- •Аналіз історичного джерела (б.Грінченко “Словарь української мови”)
- •Аналіз історичного джерела (Білоцерківський договір 1651 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (Декларація про державний суверенітет України)
- •Аналіз історичного джерела (Дзюба і. “Інтернаціоналізм чи русифікація”)
- •Аналіз історичного джерела (Закон “про п’ять колосків” від 7 серпня 1932 р.)
- •Аналіз історичного джерела (збірка законів “Руська правда”)
- •Аналіз історичного джерела (Зборівський договір 1649 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (і Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іv Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (ііі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (Конституція 1710 р. П. Орлика)
- •Аналіз історичного джерела (Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.)
- •Аналіз історичного джерела (Літопис Самійла Величка)
- •Аналіз історичного джерела (м. Костомаров “Книга буття українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (м. Міхновський “Самостійна Україна”)
- •Аналіз історичного джерела (Московська угода (Березневі статті б. Хмельницького 1654 р.)
- •Аналіз історичного джерела (п. Скоропадський “Грамота до всього українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (Пересопницьке євангелія 1556–1561 рр. Та Острозька Біблія 1581 р.)
- •28. Військово-політичний устрій Запорозької Січі.
- •30 Внутрішня і зовнішня політика київських князів (кінець іх – початок хii ст.).
- •31 Гайдамацький рух/ коліївщина
- •32 Геополітичнізміни в СхіднійЄвропі у XVIII
- •33 Голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947
- •34 Державний устрій України
- •35 Державотворчі процеси на українських землях (до іх ст.)
- •36 Західноукраїнська Народна Республіка (1918–1923 рр.)
- •37Історичний портрет (військовий діяч Роман Шухевич)
- •38. Історичний портрет (гетьман Богдан Хмельницький)
- •39.Історичний портрет (гетьман Іван Мазепа)
- •40Історичний портрет (гетьман Петро Дорошенко)
- •41.Історичний портрет (гетьман Петро Сагайдачний)
- •42. Історичний портрет (громадський діяч Михайло Драгоманов)
- •Історичний портрет (громадсько-політичний діяч Кость Левицький)
- •44.Історичний портрет (історик і державний діяч Михайло Грушевський)
- •45.Історичний портрет (княгиня Ольга)
- •46.Історичний портрет (князь Василь-Костянтин Острозький)
- •Історичний портрет (князь Володимир Великий)
- •Історичний портрет (князь Володимир Мономах)
- •Історичний портрет (князь Данило Галицький)
- •Історичний портрет (князь Дмитро Вишневецький)
- •Історичний портрет (князь Ярослав Мудрий)
- •Історичний портрет (кошовий Петро Калнишевський)
- •Історичний портрет (мислитель Григорій Сковорода)
- •Історичний портрет (митрополит Андрій Шептицький)
- •Історичний портрет (митрополит Петро Могила)
- •Історичний портрет (науковець Михайло Максимович)
- •Історичний портрет (національний пророк Тарас Шевченко)
- •Історичний портрет (політичний діяч Євген Коновалець)
- •Історичний портрет (політичний діяч Степан Бандера)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч в’ячеслав Чорновіл)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч Симон Петлюра)
- •1917–1918 Роки
- •1919–1920 Роки
- •В еміграції
- •Вбивство
- •62 Історія України як суспільний процес і наука
- •63 Козацтво, його місце та роль в українській історії.
- •65. Кріпосницька система в Україні
- •66. Нацистський окупаційний режим. Гітлерівська політика державного терору.
- •68. Національно-визвольна війна
- •69 Основні суперечності та труднощі конституційного процесу в україні від 1996 року
- •70. Особливості політичного життя та соціально-економічного розвитку Західної України в міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •71 Особливості політичного та соціально-економічного розвитку України в 1990 –х р.
- •73 Повоєнна відбудова в урср, її особливості (1944 – початок 1950-х рр.)
- •74 Політика більшовиків: “воєнний комунізм” і Неп в Україні (1919–1929 рр.)
- •75. Україна у складі російської та abctpo-угорської імперій. Епоха національного відродження (кінець XVIII — кінець XIX ст.)
- •76.Політика українізації (1923 – початок 1930-х рр.), її наслідки.
- •Радянська армія в боях за звільнення України (1943–1944 рр.): масштаби військових операцій та ціна здобутих перемог.
- •78. Економічна політика імперського уряду Наддніпрянській Україні в пореформений період
- •80 Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у “довгому” хіх ст.
- •81 Соціально-економічні реформи Микити Хрущова та їхні наслідки в Україні
- •82 Сталінщина, її сутність і наслідки в 1930-х роках
- •83 Україна в період жданівщини. Націоналістичний рух на західноукраїнських землях у 1944 – на початку 1950-х рр.
- •84 Україна на шляху державної незалежності 1990-1991
- •85 Україна та українське питання у роки Першої світової війни.
- •87 Українська Держава Павла Скоропадського.
- •88 Українська козацька держава – Військо Запорозьке.
- •89 Українська революція доби Директорії. Друга унр (1918–1921 рр.)
- •90 Українська революція доби Центральної ради.
- •91 Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни. Перший етап німецько-радянської війни на території України (друга половина 1941 – перша половина 1942 рр.)
- •93 Український національний рух (друга половина хіх ст.): характеристика та регіональні особливості.
- •95 Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •96 Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •97 Українські партії XIX — на початку XX ст.
- •98. Урср у складі срср
- •99 Церковне питання в Русі-Україні
- •100 Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області.
Радянська армія в боях за звільнення України (1943–1944 рр.): масштаби військових операцій та ціна здобутих перемог.
Наприкінці грудня 1942 р. радянські війська почали звільнення українських земель від нацистської окупації. Першим було звільнено село Півнівка Міловського району Луганської області. На середину лютого 1943 р. радянські війська вийшли до Новомосковська, Синельникова, Красноармійська, Слов'янська. Було звільнено Харків, але в середині березня 1943 р. німці знову захопили його. Остаточно радянські війська звільнили Харків 23 серпня 1943 р., після успішної Курської битви.
Успішним наступом радянські війська вийшли до Дніпра, який німці перетворили на „Східний вал". У серпні - грудні 1943 р. тривала битва за Дніпро, за яку 2438 воїнів стали Героями Радянського Союзу. 25 жовтня 1943 р. радянські війська звільнили Дніпропетровськ, 8 вересня - Сталіне, 2 вересня - Суми, 21 вересня - Чернігів, 23 вересня - Полтаву, 14 жовтня - Запоріжжя. 6 листопада 1943 р. було звільнено Київ. 20 жовтня 1943 р. Воронізький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти були перейменовані відповідно у 1,2,3,4 Українські фронти.
Наприкінці 1943 р. - на початку 1944 р. наступ продовжився. У січні - лютому 1944 р. радянські війська провели Корсунь - Шевченківську операцію, під час якої розгромили 80 тисяч німецько-фашистських військ, які потрапили в оточення (Канів - Корсунь - Шевченківський). Наступ продовжувався далі. Були звільнені 8 січня 1944 р. Кіровоград, 22 січня - Кривий Ріг, 13 березня - Херсон, 20 березня - Вінниця. Наприкінці березня - на початку квітня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон з Румунією та Чехословаччиною.
У квітні - травні 1944 р. радянські війська успішно провели Кримську наступальну операцію. 8 квітня 1944 р. вони прорвали перекопські укріплення, а 12 травня 1944 р. повністю звільнили Крим. У травні 1944 р. з Криму були депортовані кримські татари 238,5 тисяч чоловік, з яких 80% жінки та діти, а пізніше греки, вірмени, болгари. У червні 1944 р. в бою під Бродами була розгромлена дивізія СС „Галичина". 7 липня 1944 р. було звільнено Львів, Станіслав. У серпні 1944 р. була проведена Яссько-Кишинівська операція, і звільнені Молдавія і Ізмаільшина. У жовтні 1944 р. визволення українських земель від нацистської окупації було завершено. 28 жовтня 1944 р. було звільнене Закарпаття. 8 травня 1945 р. нацистська Німеччина підписала акт про безумовну капітуляцію, а 2 вересня 1945 р. це зробила Японія. Друга світова війна скінчилася.
2. Український народ заплатив велику ціну за Перемогу. За роки війни Україна втратила 8 млн. чоловік, або п'яту частину всього населення , з яких 2,5 млн. загинуло в боях , а 5,5 млн. становили цивільні і військовополонені. Це становило 40-44% загальних людських втрат СРСР. Понад 10 млн. чоловік залишилися без житла, міста і села були знищені, економіка зруйнована. Було знищено 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС. Лише за 1943-1944 рр. німці вивезли 9200 тисяч т зерна, 6220 тисяч т м'яса, 950 тисяч т олії, 208 тисяч т вершкового масла, 400 тисяч т цукру, 2500 тисяч т фуражу, 3500 тисяч т картоплі. Для транспортування всього цього знадобилося 1418 тисяч вагонів.
У цілому матеріальні збитки України в роки війни становили 42% загальних збитків СРСР.
