35. Ринок: зміст структура та функції

Ринок – система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно – грошових та фінансово – кредитних механізмів.

Структура ринку за різними критеріями:

А) за об΄єктами обміну: Ринок ресурсів (ринок праці, ринку капіталу, ринок землі та нерухомості); товарний ринок (ринок споживчих товарів, ринок послуг, ринок науково-технічних розробок та інформації); фінансовий ринок (грошовий ринок, ринок цінних паперів, валютний ринок);

Б) залежно від умов, в яких діють суб'єкти господарювання (вільний (поліполістичний) ринок, монополізований (олігополія, монополія), монополістична конкуренція, регульований);

В) за територіальною ознакою (місцевий, регіональний, національний, світовий);

Г) стосовно відповідності чинному законодавству (легальний,тіньовий);

Д) стосовно способу формування (стихійний, організований).

Ринок виконує такі функції:

Регулювання – регулює виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаю­чи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів за рахунок розширення або звуження по­питу й пропозиції.

Стимулювання - спонукає виробників то­варів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та спо­живчих властивостей товарів.

Розподільча - доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Санації - через конкуренцію очищає еконо­мічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

Алокаційна - забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ре­сурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.

Інформативна - через ціни інформує вироб­ника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяль­ності тощо.

Інтеграції- об΄єднує суб’єктів екон. системи в єдине ціле, сприяючи форм-ню єдиного екон. простору як у межах окремої дер-ви, так і в межах світової ек-ки.

36. Інфраструктура ринку: зміст та функції

Однією з важливих умов функціонування ринку є наявність добре розвиненої інфраструктури.

Інфраструктура ринку – комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

До основних елементів ринкової інфраструктури належать :

Організаційно-технічна інфраструктура, до якої входять товарні біржі та аукціони, торговельні дома і торгові палати, холдингові і брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, пункти прокату і лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації та засоби оперативного зв'язку;

Фінансово-кредитна інфраструктура, яка включає банки, фондові і валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій, а також установи, діяльність яких спрямована на мобілізацію тимчасово вільних грошових ресурсів, перетворення їх у кредити, а потім і в капіталовкладення.

Науково-дослідна інфраструктура, яку утворюють наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади. Вони вивчають динаміку ринкової ситуації, розробляють стратегію і тактику поведінки підприємців на ринку, розробляють прогнози для уряду і підприємців тощо.

Інфраструктура ринку: а) забезпечує організаційне оформлення ринкових відносин; б) сприяє учасникам ринкових відносин реалізовувати власні інтереси; в) підвищує оперативність і ефективність роботи ринкових суб'єктів на основі спеціалізації окремих суб'єктів економіки і видів діяльності; г) полегшує форми юридичного та економічного контролю, державного і громадського регулювання ринкових відносин.