- •2. Закріплення у цку особистих немайнових прав людини як основу цивільного права.
- •3. Система соціальних регуляторів цивільних відносин та взаємодія між ними.
- •4. Система національного цивільного законодавства.
- •5. Проблеми застосування цк до регулювання сімейних відносин. Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України
- •6. Моделі формулювання правових презумпцій у Цивільному та Сімейному кодексах. Значення правових презумпцій як механізму законодавчої техніки.
- •Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
- •8. Правомірна поведінка (дії) як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •9. Неправомірна поведінка як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •10. Застосування судом принципу верховенства права при вирішенні цивільних справ.
- •11. Юридична відповідальність учасників цивільних та сімейних відносин
- •12. Поняття протиправної поведінки. Суб’єкт протиправної поведінки
- •13. Конституційний принцип особистої відповідальності та його реалізація у Цивільному та Сімейному кодексах
- •14. Теорія «відповідальності за чужу вину»
- •15. Вина. Форми вини. Теорія відповідальності без вини
- •6. Відповідальність без вини, поняття джерела підвищеної небезпеки
- •16. Матеріальний характер цивільної відповідальності: виключність чи альтернатива
- •17. Форми (види) відповідальності у Цивільному та Сімейному кодексах
- •18. Співвідношення понять «шкода» та «збитки» - не повне
- •19. Види збитків. Вимога повного відшкодування збитків. Випадки відшкодування збитків у підвищеному та зменшеному розмірі.
- •20. Взаємозв’язок збитків та неустойки Стаття 624. Збитки і неустойка
- •21. Поняття моральної шкоди. Проблема права юридичної особи на відшкодування моральної шкоди
- •22. Способи залагодження моральної шкоди
- •23. Грошовий спосіб відшкодування моральної шкоди. Проблема Визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди
- •24. Суб’єкти права на відшкодування моральної шкоди
- •25. Особисті немайнові права як основа цивільного та сімейного права
- •1) Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи, якими фізична особа володіє довічно:
- •2) Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:
- •26. Абсолютність особистих немайнових прав. Особисті немайнові права – надбання кожного і всіх. Особисті немайнові права як категорія матеріальна
- •27. Право на життя. Цивільно-правові засоби забезпечення права на життя
- •Стаття 281. Право на життя
- •28. Посилення охорони нешлюбного материнства за Сімейним кодексом України. Матеріальне заохочення материнства як засіб протидії абортам
- •29. Самозахист. Самоуправство. Самосуд. Порівняння понять
- •30. Новели Глави 19 «Позовна давність» та проблеми їх застосування
- •1. Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
- •31. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- •32. Речі. Класифікація речей та їх цивільно-правове значення
- •33. Гроші в цивільному праві. Функції грошей в цивільних відносинах
- •34. Термін «Майно» та сфера його застосування у Цивільному кодексі
- •35. Інформація як об’єкт цивільних прав
- •36. Житловий будинок як об’єкт цивільних прав
- •37. Цивільна відповідальність в системі юридичної відповідальності
- •38. Випадок і непереборна сила та їх вплив на цивільні відносини
- •39. Представництво за законом Стаття 242. Представництво за законом
- •40. Представництво за довіреністю Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •41. Дія в інтересах іншої особи без доручення
- •42. Соціальне призначення інституту позовної давності
- •43. Право на захист від недобросовісної інформації
- •44. Право на індивідуальність
- •45. Віндикація
- •46. Право на самозахист. Право на самозахист у договірних відносинах
- •47. Право на свободу договору і договір про приєднання
- •48. Новели Глави 55 цк України
- •49. Новели Глави 57 цк України
- •50. Правочин як вольовий акт
- •51. Обґрунтованість поділу юридичних осіб на два види: приватного і публічного права
- •52. Мотив правочину. Проблема помилки та обману в мотивах
- •53. Співвідношення понять: згода, домовленість, угода, договір
- •54. Особливість попереднього договору. Можливість забезпечення виконання попереднього договору завдатком
- •55. Неустойка, функції неустойки. Неустойка в цивільному та сімейному праві
- •56. Відмова від виконання договору
- •57. Цивільно-правові засоби забезпечення стабільності договору
- •58. Власник і добросовісний набувач. Колізія інтересів та їх вирішення
- •59. Співвідношення понять угода, згода, домовленість, правочин, договір
- •60. Справедливість, добросовісність, розумність як критерії змісту договору
- •61. Теорія збиткового договору: проблеми теорії та практики
- •62. Свобода договору. Закон, мораль як межі свободи договору
- •63. Аналіз теорії «обмеження свободи договору»
- •64. Розширення межі свободи договору у Цивільному кодексі України
- •65. Правові наслідки вчинення правочину (укладення договору) без вільної та повної згоди його учасників
- •66. Проблема правових наслідків помилки та обману в мотивах вчинення правочинів
- •67. Аналіз моделі окремих договорів, які не відповідають вимогам закону
- •68. Проблеми кваліфікації договорів такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, є фіктивними та удаваними.
- •69. Правові наслідки недійсності право чинів (договорів)
- •70. Сфера застосування договорів на користь третьої особи
- •71. Розірвання договору. Припинення договору та визнання його недійсним. Порівняння понять.
- •72. Позика, позичка – порівняння понять
- •73. Захист прав покупця
- •74. Договори позики, кредитний договір – порівняння понять
- •75. Правомірна поведінка як підстава виникнення недоговірного зобов’язання
- •76. Правові наслідки рятування життя, здоров’я, майна іншої особи
- •77. Поняття сім’ї та його значення
- •78. Співвідношення понять: припинення шлюбу, розірвання шлюбу, недійсність шлюбу
- •79. Проблеми застосування ст.Ст. 57 та 61 ск України
- •80. Аліментні зобов’язання подружжя. Новели правового регулювання
- •81. Аліментні зобов’язання батьків та дітей. Новели правового регулювання
- •82. Проблемні питання змісту шлюбного договору
- •83. Договірне регулювання відносин по утриманню
- •84. Усиновлення. Новели правового регулювання
33. Гроші в цивільному праві. Функції грошей в цивільних відносинах
Стаття 192. Гроші (грошові кошти) цку
1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
гроші - це специфічний товарний вигляд, з натуральною формою якого пов‘язується суспільна функція всезагального еквіваленту і цю сутність можна звести до єдності трьох властивостей:
всезагальної безпосередньої обмінюваності;
кристалізації мінової вартості;
матеріалізації всезагального робочого часу
Функції грошей:
1.вартісна функція (гроші як міра вартості), яка полягає в тому, що будь-який товар можна прирівняти до визначеної суми грошей, що дає кількісне співставлення величини вартості товару. Але не самі гроші роблять товари співрозмірними, а кількість затраченої на їх виробництво людської праці, через що формою вираження вартості товару є його ціна.
Так, в цивільному праві при неможливості повернення предмета зобов‘язання чи відшкодування шкоди в натурі допускається можливість повернення вартості втраченого чи пошкодженого товару в грошовому еквіваленті. Моральна шкода, яка носить неоречевлений характер і немає матеріалізованого вираження також може відшкодовуватися в грошовому вимірі, тому можна сказати, що грошима можна погасити будь-який майновий борг, якщо на це немає заборони в законі чи проти цього не заперечує кредитор.
2. їх платіжна функція (гроші як засіб платежу). Гроші (в нашому випадку гривні), являються єдиним законним платіжним засобом на території держави, через що монети і банкноти, незалежно від їх номінальної вартості обов‘язкові до приймання всіма суб‘єктами господарювання на території України. Підтримання платіжної функції національної валюти є одним з основних завдань НБУ, яка реалізується через створення і накопичення золотовалютного фонду України. Гроші, які втратили внаслідок грошової реформи свою платіжну функцію власне перестають бути грошами, але вони залишаються об’єктом цивільних правовідносин у більш вузькій сфері колекціювання. Колекціонери ними обмінюються, продають тощо.
3. обігову функцію (гроші як засіб обігу), яка означає, що гроші виступають таким товаром, який може бути використаним для купівлі будь-якого товару чи послуги, що, безумовно, долає індивідуальні, часові і просторові межі, які характерні для прямого (бартерного) обміну.
4. накопичувальну функцію грошей (гроші як засіб накопичення, збереження та створення скарбів). Маючи тимчасово вільні кошти будь-який суб‘єкт може їх накопичувати і через ринкові механізми перетворювати у капітал, що приносить прибуток. Накопичення грошей може також стати і необхідною умовою регулярного поновлення виробництва.
5. Функція світових грошей проявляється в тому, що гроші служать всезагальним платіжним засобом і виступають в якості міжнародного платіжного засобу при прямій купівлі-продажу товарів за кордоном. Особливим прикладом прояву цієї функції є введення країнами європейського союзу єдиної грошової одиниці – євро, і взагалі спостерігається тенденція до уніфікації грошей. Проголосивши курс на зближення з європейською спільнотою, рано чи пізно Україна змушена буде приєднатися до встановлених стандартів, і тому цілком не виключена можливість заміни національної валюти України – гривні, на європейську.
Варто відзначити, що гроші, окрім того, що виступають в якості об‘єкта цивільних прав можуть виступати і в якості предмета деяких видів цивільних угод. Так, гроші можуть являтися предметом договорів позики та кредиту (ст. ст. 1046, 1054 ЦК), так як мета цих договорів полягає у строковому, без- чи відплатному користуванні грошовими коштами. Вони є основним предметом неустойки (ст. 551 ЦК), задатку (ст. 570 ЦК), відступного та договору управління майном (в випадках прямої вказівки закону). Сюди ж можна віднести і договори купівлі-продажу іноземної валюти, у яких гроші виступають як особливий товар.
Даючи юридичну характеристику грошам як речам варто сказати, що вони являються споживними, подільними, взаємозамінними речами. Вони визначаються також родовими ознаками, і це пояснюється тим, що властивості грошей визначаються вираженою в них грошовою сумою а не кількістю окремих банкнот чи монет, хоча через нумерацію банкнот гроші підпадають під ознаки речей, визначених індивідуально-визначеними ознаками, оскільки персональний номер кожної із них незалежно від номіналу дає змогу виділити її із ряду тотожних.
