- •Філософія
- •Передмова
- •Конспект лекцій Тема 1. Філософія як світогляд, зміст і функції в суспільстві План
- •1.2. Історичні типи світогляду
- •1.1. Філософія та її місце у самопізнанні людини
- •Структура світогляду
- •Специфіка філософії
- •1.2. Історичні типи світогляду
- •Особливість і значення міфологічних творів
- •Особливість і значення релігії
- •Особливість і значення філософії
- •Основні історичні форми філософського світогляду
- •1. 3. Структура філософських знань та функції філософії
- •Функції філософії
- •1.4. Зародження філософії у стародавньому світі
- •Основний філософський зміст Упанішад
- •Основні філософсько-релігійні напрямки стародавнього Китаю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Філософія античного світу План
- •2.1. Давньогрецька антична філософія.
- •2.2. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм. Занепад класичної античної філософії.
- •2.1. Давньогрецька антична філософія
- •Періоди розвитку античної філософії
- •Особливості античної філософії
- •Сутність апорій
- •Сутність світоглядної концепції Анаксагора
- •Сутність теорії Демокріта
- •Сутність філософських поглядів софістів
- •Сутність світоглядної концепції Сократа
- •Сутність філософської концепції Платона:
- •Сутність вчення Арістотеля про пізнання
- •2.2. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм. Занепад класичної античної філософії
- •Суть вчення Епікура про пізнання
- •Сутність вчення Лукреція Кара про буття:
- •Сутність натурфілософії і космології стоїків
- •Значення античної філософії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Філософія середньовічного суспільства План
- •3.1. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії
- •Сутність світоглядної концепції Августина
- •3.2.Схоластика і екзистенціально-містична лінія середньовічної філософії. Реалізм і номіналізм
- •Сутність теорії ф. Аквінського
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Філософія Відродження і Реформації План
- •4.1. Філософські ідеї та методологія доби Відродження
- •С утність світоглядної концепції д. Бруно
- •4.2. Соціальні теорії епохи Відродження і Реформації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва План
- •5.1.Філософське обґрунтування нової картини світу (ф. Бекон і р. Декарт)
- •5.2 Нове бачення світу та його пізнання (б. Спіноза, т.Гоббс,г. Лейбніц, д.Локк)
- •Сутність вчення т. Гоббса про природу
- •Види монад
- •5.3. Філософські ідеї доби Просвітництва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Німецька класична філософія і марксизм План
- •6.І. Матеріалізм і ідеалізм як дві протилежні тенденції розвитку філософської думки
- •Сутність ідеалізму
- •Сутність матеріалізму
- •6.2. Філософські погляди представників ідеалізму (е.Кант, г.Гегель, й. Фіхте, ф. Шеллінг)
- •2 Типи понять
- •Діалектична логіка
- •3 Етапи розвитку
- •Три стадії розвитку Абсолютного духу:
- •Суть вчення про буття
- •Головні форми природного буття
- •Суть вчення
- •Суть вчень
- •6.3. Матеріалістичні концепції німецьких філософів ( л. Фейєрбах, к. Маркс)
- •Характерні риси філософії л.Фейєрбаха
- •Основні філософські ідеї л. Фейєрбаха
- •Основні питання, розглянуті в філософії марксизму
- •Особливості (радикальність) марксистської філософії
- •Три основні напрямки розвитку філософії марксизму
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Сучасна світова філософія План
- •7.1. Основні напрямки та специфіка сучасної світової філософії
- •Основні напрямки сучасної світової філософії
- •Специфіка сучасної філософської думки
- •7.2. Ірраціонально-песимістичний напрямок філософії та екзистенціоналізм як нове світобачення
- •Основні особливості субстанції-волі:
- •Основні питання, які осмислювалися екзистенціоналістами
- •7.3. Позитивізм і неопозитивізм
- •Сутність концепції неопозитивізму
- •7.4. Пошук нового осмислення буття: феноменологія, прагматизм, неотомізм, персоналізм, фрейдизм і неофрейдизм
- •Напрямки сучасної світової філософії
- •Суть вчення з. Фрейда
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Традиції та особливості розвитку філософської думки України План
- •8.1. Джерела української філософської культури
- •Характерні риси філософської культури Київської Русі
- •8.2. Розвиток українського неоплатонізму
- •8.3. Роль братств та академій в розвитку української філософії
- •8.4. Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії
- •Основні філософські погляди г.С.Сковороди:
- •8.5. Розвиток української філософії у хіх- поч. Хх ст.
- •Суть філософських поглядів п. Юркевича
- •Суть філософських ідей п. Куліша
- •Основні засади світоглядної концепції м.Д. Драгоманова
- •Суспільно-політичні погляди і позиції і.Я.Франка, які мають філософське осмислення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Онтологія План
- •9.1.Онтологія як основа філософських концепцій
- •Сфери духовного буття
- •9.2. Простір і час – форми буття матерії
- •9.3. Основні категорії філософії
- •9.4. Основні закони діалектики
- •9.5. Діалектика та її антиподи: метафізика, догматизм, софістика, еклектика
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Гносеологія План
- •10.1. Теорія пізнання та принципи пізнавальної діяльності
- •10.2. Чуттєве і раціональне пізнання
- •10.3. Методи наукового пізнання
- •Методи емпіричного дослідження
- •Методи теоретичного пізнання
- •Загальнологічні методи
- •10.4. Вчення про істину
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Антропологія План
- •11.1.Буття людини як реальний процес її існування
- •Причини і наслідки антропосоціогенезу:
- •Шляхи розвитку людини
- •Типи особистості
- •11.2. Історичний генезис соціальних спільнот: єдність індивідуального і соціального
- •Історично сформовані спільноти людей
- •11.3. Людина в системі цінностей
- •11.4. Роль творчості і практики в житті людини
- •Форми і типи творчості
- •Функції практики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Соціальна філософія План
- •12.1.Основні підходи до розуміння суспільства
- •Для суспільства характерно
- •Структура суспільства
- •Характерні риси громадянського суспільства
- •12.2. Натуралістичні, формаційна і цивілізаційні концепції соціального і економічного розвитку
- •Етапи взаємодії суспільства та природи
- •Типи суспільно-економічних формацій
- •Питання для самоконтролю
- •Основна і додаткова література Основна література
- •Додаткова література
- •Термінологічний словник
- •Додатки
- •Завдання для самостійної роботи Тема: Філософія як світогляд, зміст і функції в суспільстві
- •Тема: Філософія античного світу , середньовічного суспільства
- •15. Що обожнювалося і входило у «культ краси» у добу Відродження? Тема: Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема: Німецька класична філософія
- •Тема: Сучасна світова філософія
- •Тема: Онтологія
- •Тема: Гносеологія
- •Тема: Соціальна філософія
- •Тестові завдання для підготовки до модульних контролів
- •2. Встановіть відповідність у вигляді комбінацій цифр і букв (цифра-буква)
- •3. Виберіть тільки ті положення, які характеризують середньовічний світогляд в Європі у іv-хіv ст.:
- •10. Встановіть хронологічну послідовність появи філософських напрямків, визначивши нумерацію цифрами (1- , 2- , 3- ,)):
- •11. Виберіть правильну відповідь:
- •12. Встановіть відповідність положень і імен (цифра-буква) а-…, б-…,
- •14. Знайдіть відповідність визначень і термінів
- •16. Дайте відповіді на запитання:
- •18. Відтворіть відповідність визначень і імен (буква-цифра):
- •Філософія
- •62003, Харків, пров.Плетньовський, 5.
1.4. Зародження філософії у стародавньому світі
Перші філософські думки виникли в сер. І тис. до н.е. в рабовласницьких державах Стародавнього Сходу: Індії, Китаї, Єгипті та Вавілоні. Характерною рисою філософських вчень було тісне переплітання релігійних поглядів з світоглядними уявленнями стародавніх народів, формування як ідеалістичних, так і матеріалістичних поглядів на світ. Першими серед літературних пам’яток стародавньої Індії, які мали в собі релігійно-філософську думку і дійшли до нашого часу, були Веди (пер. з санскриту «знання») – зібрання гімнів, молитов, заклинань тощо. Гімни поступово були об’єднані у збірки:
1) Самхіти – тексти з тлумаченнями ритуального, магічного і філософського порядку;
2) Брахмани - керівництво для виконання обрядів, настанови, історичні розповіді і легенди, відомості про розвиток міст і ремесла,укріплення кастової системи, астрономічні знання;
3) Аран’яки - тексти зі спеціальними тлумаченнями для відлюдників, які мешкали в лісах та горах;
4) Упанішади – філософська частина Вед, зібрання філософських роздумів на різні теми, які охоплюють великий історичний період
Філософські ідеї містилися і у «Рігведах» (книга гімнів) і «Упанішадах», які мали релігійний характер і продовжили світоглядні ідеї Вед.
Уривок з «Рігвед», гімн 58-й Един Огонь, многоразлично возжигаемый, Едино Солнце, всепроникающее, Едина Заря, все освещающая, И едино то, что стало всем (этим) Там же кн..Х, гімн 129 Тогда не было ни сущого, ни не-сущего; Не было ни воздушного пространства, ни неба над ним; Что в движении было? Под чьим покровом? Чем были воды, непроницаемые, глубокие? Откуда возникло мирозданье? [Антология мировой философии.-М.,1971.-С.35] Уривок з «Катхаупанишади» «Различны поистине благо и удовольствие. Оба они связывают человека, имея различные цели. Хорошо будет тому, кто из них обоих берет себе благо. Если же кто-либо выберет удовольствие, его цели не будут достигнуты» [Древнеиндийская философия.-М.,1972.-С.227 ] |
Основний філософський зміст Упанішад
визнання всезагальної єдності, вчення про те, що в основі Всесвіту лежить певний абсолютний початок (Брахман), з якого виникли боги і світ з усім, що в ньому існує, знищується або перетворюється;
Брахман проявляється в усій множинності існуючих форм, перебуваючи поза часом і простором та причинно-наслідкових відношень;
Брахман не сприймається повсякденною свідомістю або різними раціонально-розумовими конструкціями, він пізнається лише найвищою релігійною інтуїцією, яка лежить в основі цілісного досвіду;
Брахман, як суб’єктивний духовний початок, є в душі кожної людини, через нього в людину втілюється вселенська душа (пуруша), людське «я» ( «его» сутності), тобто атман – абсолютна субстанція початкової реальності;
Поза Брахманом нічого немає, але все, що є в бутті, втілено в ньому як в зародку, з якого розгортається увесь світ.
До неортодоксальних філософських напрямків Індії (які заперечували положення Вед) відносяться:
1) буддизм ( VІ-V ст. до н.е.) – виступив проти брахманізму, пропагуючи позбавлення від страждань (досягнення нірвани) не в потойбічному, а в дійсному житті; виробив релігійну етику, яка вказувала шлях позбавлення від страждань і ґрунтувалася на чотирьох істинах: життя - це страждання; існує причина виникнення страждань; можна припинити страждання; існує шлях позбавлення страждань;
2) джайнізм (VІ ст. до н.е.) – етичне вчення, яке вказує шлях звільнення душі від підкорення пристрастям через святість, особливий спосіб поведінки; джерелом мудрості є не бог, а особливі святі, які досягли сили і щастя на основі досконалого знання і поведінки; до неживих субстанцій належить матерія простір, час, умови руху і спокою;
3) червака-локаята – матеріалістичне вчення, яке заперечувало існування будь-якого іншого світу, окрім матеріального; крім матеріальних першоелементів, з яких складається об’єктивний світ, немає іншої реальності, в тому числі бога, душі, раю і потойбічного світу;
Філософські вчення, які спиралися на Веди
Назва вчення |
Основний зміст |
Міманса |
-велика увага приділяється теорії пізнання і логіці, -чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння – це особливе джерело знання; -предмети, які сприймаються мають реальні, об’єктивні ознаки; -неухильне дотримання релігійного обов’язку(дхарми) -виконання обрядів, заборон, які накладаються кастою |
Веданта |
- душа і бог різні і єдині; -постійне споглядання і роздуми над істинами; - Бог створив матеріальні речі і душі, він всемогутній і всезнаючий; -душа пов’язана з тілом і не вільна, вона жадає чуттєвих насолод і підпадає під ряд перетворень |
Санкх’я Засновник мудрець Капіла (прибл. 6 ст. до н.е.) |
- головна ціль - пізнання шляху і засобів, які повністю звільнять людину від страждань і незгод; - існує дві першооснови - речовинний і духовний; - матеріальна першопричина - вічна основа всього світу; - всі речі викликають в нас задоволення, біль або байдужість мають три складові (гуни), які безпосередньо не сприймаються і з них складаються первісні субтанції (пракриті) та всі речі світу; - крім пракриті, існує свідомість, яка перебуває поза всіх змін і нематеріальна; - усі речі виникають внаслідок дії пуруші на пракріті |
Йога Засновник мудрець Патанджалі |
- дух –це незалежний і необмежений початок; - Бог існує і його визнання є умовою успішної практичної діяльності, яка може звільнити від страждань; - пропагування аскетизму, контроль над чуттєвими бажаннями і пристрастями; - заборона наносити шкоду будь-якій живій істоті; гігієна дихання, режим харчування |
Ньяя Засновник мудрець Гаутама (прибл. ІІІ ст. до н.е.) |
- основне завдання - звільнити людину від страждань; - істинне знання досягається через сприйняття або пізнання за рахунок висновку; - сприйняття обумовлене органами чуття і дає безпосереднє знання про предмет; - для логічного пізнання необхідно виділення ознаки, яка необхідно пов’язана з пізнаваємим предметом; - існує матеріальний Всесвіт, який складається з атомів, сполуки яких створюють речі; -у Всесвіті існує безліч душ, які знаходяться у вільному стані або пов’язані з матеріальними речами; - Бог Ішвара –найвищий регулюючий духовний початок, але він не творець душ і атомів, а тільки створює сполуки атомів і звільняє душу від атомів |
Вайшешика Засновник мудрець Улука (прибл. VІ- V ст. до н.е.) |
- ціль мудрості –звільнення людського «я» від страждань і залежності; - остання причина страждання – незнання, тому істинне пізнання реальності можливо тільки через знання; пізнання направлене на вивчення категорій реальності, тобто вищих родів буття; - категорія – це предмет, визначений терміном, класифікація категорій співпадає з класифікацією предметів або об’єктів; основною категорією є загальне, яке знаходиться в самих предметах і сутності речей; - матеріальним носієм усіх якостей річей, особливостей і дій та причиною всього є субстанція; - існують субстанції: земля, вода, світло, повітря і ефір, які лежать в основі фізичних елементів я складаються з вічних, неподільних атомів; безтілесними субстанція ми є ефір, простір, час і душа - атоми не сприймаються відчуттями, про їх існування ми пізнаємо за рахунок висновку; матеріальною причиною світує атоми, а дійовою причиною - бог |
У стародавньому Китаї в VІІІ-VІ ст. до н.е. поширилися наївно-матеріалістичні погляди про п’ять першоелементів речей (метал, дерево, вода, вогонь, земля), про протилежні сили (інь і янь), про природній шлях (дао) в природі та ін., але формування філософських течій відбувається близько VІ- V ст. до н.е. Більшість релігійно-філософських вчень Індії спиралися на «Веди» і мали ортодоксальний характер, продовжуючи ведичні традиції осмислення світу, форм його функціонування, дії і взаємодії природних процесів і людського буття.