Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Философия Посібник (конспект лекцій).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.12 Mб
Скачать

11.4. Роль творчості і практики в житті людини

Велику роль у розвитку людини, як соціальної істоти, відіграли практика і творчість. Платон вважав, що в основі творчості є світова Душа. Все, що викликає перехід від небуття до бутті – це творчість. Вона може бути людською і божою. Творчість – це діяльність, яка породжує щось нове, якого раніше ніколи не було. Творчість проявляється у наступних формах і типах:

Форми і типи творчості

Форми

Типи

Форми за суб’єктом

Упредметнення

в продуктах праці

раціоналістична

індивідуальна

наукова

інтуїтивна

колективна

технічна

духовно-космологічна

індивідуально-колективна

художня

раціонально-інтуїтивна

догматична

Практика є однією з головних видів діяльності людини, завдяки якій людина постіно удосконалювала і себе і те, що вона виробляла. Практика – це чуттєво-предметна діяльність людей, їх взаємодія на той чи інший об’єкт з метою його перетворення або для задоволення своїх потреб.

Роль практики:

  1. вона є джерелом пізнання, його рухомою силою, дає необхідний фактичний матеріал, який підлягає узагальненню і теоретичній переробці;

  2. вона є сферою застосування знань, критерієм, перевіркою істинності результатів пізнання;

На напрям, тем і характер використання практичних досягнень впливають ряд факторів:

-потреби матеріального виробництва;

-соціально-політичне життя;

-економчний устрій суспільства;

-характер панівного світогляду;

-різні форми суспільної свідомості;

-рівень розвитку виробництва, техніки, просвіти;

-внутрішня логіка наукового пізнання

Функції практики

  1. практика – це основа пізнання;

  2. практика - це джерело і рушійна сила процесу пізнання;

  3. практика – це кінцева мета пізнання;

  4. практика - це критерій істини.

Таким чином, людина – продукт і суб’єкт суспільних відносин. Але як окремий індивід, людина прагне задовольнити свої потреби і інтереси, бачить у власному існуванні свій сенс. Сенс життяце осмислення людиною свого призначення. Він містить в собі цілі, установки, умонастрій та лінії поведінки. Сенс життя окремої людини визначається, насамперед, її цілями: створення сім’ї, отримання наукових знань, подорожі, освоєння нових просторів, захист батьківщини тощо. Сенс життя людства в цілому спрямований на самозбереження людської цивілізації, поліпшення умов життя, пізнання світу тощо.

Питання для самоконтролю

  1. Як розглядається буття людини в світі природи у світовій філософії?

  2. Які зміни пройшли в бутті людини в процесі антропосоціогенезу?

  3. Як ви розумієте такі поняття: ціль, ціннісна орієнтація, ідеал, норма, сенс життя?

  4. Як співвідносяться поняття цінності і культура?

  5. Яке місце посідають цінності в структурі людської діяльності?

  6. Чи може існувати людина без сенсу життя ?

Тема 12. Соціальна філософія План

12.1. Основні підходи до розуміння суспільства

12.2. Натуралістичні, формаційні і цивілізаційні концепції соціального і економічного розвитку

Ключові поняття і терміни:

суспільство, людське суспільство, громадянське суспільство, натуралістичні концепції, географічний детермінізм, геополітика, мотиви і стимули діяльності,суспільно-економічна формація, цивілізація, концепція локальний цивілізацій, цивілізаційні норми