35. Інформація як об’єкт цивільних прав

Інформація - це задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Головні положення щодо правового регулювання інформаційних відносин містяться у Законі України від 2 жовтня 1992 р. "Про інформацію".

Оскільки норми, присвячені регулюванню інформаційних відносин, утворюють комплексний інститут, цивільно-правовий зміст мають права на таку інформацію, яка становить реальну чи потенційну "особистісну" (як інформація про особу) або "комерційну" (як інформація про майнове становище особи) цінність", тобто яка є об'єктом цивільного обороту і, відповідно, об'єктом цивільних прав.

Фізичні та юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною за власні кошти або яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу, як правило, самостійно визначають режим доступу до неї, в тому числі належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють систему захисту.

Однак наведене правило не стосується інформації, яка відповідно до закону є таємницею - державною, комерційною, службовою, професійною тощо.

Інформація це особливий об’єкт цивільних прав, цінність інформації обумовлюється її широким використанням у всіх сферах людської діяльності, у зв'язку з цим вона у всьому світі визнається товаром і  виступає у якості особливого об’єкта договірних відносин, пов’язаних з її збором, зберіганням, пошуком, переробкою, розповсюдженням та використанням.    Тож інформація стає об’єктом права завдяки тому, що вона починає виступати предметом договірних відносин, тобто придбає товарний характер, та виступає об’єктом договірних відносин. Інформація стає об’єктом охоронних зобов’язань у разі її незаконного поширення.

Отже особливості інформації як об’єкта цивільних прав полягають у тому, що вона є благом нематеріальним, хоча і має матеріальні носії (дискета, магнітна плівка, папір тощо). За своїми фізичними властивостями інформація є благом неспоживним, тому що її використання за призначенням не призводить до її зменшення та фізичного знищення. Інформація може тільки морально застарівати і тому або залишитись не витребуваною, або, у разі необхідності, змінюватись на більш нову. Важливою особливістю інформації є різноманітність форм її використання, поширення та зміни форм її фіксації. Важливою особливістю інформації є можливість її практично необмеженого тиражування, розповсюдження та перетворення форм її фіксації. Закон не закріплює за будь-ким монополії на використання та володіння інформації, за винятком тієї, яка підпадає під визначення нерозкритої інформації – є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Інформація складається із повідомлень. Повідомлення – це форма представлення інформації. Вони (повідомлення) можуть бути у вигляді мови або тексту, графіка, таблиць і т.д. З наукової точки зору поняття “інформації” та “повідомлення” можна поділяти за такими відомими критеріями, як матеріальне та ідеальне. Повідомлення завжди матеріально, та приймається людино усіма п’ятьма органами почуття або може прийматись та реєструватись приладами. Інформація – це усе те, що знімає невизначеність.

Види інформації як об’єкта цивільних правовідносин

Науково-технічна інформація  пов’язана з такими видами: економічна, наукова та технічна.   Наукова інформація – отримана  в процесі пізнання об’єктивної дійсності, яка адекватно відображає явища і закони природи,  суспільства й мислення та використовується в практиці. 

Технічна інформація є результатом творчої переробки наукової інформації, продуктом діяльності технологів, конструкторів, що впроваджують досягнення науки у виробництво. До неї відносяться також передовий виробничий досвід, втіленням якого є праця раціоналізаторів. Технічна інформація узагальнює різні правила, методи та норми для вирішення дуже конкретних виробничих завдань (інформація, яка міститься в промислових каталогах, технічних інструкціях, правилах експлуатації машин)

Масова інформація – це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.    Масова інформація містить відомості про соціальну дійсність, відображає точки зору, погляди індивідів, груп на ті чи інші події, сприяє формуванню суспільної думки.

Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування – це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.

Інформація про особу як зазначено у ст.23 Закону України “Про інформацію” сформульовано її поняття – це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження. Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім’я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.  Різновидом таємниці про особу може бути генетична таємниця – відомості про генетичний аппарат людини, начвність генетичних захворювань, аномалій чи мутацій, інформацію про генетичне походження (генетичну спорідненість) та предрасположеність людини.

 Інформація може поділятись й за режимом доступу до неї  на відкриту та інформацію з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну. Закон розуміє під конфіденційною інформацією відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. До таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Переважно вказана інформація є закритою для цивільних відносин і власне не є об’єктом цивільних правовідносин, виключення складають делікти. В першу чергу це стосується державної, лікарської, банківської таємниці. Ми вважаємо, що тільки комерційна таємниця здатна бути залучена до цивільного обігу.