82. Податки: зміст, функції, види. Крива Лаффера. Податкова система України

Податкова система — сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та орг-цій, що забезпечують їх вилучення, зд-ють контроль за дотриманням податкового зак-ва.

Ф-ії податків: фіскальна – централізація частини ВВП у б-ті на загальносусп-ні потреби; розподільча – перерозподіл вартості ВВП між д-вою, юридичними та фіз. особами; регулююча – вплив податків на різні аспекти д-сті їх платників.

Зв'язок між розміром податкової ставки та обсягом податкових надходжень до б-ту дослідив амер. економіст А. Лаффер. Графічне зображення цієї залежності наз-ся "кривою Лаффера".

Ця крива виявляє таку ставку оподаткування, при якій под. надходження досягають максимального обсягу.

При подальшому зростанні податкової ставки зменшуються стимули до підприємництва та праці, знижуються податкові надходження до б-ту.

Кл-ія податків:

- Залежно від рівня держ стр-р (загальнодержавні – встановлюються держ органами влади вищого рівня; місцеві – встановлюються місцевими органами влади та упр-ня).

- За об’єктом оподаткування (податки на доходи фіз.-их і юрид-их осіб – на з/п, прибуток, ренту тощо; податки на майно - сплачуються постійно впродовж усього часу перебування майна у власності; податки на споживання – сплачуються при викор-ні доходів).

- за методом стягнення (розкладні - спочатку встановлюється обсяг податкових надходжень, необхідних для потреб д-ви, а потім цю суму розкладають на окремі частини за т-іями і між окремими платниками; окладні - встановлюються спочатку податкові ставки, а потім розмір податку для кожного платника.)

- За формою оподаткування (прямі – вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу; непрямі – вилучаються у сфері р-ії або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача і не залежать від рівня доходу).

В Україні переважають непрямі податки, що пояснюється низьким рівнем доходів більшості юридичних та фізичних осіб, значною часткою "тіньового" сектору ек-ки, великою к-стю збиткових п-в.

83. Економічна природа та функції бюджету

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарювання всіх форм власності та населення:

· держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій;

· суб'єкти господарювання всіх форм власності та напрямів діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх отримувати від неї залежно від місця і ролі в системі економічних відносин;

· населення, яке може бути як платником податків (переважно особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо).

Функції бюджету.

Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко структурованих функцій є дві — розподільна і контрольна. В економічній літературі називаються також і додаткові функції — економічної безпеки держави, забезпечення існування держави тощо.

Через розподільну функцію держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю.

Сфера дії розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм — доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок доходів формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.