46. Право на самозахист. Право на самозахист у договірних відносинах

ЦКУ, ст. 19, ч. 1: Особа має право на самозахист свого Ц-права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені ЗУ та не суперечать моральним засадам суспільства.

Підстави для застосування самозахисту - не лише порушення і протиправні посягання власних прав особи, але й прав інших осіб, коло яких не обмежується ЗУ.

Наприклад,

ЦКУ, ст. 1158, ч. 1: Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Очевидно, що ці дії можуть також мати ознаки самозахисту.

Зміст самозахисту полягає у застосуванні особою засобів протидії, які не заборонені та не суперечать моральним засадам суспільства. Ці заборони передбачені в

ЦКУ, ст. 1169, ч. 1: Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у т.ч. у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується.

ЦКУ, ст. 1169, ч. 2: Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені ЗУ та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

А також інших ЗУ.

Самозахист в юридичній науці розуміється у вузькому та широкому значеннях.

Самозахист Ц-прав у вузькому значенні — вчинення управомоченою (управненою) особою не заборонених ЗУ фактичних дій, спрямованих на ненастання, зменшення негативних наслідків такого порушення

До таких фактичних дій можна віднести, наприклад: встановлення власником перешкод або застосування фактичних дій для безпідставного проникнення інших осіб у житловий будинок, виробничу будівлю, на земельну ділянку.

До способів самозахисту у широкому його значенні належать як фактичні, так і юридичні дії.

Таке розуміння самозахисту цілком відповідає змісту

ЦКУ, ст. 19, ч. 2: … Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами Ц-ЗУ.

Способами юридичного характеру протидії порушенню Ц-прав можна вважати, зокрема, застосування стороною в договірних правовідносинах т.зв. оперативних санкцій на противагу невиконання іншою стороною договірних обов'язків.

Наприклад, у разі неоплати покупцем проданого товару, продавець може відмовитися від його передачі покупцеві.

ЦКУ, ст. 546, ч. 1: Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Досить поширеним способом самозахисту є притримання майна боржника кредитором:

ЦКУ, ст. 594, ч. 1: Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

ЦКУ, ст. 594, ч. 2: Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

ЦКУ, ст. 594, ч. 3: Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.

ЦКУ, ст. 594, ч. 4: Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено ЗУ.

ЦКУ, ст. 856, ч. 1: Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

ЦКУ, ст. 916, ч. 4: Перевізник має право притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено ЗУ, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

ЦКУ, ст. 1019, ч. 1: Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові.

ЦКУ визначає допустимість застосування самозахисту у тому чи іншому конкретному випадку.

ЦКУ, ст. 19, ч. 2: Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням…

Тобто він має бути адекватним факту порушеного права і самого порушення, а також значимості негативних наслідків, що мали бути спричинені порушенням.

Зокрема, порушення цивільних прав має бути реальним, а не уявним, неналежне виконання договору підряду не дає права замовникові на пошкодження майна підрядника, обсяг негативних наслідків застосування особою самозахисту не повинен істотно перевищувати обсяг шкоди, яка їй заподіяна чи могла б бути заподіяна порушенням її Ц-права.