- •2. Закріплення у цку особистих немайнових прав людини як основу цивільного права.
- •3. Система соціальних регуляторів цивільних відносин та взаємодія між ними.
- •4. Система національного цивільного законодавства.
- •5. Проблеми застосування цк до регулювання сімейних відносин. Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України
- •6. Моделі формулювання правових презумпцій у Цивільному та Сімейному кодексах. Значення правових презумпцій як механізму законодавчої техніки.
- •Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
- •8. Правомірна поведінка (дії) як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •9. Неправомірна поведінка як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •10. Застосування судом принципу верховенства права при вирішенні цивільних справ.
- •11. Юридична відповідальність учасників цивільних та сімейних відносин
- •12. Поняття протиправної поведінки. Суб’єкт протиправної поведінки
- •13. Конституційний принцип особистої відповідальності та його реалізація у Цивільному та Сімейному кодексах
- •14. Теорія «відповідальності за чужу вину»
- •15. Вина. Форми вини. Теорія відповідальності без вини
- •6. Відповідальність без вини, поняття джерела підвищеної небезпеки
- •16. Матеріальний характер цивільної відповідальності: виключність чи альтернатива
- •17. Форми (види) відповідальності у Цивільному та Сімейному кодексах
- •18. Співвідношення понять «шкода» та «збитки» - не повне
- •19. Види збитків. Вимога повного відшкодування збитків. Випадки відшкодування збитків у підвищеному та зменшеному розмірі.
- •20. Взаємозв’язок збитків та неустойки Стаття 624. Збитки і неустойка
- •21. Поняття моральної шкоди. Проблема права юридичної особи на відшкодування моральної шкоди
- •22. Способи залагодження моральної шкоди
- •23. Грошовий спосіб відшкодування моральної шкоди. Проблема Визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди
- •24. Суб’єкти права на відшкодування моральної шкоди
- •25. Особисті немайнові права як основа цивільного та сімейного права
- •1) Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи, якими фізична особа володіє довічно:
- •2) Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:
- •26. Абсолютність особистих немайнових прав. Особисті немайнові права – надбання кожного і всіх. Особисті немайнові права як категорія матеріальна
- •27. Право на життя. Цивільно-правові засоби забезпечення права на життя
- •Стаття 281. Право на життя
- •28. Посилення охорони нешлюбного материнства за Сімейним кодексом України. Матеріальне заохочення материнства як засіб протидії абортам
- •29. Самозахист. Самоуправство. Самосуд. Порівняння понять
- •30. Новели Глави 19 «Позовна давність» та проблеми їх застосування
- •1. Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
- •31. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- •32. Речі. Класифікація речей та їх цивільно-правове значення
- •33. Гроші в цивільному праві. Функції грошей в цивільних відносинах
- •34. Термін «Майно» та сфера його застосування у Цивільному кодексі
- •35. Інформація як об’єкт цивільних прав
- •36. Житловий будинок як об’єкт цивільних прав
- •37. Цивільна відповідальність в системі юридичної відповідальності
- •38. Випадок і непереборна сила та їх вплив на цивільні відносини
- •39. Представництво за законом Стаття 242. Представництво за законом
- •40. Представництво за довіреністю Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •41. Дія в інтересах іншої особи без доручення
- •42. Соціальне призначення інституту позовної давності
- •43. Право на захист від недобросовісної інформації
- •44. Право на індивідуальність
- •45. Віндикація
- •46. Право на самозахист. Право на самозахист у договірних відносинах
- •47. Право на свободу договору і договір про приєднання
- •48. Новели Глави 55 цк України
- •49. Новели Глави 57 цк України
- •50. Правочин як вольовий акт
- •51. Обґрунтованість поділу юридичних осіб на два види: приватного і публічного права
- •52. Мотив правочину. Проблема помилки та обману в мотивах
- •53. Співвідношення понять: згода, домовленість, угода, договір
- •54. Особливість попереднього договору. Можливість забезпечення виконання попереднього договору завдатком
- •55. Неустойка, функції неустойки. Неустойка в цивільному та сімейному праві
- •56. Відмова від виконання договору
- •57. Цивільно-правові засоби забезпечення стабільності договору
- •58. Власник і добросовісний набувач. Колізія інтересів та їх вирішення
- •59. Співвідношення понять угода, згода, домовленість, правочин, договір
- •60. Справедливість, добросовісність, розумність як критерії змісту договору
- •61. Теорія збиткового договору: проблеми теорії та практики
- •62. Свобода договору. Закон, мораль як межі свободи договору
- •63. Аналіз теорії «обмеження свободи договору»
- •64. Розширення межі свободи договору у Цивільному кодексі України
- •65. Правові наслідки вчинення правочину (укладення договору) без вільної та повної згоди його учасників
- •66. Проблема правових наслідків помилки та обману в мотивах вчинення правочинів
- •67. Аналіз моделі окремих договорів, які не відповідають вимогам закону
- •68. Проблеми кваліфікації договорів такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, є фіктивними та удаваними.
- •69. Правові наслідки недійсності право чинів (договорів)
- •70. Сфера застосування договорів на користь третьої особи
- •71. Розірвання договору. Припинення договору та визнання його недійсним. Порівняння понять.
- •72. Позика, позичка – порівняння понять
- •73. Захист прав покупця
- •74. Договори позики, кредитний договір – порівняння понять
- •75. Правомірна поведінка як підстава виникнення недоговірного зобов’язання
- •76. Правові наслідки рятування життя, здоров’я, майна іншої особи
- •77. Поняття сім’ї та його значення
- •78. Співвідношення понять: припинення шлюбу, розірвання шлюбу, недійсність шлюбу
- •79. Проблеми застосування ст.Ст. 57 та 61 ск України
- •80. Аліментні зобов’язання подружжя. Новели правового регулювання
- •81. Аліментні зобов’язання батьків та дітей. Новели правового регулювання
- •82. Проблемні питання змісту шлюбного договору
- •83. Договірне регулювання відносин по утриманню
- •84. Усиновлення. Новели правового регулювання
70. Сфера застосування договорів на користь третьої особи
Стаття 636. Договір на користь третьої особи
1. Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
2. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
3. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.
4. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Коментар:
За договором на користь третьої особи боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок не на користь кредитора, а на користь третьої особи, встановленої в договорі або не встановленої в ньому. Визначення третьої особи в договорі не є обов'язковим для такого роду договорів. До такого виду договорів можна віднести договір перевезення (ст. 908 ЦКУ), договір страхування (ст. 979 ЦКУ) та інші.
У випадку, коли третя особа відмовляється від права, наданого їй договором, такий договір стає звичайним договором між боржником та кредитором без обтяжуючих ознак, якщо інше не випливає із суті самого договору.
Правова конструкція договору на користь третьої особи передбачає широку сферу її застосування. Пряме чи опосередковане зазначення в законі на можливість укладення певних видів договорів як договорів на користь третьої особи (ст. 725, 746, 985, 1063 ЦК) не є підставою для висновку про те, що інші договори не можуть укладатись на користь третьої особи.
Разом з тим, немає підстав поширювати дію ст. 636 ЦК на спеціальні правові конструкції, встановлені законом. Так, ст. 1029 ЦК передбачає, що договір управління майном може бути укладений на користь визначеної установником управління особи (вигодонабувача). Але в цій та інших статтях, що входять до інституту управління майном, законодавець уникає використання терміну "договір на користь третьої особи".
Саме по собі зазначення на вигодонабувача в ст. 1029, 1034, 1044 ЦК не є достатнім для кваліфікації правової конструкції, передбаченої ст. 1029 ЦК, як договору на користь третьої особи. Застосування у відповідних випадках до договору управління майном ст. 636 ЦК можливе лише за аналогією.
Правова конструкція договору на користь третьої особи є близькою до правової конструкції покладення обов'язку прийняти виконання на іншу особу. Їх розмежування слід проводити виключно за критерієм змісту договору: в договорі на користь третьої особи має бути прямо чи опосередковано зазначено на такий його характер. Таке зазначення і буде підставою виникнення у третьої особи прав, що передбачені ст. 636 ЦК, та відповідних обов'язків у сторін договору.
Якщо ж в договорі не встановлено, що він укладається на користь третьої особи, і таке із його змісту не випливає, але в ньому визначається особа, на адресу якої має бути здійснено виконання зобов'язання, що випливає із цього договору, такий договір не може бути кваліфікований як договір на користь третьої особи.
В таких випадках слід зробити висновок про те, що договором передбачено, що прийняття виконання сторона договору зобов'язалась покласти на третю особу, яка, однак, не отримала прав, передбачених ч. 2 ст. 636 ЦК.