Транзит може бути:
за участю в розрахунках – оплачений транзит;
без участі в розрахунках – неоплачений транзит;
Задачі бухгалтерського обліку на підприємствах оптової торгівлі:
контроль за виконанням плану товарообігу;
контроль за формами руху товарів як у цілому підприємством, так і кожним його підрозділом;
контроль за станом товарних запасів, їх збереженням;
правильне документальне оформлення операцій з надходження та вибуття товарів;
своєчасність розрахунків із зовнішніми торговими партнерами ув'язнених з ними договорів;
контроль за формуванням облікових цін і торгових націнок;
контроль за виконанням плану доходів від реалізації товарів.
Документальне оформлення надходження товарів здійснюється з урахуванням положень Податкового кодексу України.
Відповідно до цих Законів документальне оформлення передбачає:
1) виписку звичайних супровідних документів (залізничних, товарно-транспортних накладних і інших документів), передбачених договором постачання товарів;
2) виписку в обов'язковому порядку податкової накладної.
Форма, порядок заповнення податкової накладної і кількість екземплярів, що виписуються, регламентується наказом державної податкової адміністрації. У ній повинні бути зазначені в заголовній частині, крім інших необхідних реквізитів, ідентифікаційний номер постачальника (підприємця), зареєстрованого у відповідному виконкомі. Покупець товару зобов'язаний перевірити факт реєстрації підприємця-постачальника. У табличній частині податкової накладної відбивається, крім найменування товарів, робіт, послуг, одиниця виміру, ціни, відсотки і суми податку на додану вартість, а також само загальна сума за накладною, включаючи ПДВ. Податкову накладну складає особа, що зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій був наданий індивідуальний податковий номер платника ПДВ. У іншому випадку податкова накладна вважається недійсною та у майбутньому сума ПДВ, обчислена в накладній, не буде прийнята в якості податкового кредиту для зменшення податкових зобов'язань. Податкова накладна є документом, від якого багато в чому залежать відносини суб'єкта підприємницької діяльності з податковими органами.
У торговій діяльності підприємств основним документом, що регламентує відносини сторін між постачальником товарів і їх покупцем, є договір купівлі-продажу (постачання, придбання). Це правовий документ, що визначає права та обов'язки сторін, у якому відбиті найменування та адреси сторін, предмет договору (найменування і кількість товару), ціна, умови і терміни постачання, порядок розрахунків, відповідальність сторін за порушення умов договірних зобов'язань і ін.
Постачальник, відвантажуючи товари, виписує, крім податкової накладної, документи двох видів, перший з яких (товарний) супроводжує товар на всьому шляху його проходження до покупця, а другий документ є розрахунковим, надається в банк і служить підставою для розрахунків з постачальником. Основними документами, що супроводжують вантаж, є рахунки, фактури, товарно-транспортні, залізничні та інші накладні.
Основними розрахунковими документами є платіжне доручення (найчастіше) чи платіжне вимога-доручення, що надаються в банк постачальника або одержувача товарів для здійснення платежів.
Супровідні і розрахункові документи виписуються в 4-х - 5-ти екземплярах: постачальнику, одержувачу товарів, відповідним банкам для оплати вартості товарів, тари, робіт, послуг.
У встановлених випадках разом з перерахованими супровідними документами виписуються специфікації, сертифікати, пакувальні ярлики, що характеризують якість товару, кількість місць і інші пункти умов договору постачання.
При відсутності транспортних і інших супровідних документів приймання товарів оформляється спеціальним прийомним актом фактичної наявності товарів, що виписується в 2-х екземплярах, в якому робиться помітка про відсутність документів. Один екземпляр направляється постачальнику, другий використовується підприємством для обліку товарів.
Товари, отримані без супровідних документів, прибуткуються тільки після встановлення цін на них.
На підставі супровідних документів здійснюється приймання товарів по кількості і якості. Порядок її організації і документального оформлення залежить від місця приймання товарів.
Приймання товарів здійснюється:
на складі постачальника;
на складі свого підприємства;
на товарному дворі (станції) при залізничних перевезеннях.
Якщо товар приймається на складі постачальника чи на товарному дворі, то представник покупця повинен пред'явити довіреність встановленої типової форми. Якщо товар знаходиться в неушкодженій тарі, то приймання виробляється по кількості місць і чи брутто по кількості товарних одиниць, про що робиться оцінка в супровідному документі. У випадку відсутності чи тари її ушкодження, товар приймається по кількості одиниць, нетто і якості.
Приймання товарів на складах оптового торгового підприємства здійснюються матеріально відповідальною особою на підставі супровідних документів. Упаковані товари приймаються одночасно з розкриттям тари – по кількості і якості. При прийманні товарів на своєму підприємстві матеріально відповідальна особа ставить свій підпис на супровідному документі і проставляє штамп підприємства, що підтверджує приймання товарів без розбіжностей із супровідним документом. При наявності розбіжностей між фактичними даними і даними супровідних документів складається акт про встановлення розбіжностей у кількості і якості при прийманні товарів. Акт служить підставою для пред'явлення претензій постачальнику.
Усі супровідні документи перевіряються матеріально відповідальною особою і прикладаються до товарного звіту (він може мати іншу назву, наприклад, «Звіт (відомість) про рух товарів і тари на складі»).
Т.7№3. Облік операцій надходження товарів на склади оптових баз
Основним методологічним документом, яким визначаються правила оцінки та обліку товарів і тари, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», що затверджений наказом Мінфіну України від 20.11.99р. № 246.
Крім цього, до регламентуючих документів належать: Податковий кодекс України, відзначений раніше; «Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість», що затверджена наказом МФУ від 1.07.97р. № 141, а також «Інструкція з застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», що затверджена наказом МФУ від 30.11.99р. №291.
Згідно цим нормативним документам, синтетичний облік товарів на базах і складах ведеться на рахунку 28 «Товари», субрахунок 281 «Товари на складі». Рахунок основний, матеріальний, активний, сальдо й оборот по дебету означає залишок і збільшення товарів за звітний період, а оборот по кредиту - їхнє вибуття. Облік товарів і тари на базах і складах відповідно до П(С)БО ведеться за первісною вартістю, а фактично за відпускними цінами постачальників, тобто за покупними цінами за виключенням ПДВ постачальника.
Згідно П(С)БО 9 “Запаси” окремо ведеться облік транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) і інших витрат, що зв’язані з постачанням товарів (ввізне мито, непрямі податки, що не відшкодовується підприємству і т.п.). Вони включаються в собівартість товарів і їх облік ведеться на окремому субрахунку – 289 «Транспортно-заготівельні витрати» через складність їхнього включення у вартість товарів у момент оприбуткування. Наприкінці місяця складається розрахунок розподілу ТЗВ із метою визначення суми ТЗВ, що приходяться на реалізовані товари і залишок нереалізованих товарів. При цьому сума ТЗВ, що приходиться на залишок нереалізованих товарів, відбивається в балансі в складі запасів, а інша сума буде віднесена на збільшення собівартості реалізованих товарів.
Водночас з оприбуткуванням товару обов'язково відображається податковий кредит, що виникає за розрахунками з ПДВ.
Відповідно до Податкового кодексу сума ПДВ, що сплачений постачальникам відшкодовується податковими органами, якщо оформлення податкової накладної відповідає встановленим правилам. Відшкодування здійснюється шляхом заліку податкового кредиту за умови, якщо товар і транспортні послуги одержані або оплачені постачальнику. Таке положення стимулює прискорення оборотності товарів і розрахунків з постачальниками.
На оптових базах і складах для синтетичного обліку податкового кредиту передбачений рахунок 6-го класу плану рахунків – 644 «Податковий кредит», а для обліку зобов'язань по ПДВ – 643 «Податкові зобов'язання». Ці субрахунки використовуються при попередній оплаті рахунків постачальників. При наступній оплаті рахунків постачальників потрібно відразу використовувати рахунок 641 «Розрахунки по податках».
Надходження товарів викликає збільшення зобов’язань постачальникам, сума яких відображається по кредиту рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками”.
Синтетичний і аналітичний облік надходження товарів на базах і складах здійснюється на підставі супровідних документів.
Т.7№4. Особливості обліку операцій надходження товарів на підприємства роздрібної торгівлі
Облік надходження товарів у підприємства роздрібної торгівлі так само регламентуються Податковим кодексом, а також Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку від 30.11.1999 р. №291 і Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», 11 “Зобов’язання”.
На відміну від підприємств оптової торгівлі в роздрібній мережі товари враховуються за вільними продажними (роздрібним) цінами.
Документом для обліку розрахунків з бюджетом з ПДВ, нарахованого на вартість товарів, що надійшли, за покупними цінами, є податкова накладна. У ній відбиваються товари за найменуваннями і цінами постачальника (за покупними цінами), їхня кількість і сума, і виділяється ставка і сума ПДВ, що повинна бути врахована як податковий кредит. Сума податкового кредиту повинна бути зарахована на зменшення зобов'язань з ПДВ.
Основними супровідними документами є товарно-транспортні й інші накладні, що додаються до товарного звіту матеріально відповідальних осіб.
Щоб установити облікову (роздрібну) ціну в бухгалтерії повинні визначити розмір торгової націнки, що відбивається на рахунку 285 «Торгова націнка». Рахунок цей регулюючий, контрактивний, у балансі не відображається, тому що товари у другому розділі активу показуються за первісною вартістю (покупна вартість товарів разом з ТЗВ).
Одержавши супровідні документи, бухгалтер по кожному найменуванню в накладній проставляє облікову (продажну) ціну, додаючи до покупної ціни суму торгової націнки з ПДВ. Таким чином, на основі прибуткової частини товарного звіту необхідно відобразити на бухгалтерських рахунках:
а) вартість товарів і тари, отриманих від постачальника за його цінами (для перевірки із сумою оплаченого рахунка);
б) суму ПДВ на товари, що надійшли (податковий кредит);
в) суму торгової націнки (для обліку товарів за продажними цінами). Розмір торгової націнки встановлюється підприємством, а її сума визначається від вартості товарів за покупними цінами. Ця сума повинна покрити всі витрати торгового підприємства і отримання прибутку. Адміністрація підприємства вже знає, що розмір торгової націнки забезпечить обов’язки по ПДВ і отримання прибутку.
Транспортні витрати і ПДВ на суму транспортних послуг враховується, як і в підприємствах оптової торгівлі.
Т8№1 Поняття про реалізацію товарів
Продаж товарів регулюється договорами постачання, купівлі-продажу і комісії, а також Податковим кодексом України. Облік реалізації регулюється також Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, П(С)БО 15 «Дохід» і 16 «Витрати», а також П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» і 11 «Зобов’язання».
У бухгалтерії здійснюється облік таких видів реалізації:
1. Облік реалізації товарів оптом;
2. Облік реалізації товарів вроздріб:
а) за готівку;
б) через мережу комісійних магазинів і відділів;
в) дрібнооптовий продаж.
Облік реалізації товарів оптом регулюється договором постачання, а вроздріб - договором закупівлі-продажу і договором комісії.
Момент переходу права власності на товари збігається з передачею (врученням) товару покупцю, чи транспортній організації для доставки товару покупцю.
Отже моментом реалізації товарів на підприємствах оптової торгівлі є момент фактичного відпуску товарів, їхнього відвантаження покупцям.
Обсяг продажу визначається вартістю реалізованих товарів за вільними відпускними цінами. В оптовій торгівлі вільна відпускна ціна дорівнює вартості товарів за закупівельними цінами плюс оптова націнка, плюс ПДВ. Розмір оптової відпускної ціни визначається оптовою організацією за узгодженням з покупцем.
Відповідно до Податкового кодексу України обсяг реалізації товарів включається до доходу з метою оподаткування в момент фактичного відвантаження товарів, їх відпуску покупцям за продажними цінами, тобто за даними бухгалтерського обліку. ПДВ відповідно до законодавства України нараховується за встановленою ставкою із суми попереднього платежу за товари чи послуги або із вартості відвантажених товарів. При дрібнооптовому обороті платіж завжди повинен випереджати відпуск товарів покупцям.
При реалізації товарів вроздріб момент відпуску товарів збігається з прийомом грошей матеріально відповідальною особою. У цьому випадку момент реалізації збігається з прийомом виручки, що є основою для визначення валового доходу і зобов’язань з ПДВ.
Найважливіші об’єкти бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з продажем товарів:
- дохід (виручка, виторг) від реалізації;
- собівартість реалізованих товарів;
- дебіторська заборгованість покупців за відпущені товари;
- сума податкових зобов’язань бюджету.
Т.8№2
Документальне оформлення відвантаження (відпуску) товарів
Товари і тара зі складів оптових баз відвантажуються безпосередньо представнику покупця різними видами транспорту (залізницею, автотранспортом і т.п.); а також шляхом централізованої доставки покупцю.
Оформлення відвантаження (відпуску) товарів здійснюється на підставі договорів закупівлі-продажу чи разових замовлень. В усіх випадках необхідно насамперед оформити податкову накладну встановленого податковими органами зразка, а потім супровідні документи, якими в залежності від способу транспортування можуть бути: залізнична накладна з вантажною квитанцією, товарно-транспортна накладна (при відвантаженні товарів автотранспортом), рахунок, фактура. Число екземплярів супровідних документів варіюється від 3-х до 5-ти. Одержувач, прийнявши товар, розписується в супровідних документах, податковій накладній, ставить штамп свого підприємства, залишає один екземпляр у себе, а інші екземпляри документів через експедитора повертаються на оптову базу для складання звітності матеріально відповідальної особи та бухгалтерського обліку.
Облік реалізації товарів транзитом.
Одним з видів реалізації товарів оптом є транзитний. При транзитному обороті оптова база на підставі договорів, укладених з постачальниками і покупцями, виписує постачальнику рознарядку із зазначенням найменування, кількості і вартості товарів, що підлягають відвантаженню покупцям. Постачальник виписує транзитні платіжні вимоги-доручення від імені оптової бази на ім'я покупця. Ці документи є підставою для розрахунків між покупцями й оптовою базою за відвантажені товари. У цих транзитних документах указують вартість товарів за продажними цінами, вартість тари, транспортних витрат і т.і. Отже, покупець здійснює оплату товарів і тари оптовій базі. На підставі зазначених транзитних документів від імені постачальника виписується зведена платіжна вимога-доручення на ім'я оптової бази. По цьому документу база веде розрахунки з постачальником. На схемі документообіг і товарорух при транзитному обороті за участю бази в розрахунках представлений у такій схемі (рис.6.1):
1 - відвантажені товари транзитом із супровідними документами;
2 - виставлені на інкасо транзитні платіжні вимоги-доручення покупцю від імені оптової бази;
3 - виставлені зведені вимоги-доручення оптовій базі;
4 - оплата зведеного документа оптовою базою постачальнику;
5 - оплата транзитних документів оптовій базі.
1
Оптова база