Тема 94. Облік нематеріальних активів

Нематеріальні активи - це активи, які не мають матеріальної форми, утримуються підприємством протягом періоду більше року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях, використовується з метою отримання доходу.

Умови визнання їх ті ж, що і основних засобів:

1) їх вартість повинна бути достовірно визначена;

2) ймовірність отримання доходу.

Методологія обліку визначена П (С) БО 8 «Нематеріальні активи» Стандартом визначено розподіл нематеріальних активів на 6 груп, а Планом рахунків на 6 субрахунків.

З 1січня 2005 субрахунок 126 «Гудвіл» переведений на окремий рахунок 19 «Гудвіл».

Термін корисної експлуатації встановлюється підприємством самостійно, амортизація нараховується протягом строку корисного використання, але не більше 20 років.

Оцінка та бухгалтерські проводки по рахунку 12 «Нематеріальні активи» ті ж, що й по рахунку 10 «Основні засоби».

5. Облік зносу (амортизації) необоротних активів

Амортизація - систематичний розподіл вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизується первісна або переоцінена вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість може бути прирівняна до нуля, оскільки визначити її дуже складно і практично неможливо, про це в Наказі про облікову політику має бути вказано.

Знос - сума амортизації об'єктів спочатку їх корисного використання.

На всі об'єкти, крім землі та природних ресурсів нараховується амортизація п. 22-30 П(С)БО 7 Основні засоби».

У П(С)БО 7 передбачено п'ять методів нарахування амортизації:

1) Прямолінійний метод, при якому річна сума амортизації визначається як:

Аi = (Пв - Лв): n або Аi = Nа х (Пв - Лв): 100,

де Пв ​​- первісна вартість об'єкта;

Лв - ліквідаційна вартість об'єкта;

n - кількість років експлуатації об'єкта;

Nа - щорічна норма амортизації,%

Nа = 100%: n.

2) Метод зменшення залишкової вартості, при якому залишкова вартість на початок року множиться на річну норму амортизації у відсотках.

Nа = 1 - n √ (Лв: Пв)

3) Прискорене зменшення залишкової вартості, при якій сума амортизації обчислюється по 2-му методу і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартостi застосовується лише при нарахуваннi амортизацiї до об’єктiв основних засобiв, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортнi засоби).

4) Кумулятивний, при якому річна сума амортизації дорівнює добутку вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт дорівнює частці від ділення кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання на суму чисел років його корисного використання.

Аi = (n - i) х (Пв - Лв): S,

де i - порядковий номер року, для якого обчислюється сума амортизації;

n - кількість років експлуатації об'єкта;

S - сума років.

5) Виробничий метод, при якому місячна сума амортизації дорівнює добутку фактичного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації.

Аi = (Пв - Лв): О х Оi,

де О - розрахунковий (очікуваний) обсяг діяльності;

Оi - фактичний обсяг діяльності в i-му році.

Метод амортизації підприємство встановлює самостійно в наказі про облікову політику. Метод протягом облікового року не повинен змінюватися.

Для цілей нарахування амортизації Податковим кодексом України встановлені мінімальні строки корисного використання об'єктів основних засобів за 16 групами