- •Аналіз історичного джерела (б.Грінченко “Словарь української мови”)
- •Аналіз історичного джерела (Білоцерківський договір 1651 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (Декларація про державний суверенітет України)
- •Аналіз історичного джерела (Дзюба і. “Інтернаціоналізм чи русифікація”)
- •Аналіз історичного джерела (Закон “про п’ять колосків” від 7 серпня 1932 р.)
- •Аналіз історичного джерела (збірка законів “Руська правда”)
- •Аналіз історичного джерела (Зборівський договір 1649 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (і Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іv Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (ііі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (Конституція 1710 р. П. Орлика)
- •Аналіз історичного джерела (Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.)
- •Аналіз історичного джерела (Літопис Самійла Величка)
- •Аналіз історичного джерела (м. Костомаров “Книга буття українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (м. Міхновський “Самостійна Україна”)
- •Аналіз історичного джерела (Московська угода (Березневі статті б. Хмельницького 1654 р.)
- •Аналіз історичного джерела (п. Скоропадський “Грамота до всього українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (Пересопницьке євангелія 1556–1561 рр. Та Острозька Біблія 1581 р.)
- •28. Військово-політичний устрій Запорозької Січі.
- •30 Внутрішня і зовнішня політика київських князів (кінець іх – початок хii ст.).
- •31 Гайдамацький рух/ коліївщина
- •32 Геополітичнізміни в СхіднійЄвропі у XVIII
- •33 Голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947
- •34 Державний устрій України
- •35 Державотворчі процеси на українських землях (до іх ст.)
- •36 Західноукраїнська Народна Республіка (1918–1923 рр.)
- •37Історичний портрет (військовий діяч Роман Шухевич)
- •38. Історичний портрет (гетьман Богдан Хмельницький)
- •39.Історичний портрет (гетьман Іван Мазепа)
- •40Історичний портрет (гетьман Петро Дорошенко)
- •41.Історичний портрет (гетьман Петро Сагайдачний)
- •42. Історичний портрет (громадський діяч Михайло Драгоманов)
- •Історичний портрет (громадсько-політичний діяч Кость Левицький)
- •44.Історичний портрет (історик і державний діяч Михайло Грушевський)
- •45.Історичний портрет (княгиня Ольга)
- •46.Історичний портрет (князь Василь-Костянтин Острозький)
- •Історичний портрет (князь Володимир Великий)
- •Історичний портрет (князь Володимир Мономах)
- •Історичний портрет (князь Данило Галицький)
- •Історичний портрет (князь Дмитро Вишневецький)
- •Історичний портрет (князь Ярослав Мудрий)
- •Історичний портрет (кошовий Петро Калнишевський)
- •Історичний портрет (мислитель Григорій Сковорода)
- •Історичний портрет (митрополит Андрій Шептицький)
- •Історичний портрет (митрополит Петро Могила)
- •Історичний портрет (науковець Михайло Максимович)
- •Історичний портрет (національний пророк Тарас Шевченко)
- •Історичний портрет (політичний діяч Євген Коновалець)
- •Історичний портрет (політичний діяч Степан Бандера)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч в’ячеслав Чорновіл)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч Симон Петлюра)
- •1917–1918 Роки
- •1919–1920 Роки
- •В еміграції
- •Вбивство
- •62 Історія України як суспільний процес і наука
- •63 Козацтво, його місце та роль в українській історії.
- •65. Кріпосницька система в Україні
- •66. Нацистський окупаційний режим. Гітлерівська політика державного терору.
- •68. Національно-визвольна війна
- •69 Основні суперечності та труднощі конституційного процесу в україні від 1996 року
- •70. Особливості політичного життя та соціально-економічного розвитку Західної України в міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •71 Особливості політичного та соціально-економічного розвитку України в 1990 –х р.
- •73 Повоєнна відбудова в урср, її особливості (1944 – початок 1950-х рр.)
- •74 Політика більшовиків: “воєнний комунізм” і Неп в Україні (1919–1929 рр.)
- •75. Україна у складі російської та abctpo-угорської імперій. Епоха національного відродження (кінець XVIII — кінець XIX ст.)
- •76.Політика українізації (1923 – початок 1930-х рр.), її наслідки.
- •Радянська армія в боях за звільнення України (1943–1944 рр.): масштаби військових операцій та ціна здобутих перемог.
- •78. Економічна політика імперського уряду Наддніпрянській Україні в пореформений період
- •80 Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у “довгому” хіх ст.
- •81 Соціально-економічні реформи Микити Хрущова та їхні наслідки в Україні
- •82 Сталінщина, її сутність і наслідки в 1930-х роках
- •83 Україна в період жданівщини. Націоналістичний рух на західноукраїнських землях у 1944 – на початку 1950-х рр.
- •84 Україна на шляху державної незалежності 1990-1991
- •85 Україна та українське питання у роки Першої світової війни.
- •87 Українська Держава Павла Скоропадського.
- •88 Українська козацька держава – Військо Запорозьке.
- •89 Українська революція доби Директорії. Друга унр (1918–1921 рр.)
- •90 Українська революція доби Центральної ради.
- •91 Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни. Перший етап німецько-радянської війни на території України (друга половина 1941 – перша половина 1942 рр.)
- •93 Український національний рух (друга половина хіх ст.): характеристика та регіональні особливості.
- •95 Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •96 Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •97 Українські партії XIX — на початку XX ст.
- •98. Урср у складі срср
- •99 Церковне питання в Русі-Україні
- •100 Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області.
Аналіз історичного джерела (і Універсал Центральної ради)
Універса́ли Украї́нської Центра́льної Ра́ди — державно-політичні акти, грамоти-прокламації, які видавала Українська Центральна Рададля широкого загалу. Всього УЦР видала 4 Універсали, які визначили етапи Української держави — від автономної до самостійної.
10 червня (23 — за новим стилем) 1917 — проголосив автономію України «однині самі будемо творити наше життя». Це була відповідь УЦРТимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії… народ український має сам порядкувати своїм життям», а закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня 1917 створено Генеральний Секретаріат.
Умови
Проголошення автономії України в складі Росії;
Джерелом влади в Україні є український народ;
Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);
Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;
Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.
І Універсал оголошено на другому Всеукраїнському Військовому З'їзді.
Аналіз історичного джерела (іv Універсал Центральної ради)
9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердивзакон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.
Умови
УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;
З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;
Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;
Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;
УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;
УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;
УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;
Держава має встановити контроль над торгівлею та банками
Аналіз історичного джерела (іі Універсал Центральної ради)
3 липня (16 — за новим стилем) 1917 — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономії України.
Умови
Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;
Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;
Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України;
Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.
