Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dayte_viznachennya_logopediyi_yak_nauki.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
202.91 Кб
Скачать

13. Дайте визначення такого мовл. Порушення, як дизартрія.

ДИЗАРТРІ́Я – розлад чіткого мовлення, зумовлений недостатністю іннервації мовленнєвого апарату внаслідок ураження ЦНС.

Довідка: Частота Д. перш за все пов’язана з частотою пренатальної патології. Найчастіше Д. зустрічається при ДЦП (дитячий церебральний параліч) – 65 – 85%. Особливістю дизартричних порушень є патогенетична спільність з руховими розладами, що виявляється в характері вад загальної та мовленнєвої моторики: обмеженість довільних артикуляційних рухів; стабільний характер м’язового тонусу у мовленнєвій мускулатурі; наявність гіперкінезів і оральних синкінезій; вади імпульсації від м’язів артикуляційного апарату та вплив патогенетичних тонічних рефлексів на ці м’язи. Такі вади артикуляційного апарату ускладнюються розладами дихання й голосоутворення. Внаслідок цього мовлення дітей стає змазаним, з гугнявим відтінком, зі значною кількістю вад звуковимови, незрозумілим, часом скандованим. Провідним порушенням є важкий розлад різних сторін вимови (темпу, ритму, голосу); інші ж сторони мовлення (розуміння мовлення, словник, граматична будова) можуть відставати у своєму розвитку або не порушуватись. Загальноприйнятою є класифікація Д, побудована за локальним принципом, за якою виділяють такі форми: бульбарна, псевдобульбарна, екстрапірамідна, мозочкова, кіркова.

14.Обгрунтуйте, за якими принципами комплектуються групи у днз для дітей з порушеннями мовлення.

15.Схарактеризуйте ступені прояву псевдобульбарної дизартрії.

ДИЗАРТРІ́Я ПСЕВДОБУЛЬБАРНА – дизартрія, що характеризується різними вадами м’язового тонусу.

Довідка: Д.п. обумовлена центральним паралічем м’язів, що іннервуються язикоглоточним, блукаючим та під’язичними нервами. Для Д.п. характерні пірамідні спастичні паралічі м’язів мовленнєвого апарату, гіпертрофія м’язів (язик напружений), глоточний та нижньощелепний рефлекси підсилені. Нерідко насильницький сміх чи плач. Голос слабкий, хриплий. Тембр мовлення змінений за типом закритої гугнявості, особливо гугняві голосні заднього ряду ([у] – [о]) та тверді приголосні зі складним артикуляційним укладом ([р], [л], [ш], [ж], [ц]). Д.п. має різні ступені: І – важкий – анартрія (відсутність мовлення) характеризується вона глибокою поразкоюмязів і повною бездіяльністю мовного апарату. Лице дитини, що страждає анартрією, маскоподібне. Нижня щелепа відвисає, рот постійно відкритий. Язик нерухомо лежить на дні ротової порожнини, рухи губ обмежені., ІІ – середній (виражений)Для них характерна відсутність рухів лицьових мязів. Дитина не може надути щоки, витягнути губи, щільно зімкнути їх. Рухи язика обмежені. Дитина не може підняти кінчик язика вгору, повернути його в право в ліво удержати в даному положенні. Характерна рясна слинотеча. Утруднено акти жування і ковтання. ІІІ – легкий (стерта форма Д.п.)Труднощі артикуляції полягають у повільних недостатньо точних рухах язика, губ. Вимова у таких дітей порушена внаслідок недостатньо чіткої артикуляційної моторики, мова трохи вповільнена, характерна змазаність при проголошенні звуків. Основним дефектом є порушення фонетичної сторони мови. Діти зі стертою форою Д.п. мають численні вади звуковимови, тому її часто плутають із дислалією.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]