56. Доходи і прибуток фірми: зміст, види, ф-ції

Дохід є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства. Розрізняють такі види доходу: Загальний дохід підприємства (виручка від реалізації) - це сума доходу, отриманого фірмою від продажу певної кількості продукції. Таким чином, загальний дохід визначається як ціна помножена на кількість проданої продукції. Валовий дохід підприємства становить грошову виручку від реалізації товарів, робіт, послуг, зменшену на суму постійних витрат підприємства. Чистий дохід підприємства - це прибуток підприємства, який визначається як різниця між валовими дохом та змінними витратами.

Поняття "дохід" ширше ніж поняття "прибуток". Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства. Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Розрізняють такі види прибутку:

Балансовий, який визначається як різниця загальним доходом і загальними витратами.

Чистий прибуток, який визначається шляхом вирахування з балансового прибутку суми податку на прибуток

Існування двох підходів до виміру витрат підприємства (бухгалтерського і економічного) зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку. Бухгалтерський прибуток - це різниця між загальним доходом і бухгалтерськими (зовнішніми) витратами. У даному розрахунку ми оцінюємо лише поточні результати діяльності фірми. Але якщо необхідно проаналізувати стан фірми з огляду її перспективи, а, отже, найкращої з альтернатив використання її ресурсів, тоді слід обчислювати економічний прибуток підприємства. Економічний прибуток (чистий прибуток) - це різниця між загальним доходом і економічними витратами, які містять бухгалтерські (зовнішні) та внутрішні витрати, зокрема, й нормальний прибуток. Наявність економічного прибутку є показником ступеня вигідності відлучення ресурсів від альтернативного використання їх в іншому виробництві.

Оцінювальна — ефект використання основних ресурсів підприємства

Стимулююча — функція прибутку спрямована на зниження витрат виробництва запровадженням інновацій, що збільшує можливості розширення виробництва і зростання масштабів бізнесу.

Господарського розрахунку — доходи підприємства мають не тільки покривати витрати, але й резерв.

Розподільча — функція прибутку забезпечує вибір підприємницької діяльності серед альтернативних варіантів.

Індикативна (інформаційна)— функція прибутку забезпечує підприємство інформацією, з одного боку, про оцінку його діяльності, а з другого-про наповненість ринку товаром, даючи тим самим економічний сигнал про необхідність збільшувати чи зменшувати обсяги виробництва.

57. Ринкова ціна: зміст, структура, функції

Ринкова ціна - ціна, яка встановлюється безпосередньо на ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну називають вільною; вона не встановлюється спеціальними органами, не нав’язується згори.

Структура ринкової ціни за різними критеріями:

1) залежно від розмірів купівлі-продажу товарів: біржові, внутрішньофірмові трансфертні, роздрібні, оптові

2) ціни за способом формування: конкурентні, монопольні, регульовані

3) ціни залежно від території їхньої дії: поясні,національні, світові

4) ціни різного призначення: пільгові, ціни пропозиції (вихідні, базисні), прейскурантні

Ринкова ціна виконує такі функції:

Обліково - виробнича – забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування;

Стимулююча – сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному процесу, оновленню асортименту;

Розподільча – впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів суспільства;

Регулююча – здійснюється збалансуванням між окремими виробництвами, попитом і пропозицією. Назад

В економічній літературі традиційно виділяють наступні функції цін:

1. обліково-вимірювальна;

2. регулююча (збалансування попиту та пропозиції);

3. стимулююча

4. перерозподільча.

Обліково-вимірювальна функція – відбиває можливість використання ціни для виміру результатів і вартісного обліку різних економічних процесів

Регулююча функція чи функція збалансування попиту та пропозиції – через ціни здійснюється зв'язок виробництва і споживання, пропозиції та попиту. Ціна свідчить про рівноважний стан чи про наявність диспропорцій на ринку товару.

Стимулююча функція ціни виявляється через її вплив на продавця і покупця товарів.

Перерозподільча функція цін означає, що за допомогою ціни здійснюється перерозподіл знову створеної вартості між галузями, секторами національної економіки, регіонами країни, соціальними групами, іншими словами відбувається регулювання доходів галузей, організацій, населення.