11. Юридична відповідальність учасників цивільних та сімейних відносин

Цивільно-правова відповідальність (юридична підстава -Цивільно-процесуальний кодекс та ін.) - настає за вчинення цивільного правопорушення: невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правового проступку) здоров'ю або майну особи. Особливість цивільно-правової відповідальності полягає у її добровільному виконанні правопорушником, без застосування примусових засобів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин.

Суб'єкти відповідальності: фізичні і юридичні особи.

Суб'єкти притягнення: суди - загальний, господарський, третейський.

Засоби цивільно-правової відповідальності: відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші засоби, що полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки. Компенсація моральної шкоди - засіб цивільно-правової відповідальності, що охоплює сферу не тільки цивільно-правових відносин, але і кримінально-правових, трудових, сімейних, адміністративно-правових відносин.

Правозастосовний акт -рішення.

Сімейна

Відповідальність у сімейному праві - це особливий вид санкції, що застосовується до учасника сімейних правовідносин. Вона проявляється у:

1) позбавленні права;

2) обмеженні обсягу права;

3) анулюванні правовідносин;

4) припиненні правовідносин;

5) відшкодуванні матеріальної шкоди;

6) відшкодуванні моральної шкоди.

Відповідальність у сімейному праві ґрунтується на загальних підставах юридичної відповідальності, якими є:

1) протиправна поведінка;

2) негативний наслідок протиправної поведінки;

3) причиновий77 зв'язок між протиправною поведінкою та її негативним наслідком;

4) вина.

Санкції в сімейному праві є особисті та майнові (матеріальні).

До особистих санкцій можна зачислити, зокрема, позбавлення батьківських прав, примусову зміну місця проживання дитини, розірвання шлюбу. Майновою санкцією буде стягнення аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Не є юридичною санкцією судове визнання батьківства, оскільки воно не є наслідком невиконання юридичного обов'язку.

За обсягом державного примусу сімейно-правові санкції є простими та складними. Простою санкцією буде примусове стягнення аліментів, стягнення пені. Складна санкція одночасно впливає на різні сторони сімейних відносин, створюючи різноманітні правові наслідки. Складною санкцією є визнання шлюбу недійсним, позбавлення батьківських прав, скасування усиновлення тощо.

12. Поняття протиправної поведінки. Суб’єкт протиправної поведінки

Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки. Це може бути протиправна дія або бездіяльність особи, а також протиправне рішення. Протиправною визнається поведінка особи, яка порушує приписи правових норм та порушує суб'єктивне право особи. Тому законодавець у цивільному праві зазначає, що заподіяння шкоди є протиправним, якщо законом не передбачено інше. Переважно протиправна поведінка полягає в активних діях, якими заподіяно шкоду. Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа повинна була вчинити певну дію, але не вчинила її. Протиправним рішенням визнається рішення органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, яке приймає посадова та службова особа цього органу, та суперечить вимогам чинного законодавства або порушує права осіб.

Протиправним є будь-яке діяння, яке спричинило порушення суб'єктивних прав особи, заподіяння шкоди її майновим або особистим немайновим інтересам, якщо особа не була уповноважена на заподіяння шкоди.

Звільнення особи від відповідальності за шкоду, заподіяну протиправними діями, можливо тільки у випадках, прямо встановлених законом. Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Стаття 1187 ЦК звільняє від відповідальності особу, яка здійснювала діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і в тому разі, коли така шкода була завдана внаслідок непереборної сили.

за загальним правилом, обов'язок відшкодувати шкоду може бути покладений на заподіювача виключно у тому випадку, коли шкода викликана його протиправною поведінкою (рішеннями, діями чи бездіяльністю)

Протиправна поведінка Наприклад, ветеринар не надав своєчасно допомоги худобі, яка захворіла; зберігач не потурбувався, щоб захистити майно від дощу; капітан не надав допомоги іншому судну; адміністрація транспортного-підприємства не забезпечила належний технічний огляд транспортних засобів перед виходом на лінію та ін.

Протиправність є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності, тому її й називають юридичною підставою відповідальності.

Під шкодою у цивільному праві розуміють загибель, втрату або зменшення певного майнового чи немайнового блага. Майнова шкода може настати як у вигляді:

а) реальних збитків (витрат, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа понесла або повинна понести для відновлення порушеного права - наприклад, витрати, пов'язані із ремонтом автобуса після дорожньо-транспортної пригоди);

б) упущеної вигоди (доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене - прибуток, втрачений автотранспортним підприємством у зв'язку з тим, що автобус був знятий з лінії і протягом трьох днів перебував у ремонті).