Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Философия Посібник (конспект лекцій).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.12 Mб
Скачать

1.4. Зародження філософії у стародавньому світі

Перші філософські думки виникли в сер. І тис. до н.е. в рабовласницьких державах Стародавнього Сходу: Індії, Китаї, Єгипті та Вавілоні. Характерною рисою філософських вчень було тісне переплітання релігійних поглядів з світоглядними уявленнями стародавніх народів, формування як ідеалістичних, так і матеріалістичних поглядів на світ. Першими серед літературних пам’яток стародавньої Індії, які мали в собі релігійно-філософську думку і дійшли до нашого часу, були Веди (пер. з санскриту «знання») – зібрання гімнів, молитов, заклинань тощо. Гімни поступово були об’єднані у збірки:

1) Самхіти – тексти з тлумаченнями ритуального, магічного і філософського порядку;

2) Брахмани - керівництво для виконання обрядів, настанови, історичні розповіді і легенди, відомості про розвиток міст і ремесла,укріплення кастової системи, астрономічні знання;

3) Аран’яки - тексти зі спеціальними тлумаченнями для відлюдників, які мешкали в лісах та горах;

4) Упанішади – філософська частина Вед, зібрання філософських роздумів на різні теми, які охоплюють великий історичний період

Філософські ідеї містилися і у «Рігведах» (книга гімнів) і «Упанішадах», які мали релігійний характер і продовжили світоглядні ідеї Вед.

Уривок з «Рігвед», гімн 58-й

Един Огонь, многоразлично возжигаемый,

Едино Солнце, всепроникающее,

Едина Заря, все освещающая,

И едино то, что стало всем (этим)

Там же кн..Х, гімн 129

Тогда не было ни сущого, ни не-сущего;

Не было ни воздушного пространства, ни неба над ним;

Что в движении было? Под чьим покровом?

Чем были воды, непроницаемые, глубокие?

Откуда возникло мирозданье?

[Антология мировой философии.-М.,1971.-С.35]

Уривок з «Катхаупанишади»

«Различны поистине благо и удовольствие. Оба они связывают человека, имея различные цели. Хорошо будет тому, кто из них обоих берет себе благо. Если же кто-либо выберет удовольствие, его цели не будут достигнуты»

[Древнеиндийская философия.-М.,1972.-С.227 ]

Основний філософський зміст Упанішад

  1. визнання всезагальної єдності, вчення про те, що в основі Всесвіту лежить певний абсолютний початок (Брахман), з якого виникли боги і світ з усім, що в ньому існує, знищується або перетворюється;

  2. Брахман проявляється в усій множинності існуючих форм, перебуваючи поза часом і простором та причинно-наслідкових відношень;

  3. Брахман не сприймається повсякденною свідомістю або різними раціонально-розумовими конструкціями, він пізнається лише найвищою релігійною інтуїцією, яка лежить в основі цілісного досвіду;

  4. Брахман, як суб’єктивний духовний початок, є в душі кожної людини, через нього в людину втілюється вселенська душа (пуруша), людське «я» ( «его» сутності), тобто атман – абсолютна субстанція початкової реальності;

  5. Поза Брахманом нічого немає, але все, що є в бутті, втілено в ньому як в зародку, з якого розгортається увесь світ.

До неортодоксальних філософських напрямків Індії (які заперечували положення Вед) відносяться:

1) буддизм ( VІ-V ст. до н.е.) – виступив проти брахманізму, пропагуючи позбавлення від страждань (досягнення нірвани) не в потойбічному, а в дійсному житті; виробив релігійну етику, яка вказувала шлях позбавлення від страждань і ґрунтувалася на чотирьох істинах: життя - це страждання; існує причина виникнення страждань; можна припинити страждання; існує шлях позбавлення страждань;

2) джайнізм (VІ ст. до н.е.) – етичне вчення, яке вказує шлях звільнення душі від підкорення пристрастям через святість, особливий спосіб поведінки; джерелом мудрості є не бог, а особливі святі, які досягли сили і щастя на основі досконалого знання і поведінки; до неживих субстанцій належить матерія простір, час, умови руху і спокою;

3) червака-локаята – матеріалістичне вчення, яке заперечувало існування будь-якого іншого світу, окрім матеріального; крім матеріальних першоелементів, з яких складається об’єктивний світ, немає іншої реальності, в тому числі бога, душі, раю і потойбічного світу;

Філософські вчення, які спиралися на Веди

Назва вчення

Основний зміст

Міманса

-велика увага приділяється теорії пізнання і логіці,

-чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння – це особливе джерело знання;

-предмети, які сприймаються мають реальні, об’єктивні ознаки;

-неухильне дотримання релігійного обов’язку(дхарми)

-виконання обрядів, заборон, які накладаються кастою

Веданта

- душа і бог різні і єдині;

-постійне споглядання і роздуми над істинами;

- Бог створив матеріальні речі і душі, він всемогутній і всезнаючий;

-душа пов’язана з тілом і не вільна, вона жадає чуттєвих насолод і підпадає під ряд перетворень

Санкх’я

Засновник

мудрець Капіла

(прибл. 6 ст. до н.е.)

- головна ціль - пізнання шляху і засобів, які повністю звільнять людину від страждань і незгод;

- існує дві першооснови - речовинний і духовний;

- матеріальна першопричина - вічна основа всього світу;

- всі речі викликають в нас задоволення, біль або байдужість мають три складові (гуни), які безпосередньо не сприймаються і з них складаються первісні субтанції (пракриті) та всі речі світу;

- крім пракриті, існує свідомість, яка перебуває поза всіх змін і нематеріальна;

- усі речі виникають внаслідок дії пуруші на пракріті

Йога

Засновник

мудрець

Патанджалі

- дух –це незалежний і необмежений початок;

- Бог існує і його визнання є умовою успішної практичної діяльності, яка може звільнити від страждань;

- пропагування аскетизму, контроль над чуттєвими бажаннями і пристрастями;

- заборона наносити шкоду будь-якій живій істоті; гігієна дихання, режим харчування

Ньяя

Засновник

мудрець Гаутама

(прибл. ІІІ ст. до н.е.)

- основне завдання - звільнити людину від страждань;

- істинне знання досягається через сприйняття або пізнання за рахунок висновку;

- сприйняття обумовлене органами чуття і дає безпосереднє знання про предмет;

- для логічного пізнання необхідно виділення ознаки, яка необхідно пов’язана з пізнаваємим предметом;

- існує матеріальний Всесвіт, який складається з атомів, сполуки яких створюють речі;

-у Всесвіті існує безліч душ, які знаходяться у вільному стані або пов’язані з матеріальними речами;

- Бог Ішвара –найвищий регулюючий духовний початок, але він не творець душ і атомів, а тільки створює сполуки атомів і звільняє душу від атомів

Вайшешика

Засновник

мудрець Улука

(прибл. VІ-

V ст. до н.е.)

- ціль мудрості –звільнення людського «я» від страждань і залежності;

- остання причина страждання – незнання, тому істинне пізнання реальності можливо тільки через знання; пізнання направлене на вивчення категорій реальності, тобто вищих родів буття;

- категорія – це предмет, визначений терміном, класифікація категорій співпадає з класифікацією предметів або об’єктів; основною категорією є загальне, яке знаходиться в самих предметах і сутності речей;

- матеріальним носієм усіх якостей річей, особливостей і дій та причиною всього є субстанція;

- існують субстанції: земля, вода, світло, повітря і ефір, які лежать в основі фізичних елементів я складаються з вічних, неподільних атомів; безтілесними субстанція ми є ефір, простір, час і душа

- атоми не сприймаються відчуттями, про їх існування ми пізнаємо за рахунок висновку; матеріальною причиною світує атоми, а дійовою причиною - бог

У стародавньому Китаї в VІІІ-VІ ст. до н.е. поширилися наївно-матеріалістичні погляди про п’ять першоелементів речей (метал, дерево, вода, вогонь, земля), про протилежні сили (інь і янь), про природній шлях (дао) в природі та ін., але формування філософських течій відбувається близько VІ- V ст. до н.е. Більшість релігійно-філософських вчень Індії спиралися на «Веди» і мали ортодоксальний характер, продовжуючи ведичні традиції осмислення світу, форм його функціонування, дії і взаємодії природних процесів і людського буття.