Результати визначення кількісного вмісту дубильних речовин у кавітованій та некавітованій настойці шовковиці чорної, %

Тип екстрагента	Часовий інтервал взяття проб на дослідження
	0,5 год	1,5 год	2,5 год	3,5 год	24 год
Спирт етиловий 40% некавітований	0,24±0,01	0,37±0,02	0,54±0,01	0,82±0,01	2,84±0,02
Спирт етиловий 40% кавітований при 7500 об./хв	1,63±0,01	2,25±0,03	2,95±0,03	3,87±0,01	3,95±0,01

Із результатів дослідження спостерігаємо, що кількісний вміст дубильних речовин, які екстрагувались спиртом етиловим 40 %, кавітованим при 7500 об./хв, у настойці шовковиці чорної значно вищий за кількісний вміст даної групи БАР, які екстрагувались некавітованим спиртом етиловим 40 %.

Дане твердження можна наочно підтвердити результатами дослідження, які наведені на рис 5.7.

Рис. 5.7. Кількісний вміст дубильних речовин у кавітованій та некавітованій настойці шовковиці чорної.

Із побудованої діаграми ми спостерігаємо, що кількісний вміст дубильних речовин динамічно зростає протягом усього періоду екстрагування, як і у настойці на основі кавітованого екстрагента, так і у настойці на основі некавітованого екстрагента. Проте дана динаміка спостерігається інтенсивнішою у випадку використання спирту етилового 40 % кавітованого при швидкості 7500 об./хв у більш ніж 1,5 рази. Сумарна кількість баластних речовин практично однакова в кавітованих і некавітованих настойках.

Таким чином, можна зробити висновки про доцільність використання гідродинамічної кавітації для інтенсифікації процесів екстрагування біологічно активних речовин із рослинної сировини.

5.4 Розробка технології настойки листя шовковиці

Проведені комплексні технологічні, фізико – хімічні, математичні та фармакологічні дослідження розробки оптимального складу, експериментальні дані з гідродинамічного впливу кавітації дозволили розробити і запропонувати оптимальну технологію отримання настойки із листя шовковиці.

Блок-схема технологічного процесу одержання настойки листя шовковиці наведена на рис. 5.8 і складається з наступних стадій виробництва:

Стадія 1. Приготування екстрагенту.

Стадія 2. Одержання витяжки.

Стадія 3. Пресування шроту.

Стадія 4. Відстоювання витяжки.

Стадія 5. Фільтрування витяжки.

Стадія 6. Фасування настойки у флакони.

Стадія 7. Пакування флаконів у коробки.

Рис. 5.8. Блок схема технологічного процесу отримання настойки листя шовковиці.

Стадія 1. Приготування екстрагенту.

Екстрагентом для одержання настойки є 40 % спирт етиловий. Для приготування екстрагенту використовують спирт етиловий 96 % і воду очищену, а також відгони спирту етилового на стадії регенерації з шроту даного виробництва.

Розрахунок кількості спирту етилового і води очищеної для отримання 40 % та 70 % спирту етилового проводять у відповідності з алкоголеметричними таблицями.

Для приготування екстрагента в підготовлений реактор Р-6 з мірника М-2 самопливом подають спирт етиловий 96 %, спирт-відгін після регенерації, а з мірника М- 2– відповідний об’єм води очищеної, визначений розрахунковим шляхом.

Спирто-водна суміш перемішується в гідродинамічному кавітаторі при швидкості оберту гвинта 7500 об./хв за протягом 15-20 хв. Далі проводять відбір проби для визначення вмісту спирту етилового (густина повинна становити 0,9480 г/см3, що відповідає вмісту спирту етилового 40 %). При необхідності проводять коректування міцності екстрагента спиртом етиловим 96 % або водою очищеною відповідно.

Одержаний 40 % спирт етиловий насосом Н-5а подають в мірник М-6.

Для цього спирт етиловий 96 %, необхідній для однієї загрузки (згідно даних матеріального балансу) подають за допомогою насосу Н-1 в реактор Р-2, розміщений на вагах КП-3. В реактор Р-2 самопливом подається вода очищена. В реактор Р-2 подаються також насосом Н-1 із збірника С-18 спирто-водний відгон з вмістом 40 % спирту, отриманого зі шроту. Спирто-водна суміш перемішується за допомогою насосу Н-4 на протязі 15-20 хвилин, відбирається проба для визначення вмісту спирту етилового (густина повинна бути 0,9480, що відповідає 40 % спирту за об’ємом).

Стадія 2. Одержання витяжки.

Листя шовковиці (КП-5) подають на завантажувальний майданчик і вручну завантажують в екстрактор Р-6 (попередньо обтягнувши зливну склянку сіткою). За допомогою насосу Н-4 подають з реактора Р-2 екстрагент до “дзеркала”. Зверху поміщають перфорований металевий диск. Верх екстрактора зачиняють кришкою, кріплять етикетку з вказаною датою завантаження, серії. Залишають для настоювання 48 годин. Після закінчення заданого часу першу порцію настойки зливають самопливом у збірник С-7 у кількості, приблизно рівній 1/3 частині від загальної маси готового продукту і на рослинну сировину подають свіжий екстрагент до “дзеркала”. Через 12 годин настоювання проводять другий злив рідини в тій же кількості у збірник С-7. Аналогічно проводять третю екстракцію, заливаючи рослинну сировину залишком екстрагенту. При цьому в останньому випадку настойку зливають повністю.

Стадія 3. Пресування шроту.

Виснажену сировину вивантажують з екстрактора в закриту ємкість на візок ТР-8, подають на прес гідравлічний ПР-9 і відтискають. Різину з-під пресу збирають в бідон С-10 і приєднують до основних зливів С-7. Виснажену сировину після відтиску під пресом ПР-9 передають в закритій ємкості на візку ТР-8 на регенерацію спирту в реактор Р-17.

Стадія 4. Відстоювання витяжки.

Відстоювання отриманої настойки проводять у збірнику С-7, забезпеченому влаштованим теплообмінником (в теплообмінник подається розсіл), на протязі 3 діб при температурі 8+2) оС. Відстояну настойку за допомогою насосу Н-11 передають на стадію фільтрації (ТП-2.5.).

Стадія 5. Фільтрування витяжки.

Відстояну в С-7 настойку фільтрують під тиском за допомогою насосу Н-11 через фільтр Ф-12 (фільтруючий матеріал бязь або капрон) у збірник С-13. Кількість настойки контролюють на вагах товарних КП-14 і відбирають пробу для контролю. Після отримання позитивних результатів аналізу настойку передають на стадію ПМВ-3. Профільтрована настойка повинна бути прозорою, без твердих частинок рослинної сировини. Осад з фільтру видаляють вручну і направляють у відвал.

Стадія 6. Фасування настойки у флакони.

Процес розливу, упакування і маркірування настойки ЛГГ здійснюється на автоматичній лінії фірми “Serete” (Франція) ГФ-16, до складу якої входять автомати: для наповнення флаконів (ГФ-16.1), укупорювання (ГФ-16.2), етикетування (ГФ-16.3) і конвейер(ГФ-16.4) для складання флаконів в коробки і обандеролювання останніх.

Миття і сушка флаконів.

Для автоматичної лінії фірми “Serete” операцію проводять в миючо-сполоскувальній машині карусельного типу безперервної дії (ГФ-15). Подача флаконів, пляшок, пробок і кришок в машину здійснюється вручну.

Флакони горлом вперед подаються в сопла миючої машини, де здійснюється полоскання флаконів гарячою водою (60-80 ^оС) і наступне продування їх стиснутим повітрям. Чисті сухі флакони подаються на фасування.

На автоматичній лінії фірми “Serete” (ГФ-16) флакони наповнюються під вакуумом на автоматах для наповнення флаконів типу РКВ-3R (ГФ-16.1).

Чисті і сухі склянки, флакони, пробки і кришки доставляють з миючого відділення на візку в металічних піддонах.

Настойку листя нефасовану із збірника С-13 на фасовочний автомат ГФ-16 подають самопливом.

На дозувальній машині встановлюється необхідна доза – 200 мл, 100 мл або 50 мл, перевіряється її відповідність заданому об,єму за допомогою мірного циліндра.

Наповнені флакони віддаляються по пов’язуючому конвейєру на укупорювальний автомат (ГФ-16.2) типу “Мультивис”, де наповнені флакони вручну накривають ковпачками, які загвинчують за допомогою укупорювальної машини і передають до етикетировочної етикетувальної машини (ГФ-16.3).

На автоматичній лінії фірми “Serete” етикетування флаконів проводиться автоматом типу “Минимак SВ”.

Стадія 7. Пакування флаконів у коробки.

Далі флакони з препаратом упаковують в ящики з гофрованого картону на конвейєрі ГФ-16.4. Коробки з готовою продукцією передають на склад готової продукції. ВТК на протязі зміни періодично перевіряє якість препарату. Готова продукція підлягає повному аналізу. При отриманні позитивних результатів видається сертифікат якості і разом з накладною готова продукція здається на склад збуту.

Технологія отримання настойки апробована в у мовах промислового виробництва на ВАТ «Тернофарм» (акт апробації від 6.02.2009 р.).

Новизна досліджень з розробки складу та технології настойки захищена Деклараційним патентом України на корисну модель № 60250 «Спосіб отримання настойки шовковиці методом гідродинамічної кавітації» [92].

Висновки до розділу 5

1. Теоретично та експериментально обґрунтовано доцільність використання гідродинамічної кавітації для отримання екстракційних препаратів, яка дозволяє інтенсифікувати процес екстракції.

2. Науково і експериментально обґрунтовано вибір оптимальних параметрів екстрагування БАР із рослинної сировини методом гідродинамічної кавітації.

3. Розроблена оптимальна методика використання впливу гідродинамічної кавітації на процес екстракції, яка полягає в попередній обробці спирту етилового. Доведено, що під впливом кавітації зазнають змін основні фізико – хімічні властивості екстрагенту.

4. Визначені основні параметри оптимального впливу гідродинамічної кавітації на екстрагент: швидкість оберту кавітаційного елемента – 7500 об./хв, Саме такий параметр обробки сприяє максимальному вилученню БАР із листя шовковиці за відсутності баластних речовин.

5. Вперше обґрунтовано склад і технологію настойки листя шовковиці. Новизна досліджень захищена Деклараційним патентом України на корисну модель № 60250 «Спосіб отримання настойки шовковиці методом гідродинамічної кавітації».

6. Технологія апробована в умовах ВАТ «Тернофарм» (акт апробації від 6.02.2009 р.).

РОЗДІЛ 6

ФІЗИКО-ХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАСТОЙКИ

ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ

З метою використання отриманої настойки листя шовковиці в фармацевтичній практиці та розробки проекту МКЯ нами були проведені комплексні експериментальні дослідження зі стандартизації одержаної настойки за основними показниками її якості.

У зв’язку з цим були вивчені органолептичні та фізико-хімічні властивості настойки листя шовковиці різних серій, а також розроблені та апробовані методики ідентифікації та кількісного визначення основних компонентів настойки листя шовковиці [116, 154].

6.1. Вивчення фізико-хімічних показників настойки листя шовковиці

З метою стандартизації настойки листя шовковиці, враховуючи вимоги ДФУ перше видання («Загальні статті на лікарські форми та субстанції») та доповнення 1 до ДФУ першого видання («Настойки»), ми визначали наступні загальні показники: органолептичні показники, відносна густина, показник заломлення, вміст етанолу, сухий залишок.

Результати визначення загальних показників настойки листя шовковиці представлені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Основні органолептичні, фізико- хімічні показники настойки листя шовковиці

Найменування показника	Одиниці виміру	Опис
Органолептичні показники	–	Прозора рідина зеленувато- бурого кольору, слабко гіркуватого смаку, без запаху

Продовження таблиці 6.1

Сухий залишок	%	0,15±0,03
Вміст спирту етилового	%	40,0±0,1
Показник заломлення		1,3529±0,0002
Відносна густина		1,18±0,02
Примітка. Кількість проведених вимірювань n=5, задана довірча імовірність Р=95 %.

Як відомо із літературних джерел [117, 154], листя шовковиці містить різні класи біологічно активних речовин: дубильні речовини, флавоноїди (рутини, кверцетин, кемпферол), альдегіди, органічні кислоти (щавлева, яблучна, винно-кам’яна, лимонна, янтарна і ін.), стероїди і їх похідні, вітаміни С , В₁, В₂, РР і каротин, вищі жирні кислоти і т.п. Оскільки під час екстракції 40 % спиртом етиловим деякі з перерахованих речовин містяться в залишкових кількостях, а також враховуючи біологічну активність препарату, нами запропоновано стандартизувати настойку листя шовковиці за наступними показниками:

• вміст суми поліфенолів (ідентифікація – хімічні реакції та абсорбційна спектрофотометрія в УФ – області; кількісне визначення – абсорбційна спектрофотометрія в УФ – області);

• вміст суми флавоноїдів в перерахунку на рутин (ідентифікація – ТШХ, хімічні реакції; кількісне визначення – абсорбційна спектрофотометрія у видимій області) [117, 162];

• вміст суми дубильних речовин (ідентифікація – хімічні реакції, кількісне визначення – абсорбційна спектрофотометрія у видимій області).

6.2. Розробка методів ідентифікації діючих речовин в настойці листя шовковиці

Основними діючими речовинами настойки листя шовковиці є дубильні речовини та флавоноїди (рутин, кверцетин, кемпферол), що за своєю хімічною будовою відносяться до поліфенольних сполук [123, 137]. Наявність в препараті поліфенольних сполук підтверджували груповими якісними реакціями та ідентифікували окремі флавоноїди методом абсорбційної спектрофотометрії та тонкошарової хроматографії (ТШХ) на пластинах “Силуфол”.

Як відомо, наявність в молекулі лікарської речовини фенольних гідроксилів легко підтверджується реакцією з заліза (ІІІ) хлоридом. Продукт цієї реакції може мати різний колір у залежності від кількості та розташування гідроксильних груп у бензиновому циклі [124, 138]. Методика цієї та інших реакцій тотожності наведені в розділі 2.

Ідентифікацію флавоноїдів методом ТШХ проводили після попередньої екстракції їх суми з настойки н-бутанолом із наступним концентруванням витягу шляхом упарювання. Вибрана методика, наведена в розділі 2, дозволяє найбільш повно вилучити з настойки сполуки флавоноїдної природи. Згідно із літературними даними флавоноїдний склад листя шовковиці представлений в основному рутином, кверцетином, ізокверцетином і кемпферолом. Тому ідентифікацію настойки листя шовковиці за флавоноїдним складом було проведено шляхом паралельного хроматографування досліджуваного розчину і розчинів ФСЗ речовин-свідків (рутину, кверцетину) [83, 127].

На хроматограмі настойки шовковиці проявились 2 зеленувато-жовті флуоресцентні зони, розташовані на рівні зон хроматограми розчину порівняння, які відповідали їм за розміром та інтенсивністю забарвлення (рутин та кверцетин). Під час перегляду хроматограми в УФ-світлі спостерігались чітко розподілені плями від жовтого до блакитно-жовтого кольору. Пляма рутину мала жовтий колір (Rf = 0,4±0,03), пляма кверцетину мала зелено-жовте світіння (Rf = 0,7±0,03). Типова хроматограма наведена на рис. 6.1.

0,7

0,4

Рис. 6.1. Типова хроматограма досліджуваної настойки шовковиці. Розчин рутину (1), кверцетину (2), настойка шовковиці 40 % некавітована (3), настойка шовковиці 40 % кавітована (4) в системі етилацетат Р – кислота оцтова льодяна – 96 % спирт етиловий Р – вода (80:2:2:1).

Наявність флавоноїдів у складі настойки листя шовковиці підтверджує також результат реакції ідентифікації з розчином алюмінію хлориду [162].

6.3. Обґрунтування методик кількісного визначення основних компонентів в настойці листя шовковиці

Одним з основних параметрів оцінки якості лікарських препаратів є кількісний вміст в них діючих речовин.

Як зазначено вище, діючими речовинами в настойці листя шовковиці є дубильні речовини та флавоноїди.

При розробці методики кількісного визначення дубильних речовин в настойці за основу був взятий метод абсорбційної спектрофотометрії у видимій області (ДФУ 1 вид., доп. 2, с.128).

Нами проведена попередня підготовка настойки – трикратне екстрагування хлороформом розбавленого водного розчину, яка дозволяє уникнути можливого впливу ефірних олій, жирних органічних кислот, парафінів, смол і т.п. на результати визначення.

В досліджуваних зразках настойки за розробленою нами методикою, наведеною в розділі 2, виявлено 3,6-3,8 % дубильних речовин та 4,4- 4,6 % дубильних речовин у аналогічній настойці листя шовковиці на кавітованому екстрагенті.

Кількісне визначення суми флавоноїдів базується на абсорбційній спектрофотометрії у видимій області [44, 98, 119]. Стандартним зразком слугував ФСЗ рутину. Нами розроблено методику визначення суми флавоноїдів в настойці в перерахунку на рутин. Вимір оптичної густини комплексу флавоноїдів з алюмінію хлоридом проводили при довжині хвилі 407 нм [61, 72, 73].

Методики кількісного визначення суми флавоноїдів і дубильних речовин в настойці, наведені в 2 розділі.

Як було зазначено, найважливішими біологічно активними компонентами настойки листя шовковиці є поліфенольні сполуки, представлені переважно дубильними речовинами і флавоноїдами. Тому, з метою контролю якості настойки проводилося їх кількісне визначення.

При розробці методик кількісного визначення діючих речовин в настойці листя шовковиці нами були використані 5 серій дослідних зразків настойки шовковиці на 40 % спирті етиловому, описаною в розділі 3, п.3.2.1. В якості лікарської рослинної сировини для виготовлення настойки було використано висушене листя шовковиці, заготівля якого проводилась в Тернопільській області [1].

6.3.1. Дослідження кількісного вмісту суми поліфенольних сполук

Для кількісного визначення поліфенольних сполук у настойці листя шовковиці використали метод абсорбційної спектрофотометрії в УФ – області 360 нм, як зазначалося в розділі 2.

Це пояснюється наявністю характерних для них певних смуг поглинання в УФ-області спектра. Крім того, запропонований метод є досить точним і оперативним порівняно з описаними в літературі для даного виду біологічно активних речовин.

Кількісний вміст загальної суми поліфенольних сполук в дослідних зразках настойки листя шовковиці кавітованої та некавітованої обчислювали в перерахунку на величину питомого показника поглинання галової кислоти, вибраної нами в якості стандарту. За аналітичну для поліфенольних речовин була вибрана довжина хвилі 266 нм, оскільки вона відповідає максимуму поглинання галової кислоти. Доцільність такого вибору підтверджують спектри розчинів кавітованої та некавітованої настойок листя шовковиці і галової кислоти наведені на рис. 6.2. Наявність в спектрі розчину настойки аналогічного максимуму дозволяє проводити дане визначення. Результати досліджень наведені в табл. 6.2.

Таблиця 6.2.

Визначення вмісту поліфенольних сполук в настойці листя шовковиці

Номер серії настойки листя шовковиці	Вміст поліфенольних сполук, %	Метрологічні характеристики
1	6,00	=6,06 % S2=0,196976 S=0,198482249 S =0,95 Δ =0,39 ε=1,17% ± Δ =6,06±0,39
2	5,60
3	6,50
4	6,30
5	5,9

Розрахунки кількісного вмісту суми поліфенольних сполук проводили з використанням величини питомого показника поглинання галової кислоти. Даний показник був встановлений і розрахований статистично при використанні ФСЗ галової кислоти і чисельно становить 540 (табл. 6.3).

Проведені дослідження вказують на вміст у складі настойки листя шовковиці поліфенольних сполук в межах 5,60 – 6,50 % при величині відносної похибки визначення 1,17 %.

Таблиця 6.3

Метрологічні характеристики визначення питомого показника поглинання кислоти галової

m	n	Xi	Хср	S2	Scp	P	t(P, n)	Довірчий інтервал			ε, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9			10
5	5	537	539,6	3,44	0,8294	0,95	2,78	539,6	±	2,31	0,427334
		542
		538
		540
		541

Таблиця 6.4

Визначення вмісту суми поліфенольних сполук в кавітованій настойці листя шовковиці

Номер серії настойки листя шовковиці	Вміст поліфенольних сполук, %	Метрологічні характеристики
1	6,00	=6,80% S2=0,188 S=0,19390719 S =0,95 Δ =0,54 ε=1,29% ± Δ =6,80±0,54
2	7,30
3	6,80
4	6,90
5	7,00

Розрахунки кількісного вмісту суми поліфенольних сполук проводили з використанням величини питомого показника поглинання галової кислоти – 540.

Проведені дослідження вказують на вміст у складі настойки листя шовковиці на кавітованому екстрагенті поліфенольних сполук в межах 6,0 – 7,3 % при досить значній величині відносної похибки визначення 1,29%.

Таблиця 6.5

Метрологічні характеристики визначення питомого показника поглинання кислоти галової

m	n	Xi	Хср	S2	Scp	P	t(P, n)	Довірчий інтервал			ε, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9			10
5	5	540	540,4	0,24	0,219089	0,95	2,78	540,4	±	0,60	0,1127
		541
		541
		540
		540

Рис. 6.2. УФ – спектри поглинання поліфенольних сполук в настойці листя шовковиці.

6.3.2. Дослідження кількісного вмісту суми дубильних речовин в настойці листя шовковиці

У якості методики кількісного визначення суми дубильних речовин у настойці листя шовковиці використали визначення оптичної густини суміші із фосфорномолібденово- вольфрамовим реактивом і водою. Вимірювали оптичну густину розчину за довжини хвилі 760 нм, використовуючи як компенсаційний розчин воду.

Результати кількісного визначення дубильних речовин в експериментальних зразках настойки листя шовковиці наведені в табл. 6.6 та результати кількісного визначення дубильних речовин в експериментальних зразках настойки листя шовковиці на кавітованому екстрагенті наведені в табл. 6.7.

Як показали результати досліджень, вміст суми дубильних речовин в настойках листя шовковиці різних серій знаходиться в межах 2,95-3,05%.

Таблиця 6.6

Результати кількісного визначення суми дубильних речовин в настойці листя шовковиці

Номер серії настойки листя шовковиці	Вміст дубильних речовин, %	Метрологічні характеристики
1	2,98	=3,17% S2=0,024936 S=0,07062011 S =0,95 Δ =0,20 ε=1,51% ± Δ =3,17±0,20
2	3,30
3	3,11
4	3,43
5	3,01

Відповідно до результатів досліджень, вміст дубильних речовин в кавітованих настойках листя шовковиці різних серій знаходиться в межах 3,04 -3,6 %.

Таблиця 6.7

Результати кількісного визначення дубильних речовин у кавітованій настойці листя шовковиці

Номер серії настойки листя шовковиці	Вміст дубильних речовин, %	Метрологічні характеристики
1	3,04	=3,28 % S2=0,052264 S=0,10223894 S =0,95 Δ =0,284224 ε=1,894 % ± Δ =3,28 ±0,28
2	3,32
3	3,15
4	3,60
5	3,27

6.3.3. Дослідження кількісного вмісту суми флавоноїдів в настойках листя шовковиці

Визначення суми флавоноїдів у складі настойки проводили абсорбційною спектрофотометрією у видимій області, доцільність вибору якої пояснюється їх властивістю поглинати світло певної довжини хвиль [61].

Для отримання оптимальних результатів за даним показником була проведена екстракція флавоноїдних сполук в н-бутанол, з наступним упарюванням об’єднаних бутанольних вилучень до сухого залишку і розчиненням в 40 % спирті. Для каталізації процесу комплексоутворення флавоноїдів з алюмінію хлоридом застосовували нагрівання розчинів на водяній бані. Вивчена стабільність вимірюваних розчинів у часі. Розчини стабільні протягом години після приготування. Лінійність методики перевірена для досить широкого інтервалу концентрацій. Коефіцієнт кореляції складає 0,9976.

Результати визначення кількісного вмісту суми флавоноїдів в настойках листя шовковиці наведені на рис. 6.3 та в табл. 6.8 та табл. 6.9.

Рис. 6.3. УФ-спектри поглинання кавітованої та некавітованою настойки шовковиці.

В результаті серії проведених дослідів нами розраховані метрологічні характеристики кількісного визначення суми флавоноїдів в перерахунку на рутин в настойці листя шовковиці, які наведені в табл. 6.8.

Таблиця 6.8

Метрологічні характеристики визначення суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у настойці листя шовковиці

m	n	Xi	Хср	S2	Scp	P	t(P, n)	Довірчий інтервал			ε, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9			10
5	5	0,305	0,304	0,0339	0,082413	0,95	2,78	0,304	±	0,02	1,39
		0,310
		0,300
		0,300
		0,305

Результати досліджень свідчать, що вміст суми флавоноїдів в настойках листя шовковиці різних серій знаходиться в межах 0,30- 0,31 %.

В результаті серії проведених дослідів кавітованої настойки шовковиці нами розраховані метрологічні характеристики кількісного визначення суми флавоноїдів в перерахунку на рутин, які наведені в табл. 6.9.

Таблиця 6.9

Метрологічні характеристики визначення суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у кавітованій настойці листя шовковиці

m	n	Xi	Хср	S2	Scp	P	t(P, n)	Довірчий інтервал			ε, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9			10
5	5	0,31	0,314	0,01042	0,045659	0,95	2,78	0,314	±	0,0061	1,93
		0,32
		0,31
		0,31
		0,32

За результатами досліджень встановлено, що вміст суми флавоноїдів в настойках листя шовковиці різних серій знаходиться в межах 0,31 – 0,32 %.

Відповідно до проведених досліджень можна стверджувати, що кількісний вміст флавоноїдів у настойці шовковиці, виготовленій на кавітованому екстрагенті вищий, ніж у некавітованій настойці цієї сировини.

Мінімальний вміст дубильних речовин повинен бути не меншим за 3,25 %, що відображено у розроблених МКЯ на настойку листя шовковиці.

При порівнянні результатів визначення сум поліфенольних сполук, дубильних речовин і флавоноїдів в настойці листя шовковиці ми можемо зробити висновок, що вміст суми поліфенольних сполук в препараті практично повністю складається з суми дубильних речовин і флавоноїдів у всіх дослідних серіях. Даний факт підтверджують і літературні джерела, у яких наводиться хімічний склад шовковиці [98].

Розбіжність, визначена при порівнянні результатів дослідження (0,58±0,09) %, досить незначна і свідчить на користь суми флавоноїдів і дубильних речовин (5,42±0,89) %, тоді як середнє значення суми поліфенольних сполук складає (6,0±0,08) %. Це дозволило нам при розробці МКЯ на настойку листя шовковиці запропонувати стандартизацію препарату лише за кількісним вмістом дубильних речовин і флавоноїдів і внести дані методики до проекту ТУ «Настойка з листя шовковиці».

Точність і відтворюваність розроблених методик були визначені на дослідних зразках настойки листя шовковиці. Методики кількісного визначення дубильних речовин і флавоноїдів були апробовані на ВАТ «Тернофарм». Отримані результати визначення свідчать про достатню точність і відтворюваність запропонованих методик (див. табл. 6.10).

Таблиця 6.10

Метрологічні характеристики аналізу дослідних зразків настойки листя шовковиці та кавітованої настойки листя шовковиці

Характеристики	Одиниці вимірювання	Дослідний зразок настойки шовковиці		Дослідний зразок кавітованої настойки шовковиці
		Дубильні речовини	Флавоноїди	Дубильні речовини	Флавоноїди
	%	3,17	0,305	3,28	0,312
S2	-	0,024936	0,033960000	0,052264	0,010424000
S	-	0,07062011	0,082413591	0,10223894	0,04565961
Δ	-	±0,20	±0,023	±0,28	±0,13
	%	±7,516229	±13,39823	±8,893124	±6,839101
±Δ	-	3,17±0,20	0,305±0,023	3,28±0,28	0,312±0,13

Примітка. Кількість проведених вимірювань n=5, задана довірча імовірність Р=95 %.

Наведені методики досліджень дають змогу підтвердити залежність вмісту діючих речовин в настойці від характеру використаного екстрагенту і свідчать про те, що кавітованій екстрагент володіє кращими екстрактивними властивостями у порівнянні із некавітованим.

6.4. Визначення стабільності настойки листя шовковиці у процесі зберігання

Для встановлення терміну придатності настойки було вивчено її стабільність в процесі зберігання. Вказаний показник досліджувався на п’яти серіях настойки листя шовковиці, які зберігалися в банках з оранжевого скла при кімнатній температурі (15-25 ^оС) відповідно до ДФУ І вид., доповнення 1 [33].

Через кожні 6 місяців протягом 2-х років усі серії настойці листя шовковиці піддавали органолептичному контролю (зовнішній вигляд, колір, запах), визначали відносну густину, вміст етанолу, тотожність, встановлювали вміст суми дубильних речовин і флавоноїдів в перерахунку на рутин.

Для визначення можливих змін флавоноїдного складу настойки в процесі тривалого зберігання застосовували метод тонкошарової хроматографії на пластинці “Силуфол”. Встановлено, що хроматограми настойки, які зберігалися протягом 24 місяців, ідентичні хроматограмі свіжо приготованої настойки (рис. 6.4).

Досліджені показники дають об’єктивну оцінку якості настойки листя шовковиці, характеризують його стабільність у процесі зберігання, а також мають важливе значення для технологічного процесу одержання лікарських та лікувально-профілактичних засобів з даною біологічно активною субстанцією.

Для вивчення стабільності отриману настойку було закладено на зберігання при кімнатній температурі в контейнерах з темного скла. Визначали наступні показники: зовнішній вигляд, колір, запах, відносну густину, вміст етанолу, тотожність, встановлювали вміст суми дубильних речовин і флавоноїдів в перерахунку на рутин, мікробіологічну чистоту. Результати експериментального дослідження стабільності препарату при температурі зберігання 15 - 25°С протягом 3 років свідчать, що при вказаній температурі органолептичні і фізико-хімічні характеристики даного препарату практично не змінились і відповідають вимогам, закладеним до проекту МКЯ [148].

На підставі проведених досліджень розроблені рекомендації щодо умов зберігання настойки листя шовковиці (у сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі) і встановлений термін придатності настойки листя шовковиці – 2 роки. Спостереження за терміном придатності продовжується.

Рис. 6.4. Схема хроматограми настойки шовковиці в процесі зберігання.

Настойка на початку зберігання (1), зберігання протягом 3 місяців (2), зберігання протягом 6 місяців (3), зберігання протягом 9 місяців (4), зберігання протягом 12 місяців (5), зберігання протягом 15 місяців (6), зберігання протягом 18 місяців (7), зберігання протягом 21 місяців (8), зберігання протягом 24 місяців (9).

Результати визначення органолептичних, фізико-хімічних та мікробіологічних показників якості наведені в табл. 6.11. В процесі зберігання всі показники залишаються стабільними. За результатами досліджень опублікований інформаційний лист, який апробований в Тернопільської державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (акт впровадження від 17.11.2011 р.).

Таблиця 6.11