Тема 2 Предмет и метод б/у

1-2 Предметом бухгалтерського обліку є наявність і рух активів, власного капіталу й зобов’язань у процесі господарської діяльності підприємства.

Предмет бухгалтерського обліку складається з окремих складених елементів – об’єктів, які взаємозалежні між собою господарськими операціями й іншими явищами, що мають місце в господарській діяльності підприємства.

Під об’єктами обліку розуміють конкретні ресурси, джерела їхнього утворення, господарські операції й процеси, доходи видатки й фінансові результати, надзвичайні факти й події.

Господарська операція – дія, що викликає зміни в структурі активів, зобов’язань і власному капіталі підприємства.

Господарський процес – сукупність різнорідних господарських операцій, об’єднаних однією метою. До основних господарських процесів належать: процес постачання, процес виробництва, процес реалізації.

Процес придбання(постачання) – сукупність операцій по заготівлі, купівлі, забезпечення підприємства матеріальними й нематеріальними оборотними й необоротними активами (основних коштів, сировини, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів).

Процес виробництва – сукупність операцій по виготовленню готової продукції, виконанню робіт, наданню послуг.

Процес реалізації – сукупність операцій по відвантаженню й відпуску готової продукції (робіт, послуг) покупцям і замовникам.

Надзвичайні події – події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному наступному звітному періоді. До них належать: стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії .

3. Класифікація активів, капіталу і зобов'язань підприємства

Облікові об'єкти можна об'єднати в наступні групи:

1 група: Активи – ресурси, якими володіє підприємство для здійснення господарської діяльності. Відповідно до П(С)БО 1, 2 активи – це ресурси, отримані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому. До активів належать: необоротні й оборотні активи, витрати майбутніх періодів.

Умови визнання ресурсів активами:

• реальність їхньої оцінки;

• можливість одержання економічної вигоди від їхнього використання.

Необоротні активи – ресурси підприємства, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності. Їхній термін служби більше одного року або одного операційного циклу (якщо він перевищує один рік). До них відносять:

• Основні засоби – матеріальні активи, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі протягом тривалого періоду часу (більше одного року або більше одного операційного циклу, якщо він більше одного року). До основних коштів належать: будівлі, споруди, земля, транспортні засоби, машини, устаткування й ін.

• Нематеріальні активи – необоротні довгострокові ресурси, які не мають матеріально-речовій форми, але мають вартість і можуть приносити вигоду. До них належать: вартість придбаних підприємством прав на користування природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової інтелектуальної власності (патентами, винаходами й т.д.), вартість права на використання програмного забезпечення для ПК і ін.

• Інші необоротні матеріальні активи – матеріальні активи, які використовуються в процесі діяльності підприємства тривалий період часу (більше одного року або одного операційного циклу), однак вартість їх нижче припустимої, що дозволяє віднести об'єкт до основних засобів.

• Капітальні інвестиції – вартість об'єктів по будівництву, виготовленню, що виконується для власних потреб підприємства, а також устаткування для монтажу й установки.

• Довгострокові фінансові інвестиції – фінансові вкладення в розвиток інших підприємств на період більше одного року з метою одержання доходів (дивідендів, відсотків), збільшення власного капіталу й інших вигод для підприємства. До них належать: кошти, фінансові інвестиції підприємства в цінні папери й статутні капітали інших підприємств.

• Довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість інших фізичних і юридичних осіб даному підприємству, строк погашення якої наступить після закінчення дванадцяти місяців з дати балансу.

• Інші необоротні активи – інші необоротні активи, які не можуть бути віднесені до розглянутого вище.

Оборотні активи – ресурси підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства й повністю споживаються протягом одного року або операційного циклу, якщо він менше одного року.

До оборотних активів належать:

• запаси: виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати й ін.), готова продукція, товари, тобто матеріальні ресурси;

• кошти: готівка в касі, на рахунках у банку, у дорозі;

• дебіторська заборгованість: по розрахунках з покупцями й замовниками, з підзвітними особами, різними дебіторами.

2 група об'єктів обліку: Джерела утворення ресурсів. До них відносяться власний капітал і зобов'язання.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після відрахування його зобов'язань. До власного капіталу ставляться:

• Статутний капітал формується за рахунок сукупності внесків засновників (учасників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами (уставом).

• Пайовий капітал створюється за рахунок пайових внесків членів кооперативів (споживчих товариств, кредитних спілок, житлово-будівельних кооперативів, колективних сільськогосподарських підприємств ін.).

• Додатковий капітал формується за рахунок емісійного доходу, за рахунок дооцінки необоротних активів, вартості активів, безкоштовно отриманих від інших фізичних або юридичних осіб.

• Резервний капітал створюється для усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових труднощів і забезпечення нормальної роботи підприємства. Резервний капітал створюється за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

• Нерозподілений прибуток – сума чистого прибутку, що залишилася в обороті підприємства після сплати податків у бюджет, інших обов'язкових платежів і розподілу між власниками (учасниками) підприємства.

• Фінансування є джерелом коштів за рахунок державного бюджету, а також інших фізичних і юридичних осіб.

• Доходи майбутніх періодів – джерело коштів, отриманих підприємством у поточному або попередньому звітному періодах, але відносяться до доходів наступних звітних періодів (отримана від орендаря в рахунок майбутніх звітних періодів орендна плата й т.п.).

Зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.

Підприємства, організації й особи, перед якими дане підприємство має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а саму заборгованість – кредиторською.

Зобов'язання поділяються на:

- довгострокові - строк погашення понад один рік;

- поточні - строк погашення протягом поточного року.

До довгострокових зобов'язань ставляться:

• довгострокові кредити банків;

• інші довгострокові фінансові зобов'язання – сума довгострокової заборгованості підприємства по зобов'язаннях із залученням позикових коштів ( крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;

• інші довгострокові зобов'язання: заборгованість по довгострокових векселях, по фінансовій оренді, відстроченим податковим зобов'язанням і ін.).

До поточних зобов'язань належать:

• короткострокові кредити банків;

• кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за отримані цінності, виконані роботи, зроблені послуги;

• поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом і позабюджетними платежами, по виплатах працівникам, по страхуванню, з учасниками по нарахованих дивідендах та іншим операціям;

• інші поточні зобов'язання: по векселях виданим, отриманим авансам, внутрішньовідомчим та іншим операціям.

3 група об'єктів обліку - Господарські операції й процеси та 4 група – Надзвичайні події розглянуто у попередньому питанні.