Передмова

Даний навчальний посібник складений для організації самостійної роботи студентів денної і заочної форми навчання, надання методичної допомоги в підготовці до поточного, модульного і підсумкового контролю (екзамену) в умовах впровадження кредитно-модульної системи навчання.

Структура посібника включає до себе курс лекцій, який охоплює основні теоретичні питання, включені до навчальної програми, перелік основної і додаткової навчальної літератури, термінологічний словник, додатки. У лекціях розкривається основний зміст тем і використовується термінологія, необхідна студентам у засвоєнні дисципліни. Додатки містять самостійні та тестові завдання для підготовки до модульного контролю, перелік питань з курсу філософії, винесені на іспит.

Для розширення кругозору та підняття інтересу студентів до дисципліни у посібнику розміщені портрети і вислови філософів та короткі історичні довідки біографічного характеру, що робить навчальний процес більш усвідомленим, цікавим і змістовним. В кінці кожної з тем є питання для самоконтролю, що спрямовують студентів на осмислення найбільш важливих концептуальних моментів навчального матеріалу.

В цілому зміст посібника надає уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, розкриває взаємозв’язки і взаємовідносини буття світу і людини, створює умови для раціонального осмислення людиною цілей і сенсу власного життя, ознайомлює з історією філософської думки та досягненнями світової філософії. Посібник сприяє формуванню здібностей студентів до логічного мислення та самостійного аналізу суспільного буття.

Конспект лекцій Тема 1. Філософія як світогляд, зміст і функції в суспільстві План

1.1. Філософія та її місце в самопізнанні людини і духовно-практичному освоєнні світу

1.2. Історичні типи світогляду

1.3. Структура філософських знань, основні функції філософії

1.4. Зародження філософії в стародавньому світі

Ключові терміни і поняття:

Світогляд, світорозуміння, світовідчуття, світовідношення, філософія, міфлологія, релігія, матеріалізм, ідеалізм, агностицизм, діалектика, метафізика

1.1. Філософія та її місце у самопізнанні людини

Філософія є однією з форм суспільної свідомості, певною формою пізнання дійсності, що уявляє собою світогляд суспільства в цілому. Вона виникла біля 3 тис. років по тому в країнах Стародавнього Сходу (Індія, Китай) як потреба усвідомлення не тільки відношення людини до різних сторін світу, а до світу, як цілісної системи. Саме це зробило філософію «праматір’ю усіх наук», бо вона увібрала до себе знання природничих і гуманітарних наук, інтегрувала ці знання і побудувала систему знань про світ, про відношення людини до світу, про пізнання, мораль тощо.

Термін «філософія» вперше використаний у VІ ст. до н.е. відомим давньогрецьким філософом Піфагором та означає любов до мудрості. Філософ вважав, що від філософії народжуються три плоди: дар добре думати, дар добре говорити, дар добре діяти. У VІ ст. до н.е. давньогрецький філософ Арістотель використав термін «філософія» як пізнання сутності і вважав основним завданням філософії аналіз причин речей. Для людини як розумної істоти найважливішим є вирішення питань про те, що уявляє собою наш світ в цілому, чи має він будь-який сенс і розумну ціль свого існування, яку мету має наше життя і наші дії, яка природа добра і зла та ін. На ці питання не може, на жаль, відповісти жодна наука, їх вирішення лежить в межах філософського мислення.

Зародження філософії в стародавньому світі проходило в умовах руйнування традиційних суспільних зв’зків та шаблонів поведінки, притаманних родовому суспільству, поглибленого поділу праці та поступового розвитку пізнання, що приводило до накопичення знань про світ та поступовому формуванню наукового світогляду.

Світогляд – форма суспільної свідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність, своє буття і діяльність та визначає своє місце в світі. Світогляд уявляє собою систему принципів, поглядів, цінностей, ідеалів, які визначають загальне розуміння світу та ставлення до дійсності.