Вплив способу приготування настойки на вихід суми флавоноїдів,

дубильних і екстрактивних речовин

Метод екстрагування	Вміст екстрактивних речовин, %		Вміст дубильних речовин, %		Вміст флавоноїдів, %
	Спирт етиловий:		Спирт етиловий:		Спирт етиловий:
Вид екстрагенту	40 %	70 %	40 %	70 %	40 %	70 %
Мацерація	8,15±0,01	8,95±0,04	3,34±0,02	2,45±0,01	0,34±0,02	0,17±0,01
Перколяція	8,21±0,02	9,45±0,01	4,02±0,01	3,85±0,03	0,35±0,01	0,20±0,01

Примітка. n=5.

Як свідчать результати, наведені в табл. 4.13 найбільш ефективним способом екстрагування даної рослинної сировини є перколяція. Вміст екстрактивних, дубильних речовин та флавоноїдів в настойці, отриманій методом перколяції для виготовлення якої використовували спирт етиловий 40 % складає 8,21 %, 4,02 % та 0,35 % відповідно та спирт етиловий 70 % складає 9,45 %, 3,85 % та 0,20 %. Однак враховуючи трудомісткість методу перколяції, значний часовий режим даного процесу, застосовувані в наш час на хіміко-фармацевтичних підприємствах способи екстракції, а також приймаючи до уваги режим роботи фітоцехів, більш доцільним є метод дробної мацерації. Як показали результати визначення, вміст екстрактивних, дубильних речовин та флавоноїдів в настойці, отриманій методом мацерації (8,15 %, 3,34 % та 0,34 % відповідно на 40 % спирті етиловому та 8,95 %, 2,45 % та 0,17 % на 70 % спирті етиловому), незначно відрізняється порівняно з настойкою, приготованою методом перколяції (див. табл. 4.13).

Виробництво фітохімічних препаратів відрізняється значною різноманітністю та широким асортиментом якісних факторів, технологічних прийомів, режимів виробництва і т.д. Вибір оптимальної технології цих препаратів потребує проведення багато численних і тривалих дослідів, розходу цінних матеріалів, великих затрат часу. При цьому неможливо досягнути мети за рахунок суб’єктивних підходів, або примітивних емпіричних способів, необхідно використовувати математичну теорію планування експерименту, яка розроблена і апробована багатьма закордонними та вітчизняними фахівцями в цій області [60].

4.4. Дослідження з обґрунтування складу настойки шовковиці методом математичної статистики

Процес створення інноваційного ЛЗ є складним через довгі стадії експериментальних досліджень, оскільки необхідно вивчити велику кількість якісних та кількісних факторів. З метою скорочення часу розробки складу та технологію ЛЗ ми використовували математичне планування експерименту (МПЕ), в основі якого лежать основні положення дисперсійного та регресійного аналізів, що дозволяють швидко вирішувати задачі пошуку якісного складу багатокомпонентних композицій і оптимізації розробок ЛП. МПЕ зручно використовувати, коли виникає необхідність проведення порівняльного експерименту для оцінки окремих технологічних стадій і операцій у виробництві ЛП [48, 77]. При проведенні експериментальних досліджень використовували наступний план дисперсійного і регресійного аналізів: 4*4 греко-латинські квадрати, метод випадкового балансу та ін. [16, 71]. Обробку результатів дослідження проводили за спеціально розробленою програмою. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програм для PC - MS EXEL та STATISTICA.

При розробці складу та технології настойки листя шовковиці необхідно було вибрати такі технологічні параметри, використання яких дозволить теоретично обґрунтувати склад і технологію настойки.

Для цього було відібрано 16 параметрів. Усі вони згруповані в чотири групи по чотири фактори згідно з їх належністю до виду параметра. Кожен фактор вивчався на чотирьох рівнях (табл. 4.14.). Експеримент складався із 16-ти серій. Поєднання різних рівнів у кожній серії підбирали за допомогою одного із планів дисперсійного аналізу, а саме 4*4 греко-латинського квадрата. Матриця планування експерименту та результати досліджень одержаних таблеток у табл. 4.16. Результати дисперсійного аналізу наведені у таблиці 4.15.

Таблиця 4.14

Фактори впливу, що вивчалися при розробці складу і технології настойки листя шовковиці

Фактор	Рівень фактору
А – ступінь подрібнення сировини	а1 – не подрібнена сировина а2 – 5 і більше мм а3 – 3- 4 мм а4 – 0- 2 мм
В – вид екстрагенту	b1 – спирт етиловий 50 % b2 – спирт етиловий 40 % b3 – спирт етиловий 60 % b4 – спирт етиловий 70 %
С – співвідношення сировина:екстрагент	с1 – 1:1 с2 – 1:5 с3 – 1:10 с4 – 1:30
D – метод одержання настойки	d1 – турбоекстракція d2 – дробна мацерація d3 – перколяція d4 – мацерація

Таблиця 4.15