11.Видозміни міцелію, їх характеристика.

Видозміни міцелію – це певні утворення, які формуються при щільному переплетінні великої кількості гіф міцелію і служать, найчастіше, для зберігання.

Плівки – утворюються при щільному переплетінні гіф в одній площині. Зовні нагадують шкірку, замшу. Служать для зберігання гриба в несприятливих умовах, для харчування та вегетативного розмноження. Відомі у дереворуйнівних грибів. Шнури – утворюються при зростанні гіф в одному напрямку та зрощенні їх боковими стінками. Зовні нагадують шнур, вірьовку. Служать для поширення гриба по субстрату. Мають значну довжину, до 10-15 м.

Ризоморфи – (риза – корінь, морфа – подібний) – коренеподібні утворення, що складаються з покривної темнозабарвленої частини та внутрішньої світлої тканини – живих водопровідних гіф. Служать для зберігання гриба, харчування та поширення.

Склероції – також мають покривну темнозабарвлену тканину та внутрішні світлі коротенькі живі гіфи. Служать для збереження гриба і входять в цикл розвитку деяких грибів. Як правило, після стану спокою утворюють якісно нове спороношення – апотеції або перитеції. Мають до 30% жирів.

Строма – спеціальне міцеліальне утворення, всередині якого формується спороношення гриба, як правило, у вигляді перитеціїв (Чорна плямистість листків клена - апотеції).

Пікніда – кулясте, темнозабарвлене утворення з отвором на вершині, в середині якого формується конідіальне спороношення гриба. Конідії, що утворилися в пікніді називаються пікноспорами. Вони вилітають через отвір в міру дозрівання. Як правило, пікніди занурені в субстрат і служать для зимування гриба.

12.Фітофтороз сіянців.

Збудник – Phytophthora cactorum. Гриб уражує сходи багатьох порід, але найбільш небезпечним є для сіянців бука у розсадниках та самосіву в лісі. Зараження відбувається зооспорами весною при проростанні перезимувавших ооспор. На надземній частині рослини з’являються білі плями, які з часом стають бурими повстянистими. У вологу погоду хвороба швидко розвивається і охоплює усю надземну частину рослини. Це призводить до відмирання. Зберігається гриб ооспорами на рослинних рештках до 4-х років..зах боротьби- мульчування.

13.Плодові тіла справжніх сумчастих грибів.

Клейстотецій – закрите, кулясте, темнозабарвлене, з інкрустованою поверхнею і придатками плодове тіло, всередині якого формується спороно¬шення гриба – сумки з сумкоспорами. Служить для зимування. Сумки з сумкоспорами формуються після періоду спокою, весною. Звільняються сумки тільки після механічного руйнування оболонки клейстотеція.

Перитецій – темнозабарвлене, кулясте плодове тіло з отвором, в середині якого формуються сумки з сумкоспорами. Вони вилітають через отвір в міру дозрівання. Служить для зимування.

Апотецій – відкрите, блюдцевидне плодове тіло, на поверхні якого утворюються сумки з сумкоспорами. Вони активно розлітаються при дозріванні. Служить для поширення інфекції в період вегетації. Зимувати не може.

14.Парша осики

Збудник – Venturia tremulae. Гриб уражує молоді неодерев’янілі пагони та листки. На листках з’являються бурі, неправильної форми плями. З часом листки та пагони чорніють і стають неначе обгорілими. У період вегетації гриб розповсюджується конідіями, які утворюються в центрі плям. Гриб формує кілька генерацій конідій, внаслідок чого хвороба швидко поширюється в період вегетації. Восени утворюється сумчаста стадія гриба – перитеції. Це чорні шаровидні місткості, в середині яких знаходяться сумки з сумкоспорами. Перитеціями гриб зимує. Весною (травень) сумкоспори викликають зараження молодих рослин