10.4. Вчення про істину

Перші спроби осмислити досягнення людиною істини були зроблені філософами середньовіччя, доби Вдродження, Нового часу і Просвітництва та сучасною філософією. Ще у ХІІІ ст. Роджер Бекон вважав умовою досягнення істини усунення перешкод, які встають на шляху до пізнання і породжують помилки. Головною помилкою він називав:

• вплив незаслуженого авторитету;

• стару звичку;

• незнання і намагання вчених замаскувати власне незнання від «видимістю» розуму

Він висуває свій шлях до істини, який лежить через вивчення стародавніх мов, математики, оптики, експериментального дослідження, богословську мораль. На думку філософа, для пізнання істини потрібні досвід, філософія і богослов’я.

У добу Відродження проблема істини теж знайшла своє відображення. Так, Леонардо да Вінчі пошук істини пов’язував з практичною користю, яка може допомогти людині. Для відкриття істини на думку вченого необхідний союз досвіду, теорії і науки. Він говорив: «Закоханий у практику без науки, як кормчий на кораблі без керма і компасу, він ніколи не впевнений, куди пливе. Наука- полководець, а практика- солдати».

У Новий час філософом Г. Лейбніцем було розвинуто вчення про види істин:

1) метафізичні (вічні істини), які відкриваються за допомогою розуму і не потребують їх виправдання досвідом. Тобто, щоб довести істину достатньо бачити неможливість того, що їм заперечує;

2) істини факту, які відкриваються через досвід.

Німецькі філософи теж намагалися відшукати і обґрунтувати шляхи досягнення істини. Так, Г. Гегелем був розроблений науковий метод досягнення істини, який повинен відображати реальний зв’язок, дух і розвиток явищ об’єктивного світу. Філософ розглядав пізнання як історичний процес і тому вважав, що істина не являється раз і назавжди даним, готовим результатом пізнання, вона постійно розвивається і змінюється.

Сучасна філософія виділила критерії для виявлення і розуміння істини.

Істина – це знання, яке правильно відображає об’єктивну дійсність.

Критерії істинності знання:

1. ясність;

2. чіткість мислимого;

3. впевненість у достовірності;

4. загально значимість:

5. прагматизм (повинно бути корисним)

Види істин

Види істин	Сутність	Приклади
Абсолютна істина	повне вичерпне знання про дійсність або елемент знань, який не може бути хибним у майбутньому	-встановлені факти, - дати подій, - дати народження і смерті «Земля обертається навколо Сонця»
Відносна істина	знання, яке може бути змінене, уточнене або спростоване в ході подальшого розвитку науки	-класична механіка І. Н’ютона; - теорія відносності А. Ейнштейна
Конкретна істина	якість істини, яка спирається на узагальнення конкретних умов існування того чи іншого явища	Вода закипає при t- 100 Со, (при умові, що це звичайна вода, нормальний тиск)
Об’єктивна істина	зміст людських знань, яке не залежить від волі та бажань суб’єкта	-Існують Земля, Місяць, Сонце, зорі, планети та ін.; -Земля існувала до людини; -світ матеріальний; -людина мислить за допомогою мозоку

Таким чином, наші знання на кожній даній ступені розвитку науки обумовлені історично досягнутим рівнем пізнання, розвитку техніки, промисловості та ін. Подальший розвиток пізнання і практики змінюють людські уявлення про природу, вони поглиблюються, уточнюються, удосконалюються.