9.Видозміні гіфів, їх функції і призначення.

1. Пряжки – дугоподібні гіфи, які з’єднують сусідні клітини. Часто спостерігаються у базидіоміцетів. За допомогою пряжок ядро і протоплазма переходять з однієї клітини в іншу при статевому розмноженні.

2. Апресорії – видозмінені гіфи у вигляді присоски, які служать для щільного прилягання гриба до субстрату.

3. У комплексі з апресоріями утворюються гаусторії – спеціальні гіфи, які служать для взяття поживних речовин безпосередньо з клітини.

4. Безплідні гіфи (щетинки, парафізи, дендрофізи та ін.). Виконують в гіменіальному шарі функцію відокремлення базидій одна від одної, а також захисну функцію.

5. Вії - це спеціальні гіфи, що служать для утримання спор гриба на субстраті.

6. Придатки - спеціальні видозмінені гіфи, що служать для утримання плодових тіл гриба на субстраті.

7. Ризоїди - /риза - корінь/ коренеподібні утворення, що служать для прикріплення гриба до субстрату та його живлення.

8. Столони - спеціальні коротенькі гіфи, що служать для поширення гриба по субстрату та передачі поживних речовин на відстані. По зов¬нішньому вигляду та призначенню нагадують вуса суниці.

9. Хламідоспори - кулясті, чи іншої форми утворення, що мають подвійну оболонку, інкрустовану поверхню і служать для перенесення грибом несприятливих умов навколишнього середовища, найчастіше зимування. Зберігаються в грунті до 10-15 років без втрати схожості. Характерні для дейтероміцетів (Fusarium)

.10. Оідії, гемми, бластоспори – спори вегетативного походження, які утворюються шляхом розпаду вегетативного міцелію (оідії, гемми), або шляхом брунькування (бластоспори). Оідії та гемми відомі у сумчастих, базидіальних та незавершених грибів.

Для пристосування до певних умов навколишнього середовища гриби утворюють різні видозміни міцелію.

10.«Дитяча» хвороба сіянців.

Збудники – гриби з родів Fusarium, Althernaria, Botrytis, Pythium, Rhizo-ctonia, Verticillium тощоГоловною причиною хвороби є гриби, які живуть у грунті на рослинних рештках або на поверхні висіяного насіння. Хвороба проявляється так: у хвойних порід поблизу кореневої шийки, а у листяних – в районі підсім’ядольного коліна утворюється бура перетяжка. Уражена тканина відмирає, а надземна частина вяне, з часом засихає. Розвиток грибів починається весною при темпер грунту +6-8 градусів і має достатню вологу. На момент проростання насіння (12-15) міцелій гриба добре розв і легко переходить на молоді рослини. Це часто призводить до загибелі рослини. Хвороба носить опосередкований характер. Як правило всередині осередка рослина відмирає, а по периферії утворюються додаткові корінці вище перетяжки. У сухий жаркий період розвиток міцелію припиняється і гриб утворює хламідоспори. Ближче до осені міцелій відновлює свій ріст, але зараження виживших весною рослин не відбувається. Уражуються осінні посіви та самосів.СПолягання – дуже небезпечна хвороба у розсадниках. У вологі несприятливі роки ураження може досягати 80-100%. Заходи боротьби: дезинфекція грунту, протруювання насіння.