- •2. Закріплення у цку особистих немайнових прав людини як основу цивільного права.
- •3. Система соціальних регуляторів цивільних відносин та взаємодія між ними.
- •4. Система національного цивільного законодавства.
- •5. Проблеми застосування цк до регулювання сімейних відносин. Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України
- •6. Моделі формулювання правових презумпцій у Цивільному та Сімейному кодексах. Значення правових презумпцій як механізму законодавчої техніки.
- •Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
- •8. Правомірна поведінка (дії) як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •9. Неправомірна поведінка як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •10. Застосування судом принципу верховенства права при вирішенні цивільних справ.
- •11. Юридична відповідальність учасників цивільних та сімейних відносин
- •12. Поняття протиправної поведінки. Суб’єкт протиправної поведінки
- •13. Конституційний принцип особистої відповідальності та його реалізація у Цивільному та Сімейному кодексах
- •14. Теорія «відповідальності за чужу вину»
- •15. Вина. Форми вини. Теорія відповідальності без вини
- •6. Відповідальність без вини, поняття джерела підвищеної небезпеки
- •16. Матеріальний характер цивільної відповідальності: виключність чи альтернатива
- •17. Форми (види) відповідальності у Цивільному та Сімейному кодексах
- •18. Співвідношення понять «шкода» та «збитки» - не повне
- •19. Види збитків. Вимога повного відшкодування збитків. Випадки відшкодування збитків у підвищеному та зменшеному розмірі.
- •20. Взаємозв’язок збитків та неустойки Стаття 624. Збитки і неустойка
- •21. Поняття моральної шкоди. Проблема права юридичної особи на відшкодування моральної шкоди
- •22. Способи залагодження моральної шкоди
- •23. Грошовий спосіб відшкодування моральної шкоди. Проблема Визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди
- •24. Суб’єкти права на відшкодування моральної шкоди
- •25. Особисті немайнові права як основа цивільного та сімейного права
- •1) Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи, якими фізична особа володіє довічно:
- •2) Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:
- •26. Абсолютність особистих немайнових прав. Особисті немайнові права – надбання кожного і всіх. Особисті немайнові права як категорія матеріальна
- •27. Право на життя. Цивільно-правові засоби забезпечення права на життя
- •Стаття 281. Право на життя
- •28. Посилення охорони нешлюбного материнства за Сімейним кодексом України. Матеріальне заохочення материнства як засіб протидії абортам
- •29. Самозахист. Самоуправство. Самосуд. Порівняння понять
- •30. Новели Глави 19 «Позовна давність» та проблеми їх застосування
- •1. Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
- •31. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- •32. Речі. Класифікація речей та їх цивільно-правове значення
- •33. Гроші в цивільному праві. Функції грошей в цивільних відносинах
- •34. Термін «Майно» та сфера його застосування у Цивільному кодексі
- •35. Інформація як об’єкт цивільних прав
- •36. Житловий будинок як об’єкт цивільних прав
- •37. Цивільна відповідальність в системі юридичної відповідальності
- •38. Випадок і непереборна сила та їх вплив на цивільні відносини
- •39. Представництво за законом Стаття 242. Представництво за законом
- •40. Представництво за довіреністю Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •41. Дія в інтересах іншої особи без доручення
- •42. Соціальне призначення інституту позовної давності
- •43. Право на захист від недобросовісної інформації
- •44. Право на індивідуальність
- •45. Віндикація
- •46. Право на самозахист. Право на самозахист у договірних відносинах
- •47. Право на свободу договору і договір про приєднання
- •48. Новели Глави 55 цк України
- •49. Новели Глави 57 цк України
- •50. Правочин як вольовий акт
- •51. Обґрунтованість поділу юридичних осіб на два види: приватного і публічного права
- •52. Мотив правочину. Проблема помилки та обману в мотивах
- •53. Співвідношення понять: згода, домовленість, угода, договір
- •54. Особливість попереднього договору. Можливість забезпечення виконання попереднього договору завдатком
- •55. Неустойка, функції неустойки. Неустойка в цивільному та сімейному праві
- •56. Відмова від виконання договору
- •57. Цивільно-правові засоби забезпечення стабільності договору
- •58. Власник і добросовісний набувач. Колізія інтересів та їх вирішення
- •59. Співвідношення понять угода, згода, домовленість, правочин, договір
- •60. Справедливість, добросовісність, розумність як критерії змісту договору
- •61. Теорія збиткового договору: проблеми теорії та практики
- •62. Свобода договору. Закон, мораль як межі свободи договору
- •63. Аналіз теорії «обмеження свободи договору»
- •64. Розширення межі свободи договору у Цивільному кодексі України
- •65. Правові наслідки вчинення правочину (укладення договору) без вільної та повної згоди його учасників
- •66. Проблема правових наслідків помилки та обману в мотивах вчинення правочинів
- •67. Аналіз моделі окремих договорів, які не відповідають вимогам закону
- •68. Проблеми кваліфікації договорів такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, є фіктивними та удаваними.
- •69. Правові наслідки недійсності право чинів (договорів)
- •70. Сфера застосування договорів на користь третьої особи
- •71. Розірвання договору. Припинення договору та визнання його недійсним. Порівняння понять.
- •72. Позика, позичка – порівняння понять
- •73. Захист прав покупця
- •74. Договори позики, кредитний договір – порівняння понять
- •75. Правомірна поведінка як підстава виникнення недоговірного зобов’язання
- •76. Правові наслідки рятування життя, здоров’я, майна іншої особи
- •77. Поняття сім’ї та його значення
- •78. Співвідношення понять: припинення шлюбу, розірвання шлюбу, недійсність шлюбу
- •79. Проблеми застосування ст.Ст. 57 та 61 ск України
- •80. Аліментні зобов’язання подружжя. Новели правового регулювання
- •81. Аліментні зобов’язання батьків та дітей. Новели правового регулювання
- •82. Проблемні питання змісту шлюбного договору
- •83. Договірне регулювання відносин по утриманню
- •84. Усиновлення. Новели правового регулювання
26. Абсолютність особистих немайнових прав. Особисті немайнові права – надбання кожного і всіх. Особисті немайнові права як категорія матеріальна
немайнові права слід аналізувати поряд з іншими правами особи, враховуючи те, що вони виступають складовою частиною єдиної системи прав, які підпорядковуються особою відповідно до своїх інтересів і якими вона володіє. Проте, хоч поняття "особисті права" вживається для визначення різних за своїм змістом суб'єктивних прав, які належать громадянинові чи соціальному утворенню, в даному випадку маються на увазі особисті немайнові права на блага, невіддільні від особи, такі, як ім'я, життя, здоров'я тощо'. Абсолютний характер особистих прав, про що зазначалося вище, відрізняє їх від майнових, які в своїй переважній більшості відносні. У даному разі конкретному носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість осіб, які повинні поважати його право і не порушувати його. Крім того, суб'єкти можуть користуватися ними без спеціального дозволу. Межі користування цими правами можуть встановлюватися лише законом. Слід зазначити, що основна частина особистих немайнових прав виникає у зв'язку з народженням і з моменту народження, тобто вони є природними правами людини. Для інших момент їх виникнення не має точної фіксації, він пов'язується з різними обставинами, які зумовлюються багатьма чинниками. Тому момент виникнення особистих немайнових прав можна визначити як специфічний2. У ч. 2 ст. 260 проекту ЦК України визначено дві підстави виникнення особистих немайнових прав — народження людини і припис закону. В літературі існує й інша думка: немайнові права можуть виникати в результаті юридичних дій (право особи на інформацію, тобто правомірні дії суб'єкта цивільного права, вчинені незалежно від наміру спричинити певні правові наслідки, які проте можуть виникнути внаслідок закону), при настанні певних подій (кожній людині від народження належить право на ім'я незалежно від її вольової поведінки) або породжуватися актами компетентних органів (набуття особою права на опіку внаслідок визнання її у встановленому законом порядку недієздатною згідно зі ст. 16 ЦК України)'
Особисті права є абсолютними, що означає — у цих відносинах відомий тільки один суб’єкт (носій особистого права), інший (інші) — не відомі, їхня кількість є невизначеною, і кожний з них зобов’язаний не порушувати особисте право, яке охороняється законом, і тільки у випадку порушення особистого права з’являється порушник, який і є суб’єктом відповідальності.
27. Право на життя. Цивільно-правові засоби забезпечення права на життя
Конституція України у ст. 27 закріплює положення: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини».
Зміст права людини на життя, передбачений Конституцією України, розширено і конкретизовано у ст. 281 Цивільного кодексу України. Однак норми цієї статті не містять визначення права людини на життя, залишають спірними ряд правомочностей його носія та не вирішують питання меж права людини на життя, зокрема, часових.