38. Історичний портрет (гетьман Богдан Хмельницький)

Богда́н (Зиновій) Михайлович Хмельни́цький (* 27 грудня 1595 (6 січня 1596) — † 27 липня (6 серпня) 1657) — українськийвійськовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Українського гетьманату (1648–1657). Реєстровий козак,військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького. Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло уНаціонально-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Протягом свого гетьманування укладав союзи зі Швецією, Московською державою, Османською Портою.

Богдан Хмельницький вчився в єзуїтській школі, хоча й був православним. Він вивчив латину і польську мову, а пізніше — ще й турецьку з французькою. Богдан Хмельницький вступив до козацького війська і брав участь у польсько-турецькій війні, тоді й потрапив до полону. Після свого повернення додому, він організував чимало морських походів на турецькі міста і став сотником у Чигирині.

Хмельницького поважав польський король Владислав IV, але проти Польщі Богдана налаштував його особистий ворог, що зруйнував не тільки його маєток, а й сім'ю — вкравши дружину і побивши до півсмерті сина. Король відмовився вирішити конфлікт, тому Богдан Хмельницький узявся за шаблю і знайшов союзників в особі кримських татар.

18 квітня 1648 року Богдана Хмельницького проголосили гетьманом. 8 січня 1654 року був підписаний історичний Переяславський договір між Хмельницьким і представниками Москви.

Помер Богдан Хмельницький 16 серпня 1657 року, його поховали в Суботові. У 1664 році поляки спалили колишній хутір Хмельницького та розсипали його прах за вітром.

39.Історичний портрет (гетьман Іван Мазепа)

Іва́н Мазе́па (* 20 березня 1639 — † 21 вересня 1709) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської Імперії (1707–1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських гербу Курч з Київщини. В молодості служив при дворі короля Яна ІІ Казимира. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Зовні під патронатом московського царя Петра І проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького в кордонах часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війнізі Швецією, 1708 року перейшов на бік шведів. Після поразки під Полтавою врятувався у Молдавії. Помер у місті Бендери.

40Історичний портрет (гетьман Петро Дорошенко)

Петро́ Дороше́нко (14 травня 1627 — 19 листопада 1698) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676). Представник козацького роду Дорошенків. Козацький полковник, учасник Хмельниччини (1648—1657), козацько-московської війни (1658—1659). Гетьман Правобережної України з 1665 року, воював проти Речі Посполитої. У 1667 року завдяки турецьким військам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні. 1668 року був проголошений гетьманом Війська Запорозького по обидва боки Дніпра. Упродовж свого гетьманування провів або брав участь у ряді воєн, як з Польщею, так і з Московією: Російсько-польській війні (1654—1667 рр.) Українсько-польській війні (1666—1671 рр.) , Українсько-московській війні (1665—1676 рр.), Польсько-турецькій війні (1672—1676 рр.). Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була дружина Олександра Пушкіна — Наталя Гончарова.