100 Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області.

Сьогодні хочу розказати про Моринці, Кирилівку, Канів та одну дуже цікаву книжку. Маємо місяць березень, весна помаленьку заглядає до наших сердець, готуємось до Великодня. Прийшла також пора, коли згадуємо Тараса Шевченка – він у березні народився. Народився Шевченко 196 літ тому, 9 ІІІ 1814 р. Минуло багато років, але ми – і дорослі, і діти добре знаємо, що треба шанувати цю гарну Людину, а пам'ять про Поета та Художника передати наступному поколінню. Хтось скаже - так, читаємо «Кобзаря», беремо участь в Шевченківських концертах. Професори – літературознавці публікують нові дослідження, роблять глибокі аналізи його творів. Фахівці у музеях гарно дбають про оригінальні експонати зв'язані з життям поета. Перекладачі перекладають його твори на іноземні мови. В наш час, маємо можливість мешкати на вулиці Тараса Шевченка, маємо можливість студіювати в Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка. А і пам'ятників Тарасові Шевченку дуже багато ... Що ще можна зробити? Як гарно віддати поклін Великому Кобзареві? Моя пропозиція така: Відвідай Черкащину - Шевченків Край! Там краса, історія та великий дух. Цю подорож будеш пам'ятати все життя. Шевченків Край: це перш за все села Моринці та Кирилівка. Це також Канів. Але не тільки. На Черкащині є також інші міста та села, в яких Шевченко особисто побував, щось конкретного там робив, знав там людей, когось відвідував, або згадував ці місця у своїх творах. Якийсь час тому подорожувала я по Україні Шевченківським шляхом – була і в Моринцях, і в Кирилівці, Будищі та Лисянці, побувала в Каневі на могилі Тараса Шевченка. Завезла я до Канева групу своїх учнів з Гіжицька. І тепер можу сказати – тих хвилин не забувається. Добре знаю, що не всі сучасні українські поети чи професори були в Моринцях – селі, де народився Тарас Шевченко. Не кожен українець, який читав або не читав «Кобзаря» був в Каневі. Але на цю дуже важливу візиту ніколи не пізно. Добре було б податись в дорогу в шкільному чи студентському віці, але можна це зробити будучи вже дорослим, навіть дідусем чи бабусею. Як кому виходить. Але треба поїхати туди конечно! Канів – це місто, до якого можна доїхати різними способами – автомобілем, автобусом або поїздом. Але найкраще нам запам'ятається річкова подорож Київ – Канів. На початок добре було б познайомитись з Києвом та відвідати київський Національний музей Тараса Шевченка, а пізніше податись до Річкового вокзалу, сісти в туристичний корабель та поплисти Дніпром до самого Канева. Могила Тараса Шевченка знаходиться на Чернечій горі, яку тепер називають Тарасовою горою. Біля неї продають квіти, можна їх купити та з квітами підійти сходами до самої могили, на якій стоїть величний бронзовий пам'ятник. Будучи на могилі поета – можна просто задуматись в мовчанні, можна помолитись, можна також сказати його вірш або гарно заспівати пісню на слова Шевченка. Можна навіть заспівати якусь іншу гарну українську пісню. Як знаємо, Тарас Шевченко дуже любив музику, охоче співав. Тому всі наші гарні молитовні чи артистичні ініціативи будуть тут на місці. В Каневі діє Шевченківський національний заповідник. Він має багато завдань та функцій, але дуже важна мета заповідника – це опіка на могилою Тараса Шевченка на Чернечій горі, функціонування літературно – меморіального музею, збереження та охорона цінних пам'яток зв'язаних з життям та творчістю поета, популяризація його Слова та національної ідеї. Кожен гість Музею буде задоволений. Там гарно нас привітають, розкажуть все про Тараса Шевченка, дадуть відповіді на наші запитання. Покажуть цінні експонати та пам'ятки зв'язані з поетом. А що чувати в Моринцях та Кирилівці? Українці в Батьківщині зорганізувались і гарно подбали про ці важні села. На Черкащині діє Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Він об'єднує 3 села Тарасового дитинства: Моринці, Кирилівку та Будищі. Заповідник хоронить та зберігає цінні пам'ятки, а також знайомить українців та всіх шанувальників творчості поета з цінним багатством, яке збереглося до наших днів. Моринці ... Конечно треба відвідати це село.Так, будьмо на могилі, але не забуваймо про колиску поета. Повірте - земля, яка породила такого Українця, як Тарас Шевченко, має велику енергетику. Переконаєтесь в цьому, коли побачите його хату, оригінальні предмети з часів його дитинства. Відчуєте радість в серці та силу, коли будете ходити його рідними стежками. Весна або літо – це найкраща пора на візиту в Моринцях. Історія та традиція на фоні квітучої природи – це ж краса! Тут гарні краєвиди, багато ставочків із плакучими вербами. Тут сільські хатинки, а біля них кущі червоної калини. Тут також гарні сади та пагорби. В наш час вдалося відтворити хату, в якій народився Тарас Шевченко. Вона є символом початку життя. Цією хатою опікуються фахівці. Можна зайти до середини, подивитися, оглянути предмети та пам'ятки зв'язані з життям родини Шевченків. Біля хати стоїть криниця, з якої Шевченки брали воду. В Моринцях діє міні – готель «Кобзарева колиска». Невисока ціна, гостинність, смачна українська кухня. Це не тільки місце, де можна переночувати, але також місце, яке пропонує гарно відпочити на природі та контакт з місцевою культурою. Кирилівка Тепер це село має назву – Шевченкове, але люди далі називають його Кирилівкою. Відстань від Моринець до Кирилівки – 8 км. Будучи в Моринцях, заїдьмо до Кирилівки. Коли Тарасові було майже 2 роки, батьки з дітьми переїхали жити саме у це село. В Кирилівці пройшло дитинство поета. Це його перший життєвий навчитель. По цій землі любив бігати малий Тарас, тут пізнавав світ, набирався вражень, які пізніше виливалися в рядки його поезії. Хата родини Шевченків давно згоріла від удару блискавки, але на її місці побудовано нову – відтворену за малюнком Тараса Шевченка. В Кирилівці знаходяться могили батьків Тараса Шевченка, відвідаймо їх. Вони не є біля себе. Могила матері має своє місце біля хати. Перед смертю мама Шевченка мала таке прохання, щоб її похоронити на подвір'ї, аби хоч в такий спосіб могла охороняти своїх дітей від біди. Могила батька знаходиться в центрі села. В Кирилівці працює гарний Музей. Тут зберігаються цінні речі, які пам'ятають Тараса – це стіл і лава, за якими Тарас читав «Псалтир», є особисті речі братів і сестер, камінь з могили батька та багато інших оригінальних експонатів. В Моринцях та Кирилівці стоять пам'ятники Тарасові Шевченку. Шевченків Край відвідують люди з усіх куточків світу. Деякі багаті туристи, які люблять вигоди кажуть, - Так, я міг би приїхати до Моринець, чи Кирилівки, але там поки що нема високостандартних готелів, нема гарних ресторанів ... Дійсно, нема відповідньої інфраструктури. Може колись, в майбутньому. Могла б це бути ініціатива державна або приватна - добре поєднання історії та традиції з сучасністю. Але мені особисто не бракує цих всяких вигод. Село має бути селом. Багато там можна ще зробити, багато вдосконалити, але треба пильнувати, щоб ці села, Шевченківські місця не втратили свого клімату. На кінець ще два слова ... На Україні появилася дуже цікава книжка Лідії Орел – «Шевченків край». Це історико – культурні нариси. Я цієї книжки не читала, навіть її не маю, але довідалась про неї з Інтернету. Книга дуже вартісна та унікальна з огляду на зміст, а також тому, що співавтором та упорядником є власне Лідія Орел. Під час однієї з моїх візит в Києві, я особисто переконалась, що пані Лідія Орел – це визначний етнограф, науковець та дослідник. Про нашу культуру, традиції та звичаї знає абсолютно все . Вона є автором багатьох цінних публікацій та цілого ряду заходів спрямованих на те, щоб рятувати пам'ятки рідної культури від забуття. Про що розповідає книжка? Вона розповідає про Шевченків край - Черкащину. Там матеріали про історію цього краю, народну культуру, ремесла та промисли, традиції, побут, мистецтво, обряди та звичаї. А все це про край, в якому народився та зростав Тарас Шевченко. Одним словом, це розповідь про Землю нашого Тараса! В книзі зібрано праці понад 50 авторів, які висвітлюють Батьківщину нашого дорогого поета та художника. Книгу видано у 2005 році, вона також гарно ілюстрована. Дуже хочу мати цю книгу у себе вдома, - надіюсь, що ще можна буде її придбати. Тепер такий час, що дуже любимо подорожувати. Без проблем їздимо да Канади, Італії чи далекої Австралії. Українці відпочивають також в Єгипті чи на далеких островах. Сідаємо в літака та й летимо. Відвідуючи Україну часто вибираємо Крим або Гуцульщину. Бодай раз в житті зробім інший вибір. Поїдьмо на могилу Тараса Шевченка, відвідаймо села Моринці та Кирилівку. В наш час, в Україні організуються спеціальні екскурсії - тури Шевченківськими місцями. Можна користати з їхньої оферти. Або, озброївшись мапою та палким бажанням доторкнутись до Історії – поїхати можна самому, з друзями чи родиною. Добре було б, щоб молоді батьки завезли туди своїх дітей, а вчителі своїх учнів. Так! - було б дуже гарно ...