4.3.2. Вибір оптимального співвідношення сировина:екстрагент

Серед різноманітності факторів, які впливають на процес екстрагування лікарської рослинної сировини і визначають повноту та швидкість вилучення біологічно активних речовин і в результаті впливають на якість препарату, є оптимальне співвідношення сировина:екстрагент.

Традиційно встановлені для настойок співвідношення, при яких кількість екстрагенту, який використовується в екстракційному процесі, залишається незмінною, не завжди виправдані, оскільки загальновідомо, екстрагування базується на дифузії біологічно активних речовин із внутрішніх структур частинок матеріалу в екстрагент і закінчується при досягненні рівноважних концентрацій. У зв’язку з цим очевидно, що за незмінної кількості рослинного матеріалу чим більше екстрагенту буде брати участь в екстракційному процесі, тим більше речовини буде розчинено і винесено за межі клітини і міжклітинного простору. Разом з цим збільшення кількості екстрагенту призведе до зменшення концентрації біологічно активних речовин в настойці, у зв’язку з чим воно не може бути нескінченним [49].

З метою встановлення оптимального співвідношення між сировиною і готовою настойкою нами були приготовані настойки у різних співвідношеннях: 1:1, 1:5, 1:10, 1:20. У якості екстрагенту використовували спирт етиловий 40 % та спирт етиловий 70 %, оскільки за результатами попередніх досліджень саме ці водно – спиртові суміші сприяють найповнішому вилученню БАР.

Експериментальні зразки настойок готували методом мацерації за наступною технологією: розраховану кількість сировини поміщали в скляну ємкість з притертим корком, заливали розрахованою кількістю екстрагенту (з врахуванням коефіцієнту поглинання сировини) і настоювали при періодичному струшуванні та перемішуванні протягом 7 діб при кімнатній температурі. Після закінчення зазначеного часу одержані настойки відстоювали протягом 72 годин при температурі (8±2) ^оС з метою позбавлення від баластних речовин. Готові настойки фільтрували через бязь.

В отриманих настойках визначали вміст екстрактивних, дубильних речовин та флавоноїдів за методиками, приведеними в розділі 2.

Таблиця 4.12

Залежність виходу екстрактивних та діючих речовин у настойці шовковиці від співвідношення сировина-екстрагент

Вид екстрагенту	Співвідношення	Вміст в настойці шовковиці, %
		Екстрактивних речовин	Дубильних речовин	Флавоноїдів
Спирт етиловий 70 %	1:1	4,47±0,02	2,03±0,03	0,12±0,02
	1:5	8,95±0,04	2,65±0,01	0,19±0,01

Продовження таблиці 4.12

	1:10	8,25±0,04	2,32±0,01	0,18+0,01
	1:20	4,68±0,01	1,68±0,04	0,06±0,02
Спирт етиловий 40 %	1:1	3,01±0,02	1,52±0,01	0,09±0,05
	1:5	8,15±0,02	3,34±0,05	0,34±0,04
	1:10	7,92±0,01	2,82±0,01	0,30±0,02
	1:20	4,79±0,01	1,78±0,01	0,21±0,02

Як свідчать результати визначення, наведені в табл. 4.12 та на рис. 4.2 – 4.5, максимальна кількість екстрактивних (8,95 %), дубильних речовин (3,34 %) та флавоноїдів (0,34 %) вилучається при одержанні настойок методом мацерації у співвідношенні 1:5, тому ми вважаємо економічно недоцільним проводити процес екстрагування з використанням співвідношень 1:1, 1:10 та 1:20. Таким чином, для промислового виробництва настойки шовковиці можна рекомендувати співвідношення сировина:екстрагент 1:5.

Рис. 4.2. Вихід екстрактивних, дубильних речовин та суми флавоноїдів від співвідношення листя шовковиці:екстрагент.

Рис. 4.3. Вихід екстрактивних речовин від співвідношення сировина:екстрагент.

Рис. 4.4. Вихід дубильних речовин від співвідношення сировина:екстрагент.

Рис. 4.5. Вихід суми флавоноїдів від співвідношення сировина:екстрагент.