпотекою тощо.

Біржовий товар має відповідати певним вимогам – насамперед має бути масовим, стандартним, тобто випускатися в достатньо великому обсязі або багатьма виробниками і закуповуватися численними споживачами та посередниками. Це дає змогу достовірно визначити попит та пропозицію, виявити реальну ціну. Вироби, навіть висо­коякісні, одного чи двох виробників здебільшого не можуть бути об’єктом біржових торгів, не дають змоги виявити їх загально­прийняту оцінку і не дають можливості встановити найприйнятніші ціни.

Сучасна товарна спеціалізація провідних бірж світу така:

     кольорові метали – Лондонська, Нью-Йоркська біржі;

     натуральний каучук – Лондонська, Нью-Йоркська, Амстердам­ська, Сінгапурська, Куало-Лумпурська;

     бавовна – Нью-Йоркська, Нью-Орлеанська, Чиказька, Лівер­пульська, Бомбейська, Олександрійська, Сан-Пауло;

     джут – Калькуттська, Лондонська;

     натуральний шовк – в Йокогамі і Кобе;

     зерно – Вінніпезька, Чиказька, Лондонська, Нью-Йоркська, Гамбурзька;

     кава – Нью-Йоркська, Лондонська, Ліверпульська, Амстер­дамська, Роттердамська, Гамбурзька.

Біржовий товар легко стандартизувати для того, щоб його можна було продавати без огляду за зразками або за технічним описом.

Біржові стандарти на товари та контракти розробляються кож­ною біржею самостійно та можуть відрізнятися від національних стан­дартів на аналогічну продукцію, які було розроблено за міжнародними стандартами.

Біржовий стандарт також надає продавцеві право на вибір складу, прийняття вантажу на відповідальне зберігання. На кожну партію товару оформляється товаророзпорядчий документ (варант).

Об’єктами світової біржової торгівлі на сьогодні є приблизно 70 видів товарів. Їх можна поєднати за такими групами та підгрупами.

Сільськогосподарські й лісові товари та продукти їх переробки:

     зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито);

     олійно-насіннєві (лляне й бавовняне насіння, соя, боби, соєва олія, шрот);

     живі тварини і м’ясо (велика рогата худоба, свині, м’ясні окороки);

     текстильні товари (бавовна, джут, вовна, натуральний та штучний шовк, пряжа, льон);

     харчові товари, (цукор, кава, какао-боби, рослинна олія, картопля, перець, арахіс, концентрат апельсинового соку);

     лісові товари (пиломатеріали, фанера);

     штучний каучук.

Сировина й напівфабрикати:

     кольорові метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній);

     дорогоцінні метали (золото, срібло, платина);

     чорні метали (сталь, чавун).

Нафта й нафтопродукти:

– бензин; гас; мастило тощо.

Особливостями всіх названих товарів є масове виробництво і стійкий попит.

Номенклатура біржового товару постійно змінюється: виникають нові, зникають старі види товарів. Так, в останні роки як біржові товари більше використовували продукти нафтопереробки, а також нікель, алюміній, дорогоцінні метали, концентрати апельсинового соку, фанеру, картоплю тощо.

На сільськогосподарські, лісові та товари домашнього вжитку припадає близько 55 % обсягу біржової торгівлі. І ця тенденція зберігається протягом кількох десятків років.

З розвитком науки і техніки, удосконаленням технологій вироб­ництва окремих видів товарів їх обсяг і асортимент постійно зростатиме. Їх продають через мережу фірмових магазинів з подальшим сервісним обслуговуванням (автомобілі, комп’ютерна техніка тощо), а біржа, як посередник в реалізації таких товарів, втрачатиме свою роль.

З розвитком і вдосконаленням виробництва та механізму біржової торгівлі змінюється структура й асортимент біржового товару. Спочатку це був реальний товар (вже вироблений або такий, що пере­буває на стадії виробництва, і буде вироблений до певного строку), цінні папери, валюта, рідкісноземельні метали, потім об’єктом біржової торгівлі став стандартний біржовий контракт – ф’ючерс, потім – опціон, що надає право на укладання біржового контракту.

Кожному виду бірж відповідає певний біржовий товар (табл. 7).

Таблиця 7