- •Аналіз історичного джерела (б.Грінченко “Словарь української мови”)
- •Аналіз історичного джерела (Білоцерківський договір 1651 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (Декларація про державний суверенітет України)
- •Аналіз історичного джерела (Дзюба і. “Інтернаціоналізм чи русифікація”)
- •Аналіз історичного джерела (Закон “про п’ять колосків” від 7 серпня 1932 р.)
- •Аналіз історичного джерела (збірка законів “Руська правда”)
- •Аналіз історичного джерела (Зборівський договір 1649 р. Б. Хмельницького)
- •Аналіз історичного джерела (і Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іv Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (іі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (ііі Універсал Центральної ради)
- •Аналіз історичного джерела (Конституція 1710 р. П. Орлика)
- •Аналіз історичного джерела (Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.)
- •Аналіз історичного джерела (Літопис Самійла Величка)
- •Аналіз історичного джерела (м. Костомаров “Книга буття українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (м. Міхновський “Самостійна Україна”)
- •Аналіз історичного джерела (Московська угода (Березневі статті б. Хмельницького 1654 р.)
- •Аналіз історичного джерела (п. Скоропадський “Грамота до всього українського народу”)
- •Аналіз історичного джерела (Пересопницьке євангелія 1556–1561 рр. Та Острозька Біблія 1581 р.)
- •28. Військово-політичний устрій Запорозької Січі.
- •30 Внутрішня і зовнішня політика київських князів (кінець іх – початок хii ст.).
- •31 Гайдамацький рух/ коліївщина
- •32 Геополітичнізміни в СхіднійЄвропі у XVIII
- •33 Голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947
- •34 Державний устрій України
- •35 Державотворчі процеси на українських землях (до іх ст.)
- •36 Західноукраїнська Народна Республіка (1918–1923 рр.)
- •37Історичний портрет (військовий діяч Роман Шухевич)
- •38. Історичний портрет (гетьман Богдан Хмельницький)
- •39.Історичний портрет (гетьман Іван Мазепа)
- •40Історичний портрет (гетьман Петро Дорошенко)
- •41.Історичний портрет (гетьман Петро Сагайдачний)
- •42. Історичний портрет (громадський діяч Михайло Драгоманов)
- •Історичний портрет (громадсько-політичний діяч Кость Левицький)
- •44.Історичний портрет (історик і державний діяч Михайло Грушевський)
- •45.Історичний портрет (княгиня Ольга)
- •46.Історичний портрет (князь Василь-Костянтин Острозький)
- •Історичний портрет (князь Володимир Великий)
- •Історичний портрет (князь Володимир Мономах)
- •Історичний портрет (князь Данило Галицький)
- •Історичний портрет (князь Дмитро Вишневецький)
- •Історичний портрет (князь Ярослав Мудрий)
- •Історичний портрет (кошовий Петро Калнишевський)
- •Історичний портрет (мислитель Григорій Сковорода)
- •Історичний портрет (митрополит Андрій Шептицький)
- •Історичний портрет (митрополит Петро Могила)
- •Історичний портрет (науковець Михайло Максимович)
- •Історичний портрет (національний пророк Тарас Шевченко)
- •Історичний портрет (політичний діяч Євген Коновалець)
- •Історичний портрет (політичний діяч Степан Бандера)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч в’ячеслав Чорновіл)
- •Історичний портрет (політичний і державний діяч Симон Петлюра)
- •1917–1918 Роки
- •1919–1920 Роки
- •В еміграції
- •Вбивство
- •62 Історія України як суспільний процес і наука
- •63 Козацтво, його місце та роль в українській історії.
- •65. Кріпосницька система в Україні
- •66. Нацистський окупаційний режим. Гітлерівська політика державного терору.
- •68. Національно-визвольна війна
- •69 Основні суперечності та труднощі конституційного процесу в україні від 1996 року
- •70. Особливості політичного життя та соціально-економічного розвитку Західної України в міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •71 Особливості політичного та соціально-економічного розвитку України в 1990 –х р.
- •73 Повоєнна відбудова в урср, її особливості (1944 – початок 1950-х рр.)
- •74 Політика більшовиків: “воєнний комунізм” і Неп в Україні (1919–1929 рр.)
- •75. Україна у складі російської та abctpo-угорської імперій. Епоха національного відродження (кінець XVIII — кінець XIX ст.)
- •76.Політика українізації (1923 – початок 1930-х рр.), її наслідки.
- •Радянська армія в боях за звільнення України (1943–1944 рр.): масштаби військових операцій та ціна здобутих перемог.
- •78. Економічна політика імперського уряду Наддніпрянській Україні в пореформений період
- •80 Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у “довгому” хіх ст.
- •81 Соціально-економічні реформи Микити Хрущова та їхні наслідки в Україні
- •82 Сталінщина, її сутність і наслідки в 1930-х роках
- •83 Україна в період жданівщини. Націоналістичний рух на західноукраїнських землях у 1944 – на початку 1950-х рр.
- •84 Україна на шляху державної незалежності 1990-1991
- •85 Україна та українське питання у роки Першої світової війни.
- •87 Українська Держава Павла Скоропадського.
- •88 Українська козацька держава – Військо Запорозьке.
- •89 Українська революція доби Директорії. Друга унр (1918–1921 рр.)
- •90 Українська революція доби Центральної ради.
- •91 Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни. Перший етап німецько-радянської війни на території України (друга половина 1941 – перша половина 1942 рр.)
- •93 Український національний рух (друга половина хіх ст.): характеристика та регіональні особливості.
- •95 Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •96 Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •97 Українські партії XIX — на початку XX ст.
- •98. Урср у складі срср
- •99 Церковне питання в Русі-Україні
- •100 Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області.
81 Соціально-економічні реформи Микити Хрущова та їхні наслідки в Україні
2. Економічні реформи М.С.Хрущова та їх наслідки. Поставивши завдання „наздогнати і перегнати Америку” і пообіцявши за 20 років побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов розгорнув широку програму реформування економіки. Головним завданням на початку 50-х років стало вирішення продовольчої проблеми, яка вимагала радикальних реформ усього процесу сільськогосподарського виробництва. Початок реформування було покладено на вересневому 1953 р. Пленумі ЦК КПРС, який намітив заходи, спрямовані на піднесення сільського господарства. У середині 50-х років сільське господарство завдяки пріоритетності його розвитку вперше стало рентабельним. Валова продукція сільського господарства за 1954-1958 рр. порівняно з попередньою п’ятирічкою зросла на 35,3 %. Різке піднесення сільськогосподарського виробництва було зумовлене сукупною дією низки чинників: 1) посилення матеріальної зацікавленості колгоспників у суспільному виробництві завдяки зростанню закупівельних цін на сільгосппродукцію; 2) створення умов для розвитку особистого господарства колгоспників (зниження податків, тверді суми оподаткування відповідно до розмірів присадибних ділянок); 3) здійснення переходу від жорсткого планування до поєднання планування з господарською самостійністю колгоспів; 4) зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства; 5) підвищення освітнього рівня керівників сільгоспвиробництва. Однак економічне піднесення другої половини 50-х років виявилося нестабільним, оскільки реформи були половинчастими (не торкнулися основ адміністративно-командної економіки) і непослідовними, належним чином не обґрунтованими. Колгоспам нав’язувалися нові технології, сільське господарство стало полігоном для непродуманих нововведень і надпрограм (передбачалось перейти до вирощування нових культур, зокрема великої кількості кукурудзи на загальній площі близько 28 млн. га; розорювалися цілинні землі; ставилося завдання наздогнати і перегнати США за кількістю виробництва м’яса, молока і масла на душу населення; обмежувалося присадибне господарство). Кожна із розглянутих над програм тією чи іншою мірою зазнала краху. Нездійсненними їх робили грандіозні масштаби, волюнтаристські методи, форсовані темпи, які є характерними для функціонування командно-адміністративної системи. В 1958 p. було ліквідовано МТС. Колгоспи й радгоспи були змушені викупляти техніку. Ціни на сільгосппродукцію було заморожено, в той же час як на запчастини, мінеральні добрива, комбікорми зростали. Починаючи з 1958 p. в сільському господарстві почався спад. З 1958 по 1964 рік обсяг валової продукції у сільському господарстві України зріс всього на 3 %. За цей же період на 8 % впало виробництво продукції тваринництва. Посуха 1963 p. посилила скруту з забезпеченням населення продовольством. Було зроблено деякі послаблення в ціноутворенні та податковій політиці. Однією з найважливіших реформ „великого десятиліття” була зміна галузевого управління промисловості територіальним. На зміну міністерствам прийшли територіальні ради народного господарства (раднаргоспи). Цією реформою намагалися зменшити тиск центру на підприємства. Проте реформа не дала значного ефекту, підприємства могли здобути самостійність лише в умовах ринку. В 1965 p., коли раднаргоспи були ліквідовані, наводились багато прикладів їх неефективності. Одним з останніх нововведень Хрущова став поділ партійного апарату за виробничим принципом (на промислові та сільські обкоми й райкоми). Це була остання спроба реформувань. Важливими були соціальні програми М.С.Хрущова: - пенсійна реформа 1956 р. підвищила середній розмір пенсій за віком більше ніж у 2 рази, по інвалідності – у 1,5 рази. Виплачувались пенсії колгоспникам; - зросли асигнування на охорону здоров’я, скасовувалася плата за навчання; - збільшилися капіталовкладення в житлове будівництво, яке зводилося небаченими темпами; - тривалість робочого дня скоротилась до 7 год., запроваджувався п’ятиденний робочий тиждень. Отже, реформи М.Хрущова мали багато позитивних моментів, але внаслідок їх половинчатості і непослідовності кардинальних змін в економіці не відбулося. Проведена в 1961 р.
