22.Борошниста роса дуба

збудник – Microsphaera alphitoides

На молодих листках та пагонах в середині літа з’являється білий павутинистий наліт – це міцелій гриба та конідіальне спороношення, яким він швидко розповсюджується в період вегетації. Восени гриб утворює сумчасте спороношення – клейстотеції, якими і зимує на рослинних залишках. Зараження відбувається сумкоспорами і міцелієм, який зимує в бруньках. Гриб – облігатний паразит – харчується вмістом живої клітини, для чого утворює аппрессорії та гаусторії.

23.Функції спор безстатевого і статевого походження

Спори безстатевого походження: зооспори, спорангіоспори, конідії.

Основна функція спор безстатевого походження – поширення гриба в період вегетації, для них характерний вегетативний тип проростання, тобто такий тип проростання, коли спора відразу проростає в гіфу, а якщо це патогенній організм, то в інфекційну гіфу, тобто може спричиняти захворювання. Безстатеве репродуктивне розмноження здійснюється спорами, що утворюються безстатевим дорогою на спеціально відособлених спороносящих гілках міцелія. Зооспорангії- це кулясті утворення на зооспороносцях, в яких формуються рухомі зооспори. Спорангії-шаровидні вмістилища, в середині яких формуються нерухомі спорангіоспори. Зооспори і спорангіоспори завжди безбарвні, поодинокі і одноклітинні. Утворення конідій характерне майже для всіх вищих грибів.Вони вільно розсіваються у повітрі.

Спори статевого походження:

циста - служить для перенесення грибом несприятливих умов.

Ооспори - служать для зимування гриба

Зигоспора - служить для зимування гриба.

24.Бура плямистість горіха

Збудник – Gnomonia leptostilla Анаморфа – Marssonina juglandis

Первинне ураження відбувається сумкоспорами, у вегетаційний період гриб розповсюджується конідіями.Основними ознаками захворювання є утворення бурих плям на плодах горіха. В середині цих плям формується конідіальне спороношення у вигляді чорних крапок, розміщених концентричними колами – це конідіальне ложе гриба. Уражені плоди не визрівають, замість ядра в середині горіха утворюється чорна рідина; шкірочка засихає і не відпадає від плода. Уражені плоди довгий час тримаються на дереві після опадання листя, навіть узимку.

25.Що вивчає лісова фітопатологія

Фітопатологія – наука, яка вивчає хвороби рослин, причини виникнення цих хвороб, а також розробляє заходи боротьби з ними. Назва її виникла від поєднання трьох грецьких слів – phyton – рослина, patos – хвороба, logos – наука. Основоположниками були: Луї Пастер, Роберт Кох, Генріх де Барі, Михайло Воронін.

Хвороба – це складний динамічний процес, який характеризується порушенням фізіологічних функцій, зміною структури та зниженням продуктивності і залежить від властивостей рослини, патогена та умов навколишнього середовища

усі хвороби, які є на земній кулі, поділяються на інфекційні та неінфекційні.

Інфекційні хвороби викликаються живими патогенними організмами. Грибами, вірусами, бактеріями, рикетсіями, зеленими напівпаразитами тощо. Вони мають здатність передаватися від хворої рослини до здорової контактним шляхом або через носіїв.

Неінфекційні хвороби викликаються абіотичними факторами, тобто факторами живої та неживої природи і від хворої рослини до здорової не передаються.