- •Аналіз історичного джерела (б.Грінченко “Словарь української мови”)
- •Аналіз історичного джерела (Білоцерківський договір 1651 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (Декларація про державний суверенітет України)
- •Аналіз історичного джерела (Дзюба і. “Інтернаціоналізм чи русифікація”)
- •Аналіз історичного джерела (Закон “про п’ять колосків” від 7 серпня 1932 р.)
- •Аналіз історичного джерела (збірка законів “Руська правда”)
- •Аналіз історичного джерела (Зборівський договір 1649 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (і Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іv Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (ііі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (Конституція 1710 р. П. Орлика)
- •Аналіз історичного джерела (Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.)
- •Аналіз історичного джерела (Літопис Самійла Величка)
- •Аналіз історичного джерела (м. Костомаров “Книга буття українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (м. Міхновський “Самостійна Україна”)
- •Аналіз історичного джерела (Московська угода (Березневі статті б. Хмельницького 1654 р.)
- •Аналіз історичного джерела (п. Скоропадський “Грамота до всього українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (Пересопницьке євангелія 1556–1561 рр. Та Острозька Біблія 1581 р.)
- •28. Військово-політичний устрій Запорозької Січі.
- •30 Внутрішня і зовнішня політика київських князів (кінець іх – початок хii ст.).
- •31 Гайдамацький рух/ коліївщина
- •32 Геополітичнізміни в СхіднійЄвропі у XVIII
- •33 Голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947
- •34 Державний устрій України
- •35 Державотворчі процеси на українських землях (до іх ст.)
- •36 Західноукраїнська Народна Республіка (1918–1923 рр.)
- •37Історичний портрет (військовий діяч Роман Шухевич)
- •38. Історичний портрет (гетьман Богдан Хмельницький)
- •39.Історичний портрет (гетьман Іван Мазепа)
- •40Історичний портрет (гетьман Петро Дорошенко)
- •41.Історичний портрет (гетьман Петро Сагайдачний)
- •42. Історичний портрет (громадський діяч Михайло Драгоманов)
- •Історичний портрет (громадсько-політичний діяч Кость Левицький)
- •44.Історичний портрет (історик і державний діяч Михайло Грушевський)
- •45.Історичний портрет (княгиня Ольга)
- •46.Історичний портрет (князь Василь-Костянтин Острозький)
- •Історичний портрет (князь Володимир Великий)
- •Історичний портрет (князь Володимир Мономах)
- •Історичний портрет (князь Данило Галицький)
- •Історичний портрет (князь Дмитро Вишневецький)
- •Історичний портрет (князь Ярослав Мудрий)
- •Історичний портрет (кошовий Петро Калнишевський)
- •Історичний портрет (мислитель Григорій Сковорода)
- •Історичний портрет (митрополит Андрій Шептицький)
- •Історичний портрет (митрополит Петро Могила)
- •Історичний портрет (науковець Михайло Максимович)
- •Історичний портрет (національний пророк Тарас Шевченко)
- •Історичний портрет (політичний діяч Євген Коновалець)
- •Історичний портрет (політичний діяч Степан Бандера)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч в’ячеслав Чорновіл)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч Симон Петлюра)
- •1917–1918 Роки
- •1919–1920 Роки
- •В еміграції
- •Вбивство
- •62 Історія України як суспільний процес і наука
- •63 Козацтво, його місце та роль в українській історії.
- •65. Кріпосницька система в Україні
- •66. Нацистський окупаційний режим. Гітлерівська політика державного терору.
- •68. Національно-визвольна війна
- •69 Основні суперечності та труднощі конституційного процесу в україні від 1996 року
- •70. Особливості політичного життя та соціально-економічного розвитку Західної України в міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •71 Особливості політичного та соціально-економічного розвитку України в 1990 –х р.
- •73 Повоєнна відбудова в урср, її особливості (1944 – початок 1950-х рр.)
- •74 Політика більшовиків: “воєнний комунізм” і Неп в Україні (1919–1929 рр.)
- •75. Україна у складі російської та abctpo-угорської імперій. Епоха національного відродження (кінець XVIII — кінець XIX ст.)
- •76.Політика українізації (1923 – початок 1930-х рр.), її наслідки.
- •Радянська армія в боях за звільнення України (1943–1944 рр.): масштаби військових операцій та ціна здобутих перемог.
- •78. Економічна політика імперського уряду Наддніпрянській Україні в пореформений період
- •80 Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у “довгому” хіх ст.
- •81 Соціально-економічні реформи Микити Хрущова та їхні наслідки в Україні
- •82 Сталінщина, її сутність і наслідки в 1930-х роках
- •83 Україна в період жданівщини. Націоналістичний рух на західноукраїнських землях у 1944 – на початку 1950-х рр.
- •84 Україна на шляху державної незалежності 1990-1991
- •85 Україна та українське питання у роки Першої світової війни.
- •87 Українська Держава Павла Скоропадського.
- •88 Українська козацька держава – Військо Запорозьке.
- •89 Українська революція доби Директорії. Друга унр (1918–1921 рр.)
- •90 Українська революція доби Центральної ради.
- •91 Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни. Перший етап німецько-радянської війни на території України (друга половина 1941 – перша половина 1942 рр.)
- •93 Український національний рух (друга половина хіх ст.): характеристика та регіональні особливості.
- •95 Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •96 Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •97 Українські партії XIX — на початку XX ст.
- •98. Урср у складі срср
- •99 Церковне питання в Русі-Україні
- •100 Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області.
100 Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області.
Сьогодні хочу розказати про Моринці, Кирилівку, Канів та одну дуже цікаву книжку. Маємо місяць березень, весна помаленьку заглядає до наших сердець, готуємось до Великодня. Прийшла також пора, коли згадуємо Тараса Шевченка – він у березні народився. Народився Шевченко 196 літ тому, 9 ІІІ 1814 р. Минуло багато років, але ми – і дорослі, і діти добре знаємо, що треба шанувати цю гарну Людину, а пам'ять про Поета та Художника передати наступному поколінню. Хтось скаже - так, читаємо «Кобзаря», беремо участь в Шевченківських концертах. Професори – літературознавці публікують нові дослідження, роблять глибокі аналізи його творів. Фахівці у музеях гарно дбають про оригінальні експонати зв'язані з життям поета. Перекладачі перекладають його твори на іноземні мови. В наш час, маємо можливість мешкати на вулиці Тараса Шевченка, маємо можливість студіювати в Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка. А і пам'ятників Тарасові Шевченку дуже багато ... Що ще можна зробити? Як гарно віддати поклін Великому Кобзареві? Моя пропозиція така: Відвідай Черкащину - Шевченків Край! Там краса, історія та великий дух. Цю подорож будеш пам'ятати все життя. Шевченків Край: це перш за все села Моринці та Кирилівка. Це також Канів. Але не тільки. На Черкащині є також інші міста та села, в яких Шевченко особисто побував, щось конкретного там робив, знав там людей, когось відвідував, або згадував ці місця у своїх творах. Якийсь час тому подорожувала я по Україні Шевченківським шляхом – була і в Моринцях, і в Кирилівці, Будищі та Лисянці, побувала в Каневі на могилі Тараса Шевченка. Завезла я до Канева групу своїх учнів з Гіжицька. І тепер можу сказати – тих хвилин не забувається. Добре знаю, що не всі сучасні українські поети чи професори були в Моринцях – селі, де народився Тарас Шевченко. Не кожен українець, який читав або не читав «Кобзаря» був в Каневі. Але на цю дуже важливу візиту ніколи не пізно. Добре було б податись в дорогу в шкільному чи студентському віці, але можна це зробити будучи вже дорослим, навіть дідусем чи бабусею. Як кому виходить. Але треба поїхати туди конечно! Канів – це місто, до якого можна доїхати різними способами – автомобілем, автобусом або поїздом. Але найкраще нам запам'ятається річкова подорож Київ – Канів. На початок добре було б познайомитись з Києвом та відвідати київський Національний музей Тараса Шевченка, а пізніше податись до Річкового вокзалу, сісти в туристичний корабель та поплисти Дніпром до самого Канева. Могила Тараса Шевченка знаходиться на Чернечій горі, яку тепер називають Тарасовою горою. Біля неї продають квіти, можна їх купити та з квітами підійти сходами до самої могили, на якій стоїть величний бронзовий пам'ятник. Будучи на могилі поета – можна просто задуматись в мовчанні, можна помолитись, можна також сказати його вірш або гарно заспівати пісню на слова Шевченка. Можна навіть заспівати якусь іншу гарну українську пісню. Як знаємо, Тарас Шевченко дуже любив музику, охоче співав. Тому всі наші гарні молитовні чи артистичні ініціативи будуть тут на місці. В Каневі діє Шевченківський національний заповідник. Він має багато завдань та функцій, але дуже важна мета заповідника – це опіка на могилою Тараса Шевченка на Чернечій горі, функціонування літературно – меморіального музею, збереження та охорона цінних пам'яток зв'язаних з життям та творчістю поета, популяризація його Слова та національної ідеї. Кожен гість Музею буде задоволений. Там гарно нас привітають, розкажуть все про Тараса Шевченка, дадуть відповіді на наші запитання. Покажуть цінні експонати та пам'ятки зв'язані з поетом. А що чувати в Моринцях та Кирилівці? Українці в Батьківщині зорганізувались і гарно подбали про ці важні села. На Черкащині діє Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Він об'єднує 3 села Тарасового дитинства: Моринці, Кирилівку та Будищі. Заповідник хоронить та зберігає цінні пам'ятки, а також знайомить українців та всіх шанувальників творчості поета з цінним багатством, яке збереглося до наших днів. Моринці ... Конечно треба відвідати це село.Так, будьмо на могилі, але не забуваймо про колиску поета. Повірте - земля, яка породила такого Українця, як Тарас Шевченко, має велику енергетику. Переконаєтесь в цьому, коли побачите його хату, оригінальні предмети з часів його дитинства. Відчуєте радість в серці та силу, коли будете ходити його рідними стежками. Весна або літо – це найкраща пора на візиту в Моринцях. Історія та традиція на фоні квітучої природи – це ж краса! Тут гарні краєвиди, багато ставочків із плакучими вербами. Тут сільські хатинки, а біля них кущі червоної калини. Тут також гарні сади та пагорби. В наш час вдалося відтворити хату, в якій народився Тарас Шевченко. Вона є символом початку життя. Цією хатою опікуються фахівці. Можна зайти до середини, подивитися, оглянути предмети та пам'ятки зв'язані з життям родини Шевченків. Біля хати стоїть криниця, з якої Шевченки брали воду. В Моринцях діє міні – готель «Кобзарева колиска». Невисока ціна, гостинність, смачна українська кухня. Це не тільки місце, де можна переночувати, але також місце, яке пропонує гарно відпочити на природі та контакт з місцевою культурою. Кирилівка Тепер це село має назву – Шевченкове, але люди далі називають його Кирилівкою. Відстань від Моринець до Кирилівки – 8 км. Будучи в Моринцях, заїдьмо до Кирилівки. Коли Тарасові було майже 2 роки, батьки з дітьми переїхали жити саме у це село. В Кирилівці пройшло дитинство поета. Це його перший життєвий навчитель. По цій землі любив бігати малий Тарас, тут пізнавав світ, набирався вражень, які пізніше виливалися в рядки його поезії. Хата родини Шевченків давно згоріла від удару блискавки, але на її місці побудовано нову – відтворену за малюнком Тараса Шевченка. В Кирилівці знаходяться могили батьків Тараса Шевченка, відвідаймо їх. Вони не є біля себе. Могила матері має своє місце біля хати. Перед смертю мама Шевченка мала таке прохання, щоб її похоронити на подвір'ї, аби хоч в такий спосіб могла охороняти своїх дітей від біди. Могила батька знаходиться в центрі села. В Кирилівці працює гарний Музей. Тут зберігаються цінні речі, які пам'ятають Тараса – це стіл і лава, за якими Тарас читав «Псалтир», є особисті речі братів і сестер, камінь з могили батька та багато інших оригінальних експонатів. В Моринцях та Кирилівці стоять пам'ятники Тарасові Шевченку. Шевченків Край відвідують люди з усіх куточків світу. Деякі багаті туристи, які люблять вигоди кажуть, - Так, я міг би приїхати до Моринець, чи Кирилівки, але там поки що нема високостандартних готелів, нема гарних ресторанів ... Дійсно, нема відповідньої інфраструктури. Може колись, в майбутньому. Могла б це бути ініціатива державна або приватна - добре поєднання історії та традиції з сучасністю. Але мені особисто не бракує цих всяких вигод. Село має бути селом. Багато там можна ще зробити, багато вдосконалити, але треба пильнувати, щоб ці села, Шевченківські місця не втратили свого клімату. На кінець ще два слова ... На Україні появилася дуже цікава книжка Лідії Орел – «Шевченків край». Це історико – культурні нариси. Я цієї книжки не читала, навіть її не маю, але довідалась про неї з Інтернету. Книга дуже вартісна та унікальна з огляду на зміст, а також тому, що співавтором та упорядником є власне Лідія Орел. Під час однієї з моїх візит в Києві, я особисто переконалась, що пані Лідія Орел – це визначний етнограф, науковець та дослідник. Про нашу культуру, традиції та звичаї знає абсолютно все . Вона є автором багатьох цінних публікацій та цілого ряду заходів спрямованих на те, щоб рятувати пам'ятки рідної культури від забуття. Про що розповідає книжка? Вона розповідає про Шевченків край - Черкащину. Там матеріали про історію цього краю, народну культуру, ремесла та промисли, традиції, побут, мистецтво, обряди та звичаї. А все це про край, в якому народився та зростав Тарас Шевченко. Одним словом, це розповідь про Землю нашого Тараса! В книзі зібрано праці понад 50 авторів, які висвітлюють Батьківщину нашого дорогого поета та художника. Книгу видано у 2005 році, вона також гарно ілюстрована. Дуже хочу мати цю книгу у себе вдома, - надіюсь, що ще можна буде її придбати. Тепер такий час, що дуже любимо подорожувати. Без проблем їздимо да Канади, Італії чи далекої Австралії. Українці відпочивають також в Єгипті чи на далеких островах. Сідаємо в літака та й летимо. Відвідуючи Україну часто вибираємо Крим або Гуцульщину. Бодай раз в житті зробім інший вибір. Поїдьмо на могилу Тараса Шевченка, відвідаймо села Моринці та Кирилівку. В наш час, в Україні організуються спеціальні екскурсії - тури Шевченківськими місцями. Можна користати з їхньої оферти. Або, озброївшись мапою та палким бажанням доторкнутись до Історії – поїхати можна самому, з друзями чи родиною. Добре було б, щоб молоді батьки завезли туди своїх дітей, а вчителі своїх учнів. Так! - було б дуже гарно ...
