33. Гроші в цивільному праві. Функції грошей в цивільних відносинах

Стаття 192. Гроші (грошові кошти) цку

1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

гроші - це специфічний товарний вигляд, з натуральною формою якого пов‘язується суспільна функція всезагального еквіваленту і цю сутність можна звести до єдності трьох властивостей:

всезагальної безпосередньої обмінюваності;

кристалізації мінової вартості;

матеріалізації всезагального робочого часу

Функції грошей:

1.вартісна функція (гроші як міра вартості), яка полягає в тому, що будь-який товар можна прирівняти до визначеної суми грошей, що дає кількісне співставлення величини вартості товару. Але не самі гроші роблять товари співрозмірними, а кількість затраченої на їх виробництво людської праці, через що формою вираження вартості товару є його ціна.

Так, в цивільному праві при неможливості повернення предмета зобов‘язання чи відшкодування шкоди в натурі допускається можливість повернення вартості втраченого чи пошкодженого товару в грошовому еквіваленті. Моральна шкода, яка носить неоречевлений характер і немає матеріалізованого вираження також може відшкодовуватися в грошовому вимірі, тому можна сказати, що грошима можна погасити будь-який майновий борг, якщо на це немає заборони в законі чи проти цього не заперечує кредитор.

2. їх платіжна функція (гроші як засіб платежу). Гроші (в нашому випадку гривні), являються єдиним законним платіжним засобом на території держави, через що монети і банкноти, незалежно від їх номінальної вартості обов‘язкові до приймання всіма суб‘єктами господарювання на території України. Підтримання платіжної функції національної валюти є одним з основних завдань НБУ, яка реалізується через створення і накопичення золотовалютного фонду України. Гроші, які втратили внаслідок грошової реформи свою платіжну функцію власне перестають бути грошами, але вони залишаються об’єктом цивільних правовідносин у більш вузькій сфері колекціювання. Колекціонери ними обмінюються, продають тощо.

3. обігову функцію (гроші як засіб обігу), яка означає, що гроші виступають таким товаром, який може бути використаним для купівлі будь-якого товару чи послуги, що, безумовно, долає індивідуальні, часові і просторові межі, які характерні для прямого (бартерного) обміну.

4. накопичувальну функцію грошей (гроші як засіб накопичення, збереження та створення скарбів). Маючи тимчасово вільні кошти будь-який суб‘єкт може їх накопичувати і через ринкові механізми перетворювати у капітал, що приносить прибуток. Накопичення грошей може також стати і необхідною умовою регулярного поновлення виробництва.

5. Функція світових грошей проявляється в тому, що гроші служать всезагальним платіжним засобом і виступають в якості міжнародного платіжного засобу при прямій купівлі-продажу товарів за кордоном. Особливим прикладом прояву цієї функції є введення країнами європейського союзу єдиної грошової одиниці – євро, і взагалі спостерігається тенденція до уніфікації грошей. Проголосивши курс на зближення з європейською спільнотою, рано чи пізно Україна змушена буде приєднатися до встановлених стандартів, і тому цілком не виключена можливість заміни національної валюти України – гривні, на європейську.

Варто відзначити, що гроші, окрім того, що виступають в якості об‘єкта цивільних прав можуть виступати і в якості предмета деяких видів цивільних угод. Так, гроші можуть являтися предметом договорів позики та кредиту (ст. ст. 1046, 1054 ЦК), так як мета цих договорів полягає у строковому, без- чи відплатному користуванні грошовими коштами. Вони є основним предметом неустойки (ст. 551 ЦК), задатку (ст. 570 ЦК), відступного та договору управління майном (в випадках прямої вказівки закону). Сюди ж можна віднести і договори купівлі-продажу іноземної валюти, у яких гроші виступають як особливий товар.

Даючи юридичну характеристику грошам як речам варто сказати, що вони являються споживними, подільними, взаємозамінними речами. Вони визначаються також родовими ознаками, і це пояснюється тим, що властивості грошей визначаються вираженою в них грошовою сумою а не кількістю окремих банкнот чи монет, хоча через нумерацію банкнот гроші підпадають під ознаки речей, визначених індивідуально-визначеними ознаками, оскільки персональний номер кожної із них незалежно від номіналу дає змогу виділити її із ряду тотожних.