17.Вегетативне розмноження

Найбільш простим, але досить поширеним є вегетативне розмноження. Вегетативне – відбувається шматочками міцелію, деякими видозмінами гіф і міцелію, а також спорами вегетативного походження (оідії, гемми, бластоспори) та деякими видозмінами міцелію (плівки, шнури, ризоморфи). Якщо ці органи гриба потрапляють у сприятливе поживне середовище, то вони здатні викликати ідентичне захворювання або аналогічний гриб. Більш спеціалізований спосіб цього типу розмноження — роз'єднання грибниці на окремі клітки (спори ) — оїдії, геми і хламідоспори. Різновидом вегетативного розмноження є брунькування) властиве дріжджам..

18.Шютте сосни звичайне.

Збудник – Lophodermium pinastrі. Зараження хвої відбувається сумкоспорами восени. При цьому кінчики ураженої хвої дещо жовтіють. В такому стані гриб зимує. Весною наступного року після потепління хвояінтенсивно буріє, стає блискучою і на ній з’являються чорні крапки – пікніди гриба. Після опадання на опалій хвої формуються продовгуваті чорні апотеції, які відділяються один від одного характерною чорною лінією. Апотеції дозрівають у кінці літа і сумкоспорами відбувається зараження хвої сосни. Апотеції відкриваються у вологу погоду. Хвоя молодих пагонів хворобою не уражується. Небезпечна хвороба для сосни від 1 до 5 років.

19.Безстатеве розмноження.

При безстатевому спороношенні утворюються зооспори, спорангіоспори та конідії.

Утворення зооспорангіїв з зооспорами. – На добре розвиненому міцелії, який знаходиться в сприятливих умовах і має достатньо поживних речовин для свого розвитку утворюються вирости – зооспорангії. Це - кулясті утворення з отвором, всередині яких формуються рухомі зооспори. Вони мають два джгутики і здатні самостійно рухатися у воді та в грунті з підвищеною вологістю. Вилітають через отвір при дозріванні. Характерні для Царства Protozoa(міксоміцети або слизовики), Царства Chromista (грибоподібні організми) та деяких справжніх грибів, зокрема відділу Chytridiomycota (хітрідіоміцети). Викликають, в основному, хвороби водних тварин та рослин (риб, водоростей тощо), але серед них є небезпечні організми для лісових та сільськогосподарських об’єктів, зокрема збудник фітофторозу сіянців (Phytophthoracactorum, Phytophthorainfestans).

Іншою формою безстатевого розмноження є утворення спорангіїв зі спорангіоспорами - На відміну від попередньої форми розмноження, в спорангіях форму-ються нерухомі спорангіоспори. Вони звільняються із спорангія тільки після руйнування його оболонки. В одному спорангію може бути до 70 тис. спор. Характерні для Відділу Zygomycota (зигоміцети). Зигоміцети спричиняють утворення плісняви на насінні, плодах, продуктах харчування тощо. Найбільш відомі збудники головчасті плісняви – Мукор, Ризопус, а також Botrytis, Penicillum, Althernaria, Aspergillus тощо.

Найбільш досконалою формою безстатевого розмноження є утво-рення конідій (конес – пил). На відміну від спорангіоспор та зооспор конідії утворюються екзогенно на поверхні спеціальних гіфів – конідієносців і вільно розносяться потоками вітру й дощу в міру дозрівання. Конідії можуть бути як безбарвні, так і забарвлені, як поодинокі, так і в ланцюжках, як одноклітинні, так і багатоклітинні. Характерні для Відділу Deuteromycota (недосконалі), Відділу Ascomycota (сумчасті), Клас Basidiomycetes – базидіоміцети (коренева губка), Відділу Oomycota (оомікота) (Рід Peronospora – пероноспора). Конідії можуть виростати на окремих конідієносцях і в період вегетації утворювати декілька генерацій конідій. Коли вони створюють пучки, то називаються: спородохії, коремії, ложе, пікніди.

Природно, що гриби при формуванні органів безстатевого розмноження без спеціальних захисних утворень не здатні переносити несприятливі умови, зокрема зимування. Тому конідіальні ложа, пікніди, інші утворення служать для зимування грибів, а отже, для збереження виду.

Основна функція спор безстатевого походження – поширення гриба в період вегетації, для них характерний вегетативний тип проростання, тобто такий тип проростання, коли спора відразу проростає в гіфу, а якщо це патогенній організм, то в інфекційну гіфу, тобто може спричиняти захворювання. Безстатеве репродуктивне розмноження здійснюється спорами, що утворюються безстатевим дорогою на спеціально відособлених спороносящих гілках міцелія. Зооспорангії- це кулясті утворення на зооспороносцях, в яких формуються рухомі зооспори. Спорангії-шаровидні вмістилища, в середині яких формуються нерухомі спорангіоспори. Зооспори і спорангіоспори завжди безбарвні, поодинокі і одноклітинні. Утворення конідій характерне майже для всіх вищих грибів.Вони вільно розсіваються у повітрі.