- •Дайте визначення логопедії як науки. Розкрийте мету та завдання логопедії.
- •Охарактеризуйте основні види мовленнєвої патології в усному та писемному мовленні.
- •Розкрийте аспекти нормального розвитку мовлення.
- •Охарактеризуйте основні методи логопедичного впливу.
- •Назвіть екзогенно-органічні причини виникнення порушень мовлення у дітей.
- •Охарактеризуйте роль слуху і зору в розвитку мовлення дошкільників
- •Дайте хар-ку класифікації мовл. Порушень. Назвіть причини мовл.Порушень.
- •Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку.
- •Дайте визначення поняттю «дислалія». Назвіть причини, симптоматику, класиф.Даного порушення.
- •Визначте роль біологічних і спадкових факторів в психічному розвитку дитини.
- •Схарактеризуйте основні вади вимови звуків у разі дислалії.
- •13. Дайте визначення такого мовл. Порушення, як дизартрія.
- •14.Обгрунтуйте, за якими принципами комплектуються групи у днз для дітей з порушеннями мовлення.
- •15.Схарактеризуйте ступені прояву псевдобульбарної дизартрії.
- •16. Розкрийте суть індивідуальної роботи з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку.
- •17. Назвіть причини виникнення дизартрії. Клініко-фізіологічні аспекти дизартрії.
- •18. Охарактеризуйте таблицю класифікації голосних звуків за м.Савченко.
- •21. Дайте визначення ринолалії як самостійної мовл.Вади. Причини, симптоми, діагностика ринолалії.
- •22. Розкрийте зміст роботи з обстеження дітей з дизартричними порушеннями.
- •23.Дайте розгорнута характеристику форм ринолалії. Основні напрями корекційної роботи при ринолалії.
- •24.Схарактеризуйте основні напрями і методи логопедичного впливу, спрямованого на корекцію дизартричних порушень.
- •25.Схарактеризуйте фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення.
- •27.Дайте визначення загальному недорозвитку мовлення.
- •28. Обгрунтуйте, як впливає порушення фонематичного слуху на розвиток мовлення дитини.
- •1. Рівень мовного розвитку характеризується відсутністю мови.
- •2. Рівень мовного розвитку характеризується зачатками загальновживаної мови.
- •3. Рівень мовного розвитку.
- •4. Рівень загального недорозвитку, або нерізко - виражений знм.
- •30.Опишіть завдання та зміст логопедичної роботи у доопераційний та післяопераційний періоди при ринолалії.Дайте характеристику кожного етапу.
- •30. Опишіть завдання та зміст логопедичної роботи у доопераційний та післяопераційний періоди при ринолалії. Дайте хпрпктеристику кожного етапу.
- •31.Розкрийте поняття «перший рівень знм», «другий рівень знм». Дайте характеристику 1 та 2 рівнів знм.
- •32.Схарактеризуйте основні завдання корекційної роботи для дітей з ффн.
- •34.Назвіть, якими є особливості раннього психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей із внгп.
- •35. Розкрийте поняття «третій рівень знм». Поясніть, чим він відрізняється від інших.
- •36.Дайте характеристику особливостям психічного стану дітей з внгп. Чи впливає вік дитини на цей стан?
- •41. Охарактеризуйте класифікацію афазії за о.Лурія.
- •42.Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання зіїкання.
- •45. Дайте характеристику судомних заїкань. Причини, етіологія симптоматика заїкання.
- •1. Біологічні (фізіологічні): порушення центральної нервової системи та фізичного здоров‘я, загальні та мовленнєві моторики.
- •2. Соціальні (психологічні): мовленнєві спотикання та інші порушення експресивного мовлення, феномен фіксованості на дефекті, логофобії.
- •49.Охарактеризуйте порушення мовленнєвої діяльності дітей з різними формами алалії.
- •51. Дайте визначення вад голосу. Охарактеризуйте причини, механіхми виникнення голосових порушень. Класифікація порушень голосу.
- •1. За проявою:
- •2. За етіопатогенетичним механізмами. Виділяється дві групи порушень голосу (органічні і функціональні):
- •56.Охар-те психолого-педагогічну клас-ю порушень мовлення.
- •57.Дайте характеристику поняття «мовленнєва готовність». Яке значення вона має у процесі засвоєння навичок письма та читання?
- •58.Розкрийте зміст логопедичного обстеження при порушеннях голосу. Відновлення голосу при парезах та паралічах гортані. Профілактика порушень голосу.
- •Уточнення значень знайомих слів і збагачення словника шляхом:
- •Розвиток і вдосконалення граматичної будови мовлення.
- •Навчання активно використовувати в мовленні синоніми, антоніми, омоніми.
- •Уточнення смислового значення слова у фразі ( до якого слова відноситься, від якого слова залежить).
- •Уточнення уявлень про закінчення та його роль у визначенні функцій і місця слова у фразі.
- •Закріплення вміння дотримуватися послідовності закінчених смислових одиниць у ході складання речень і текстів.
- •60. Охар-те клініко-педагогічну класифікацію порушень мовлення.
- •61. Поясніть які аномалії в будові артикуляційного апарату впливають на звуковимову дітей.
- •3. Варіанти порушень артикуляційного апарату
- •62. Розкрийте суть методики логопедичної роботи з розумово відсталими дітьми.
- •63. Проаналізуйте обстеження артикуляційного апарату дошкільника.
- •64. Поаналізуйте обстеження фонематичного сприймання звуків на слух.
- •65. Охарактеризуйте таблицю класифікації приголосних звуків за м.Савченко
- •1. Передньоязикові:
- •II. За участю шуму і голосу приголосні поділяються на чотири групи.
- •III. За способом артикуляції або утворення перешкоди між активними і пасивними органами вимови, приголосні поділяються на 5 груп.
- •IV. За відсутністю або наявністю палаталізації.
- •1.2.3. Класифікація приголосних звуків за м.Савченко є доцільною для логопедичної роботи шкільного логопеда. Вона виділяє такі групи приголосних:
- •II. За способом творення перепони приголосні поділяються на:
- •III. За участю спинки язика:
- •IV. За участю голосу й шуму:
- •V. За участю носового резонансу:
- •66. Проаналізуйте акустичні основи голосоутворення.
- •67. Дайте характеристику приголосних звуків
- •68. Охаректеризуйте традиційний підхід до подолання вад звуковимови.
- •69.Дайте характеристику порушення темпу мовлення
- •2.1 Брадилалія
- •2.2 Тахилалія
- •16. Розкрийте суть індивідуальної роботи з дітьми.
- •34. Назвіть якими є особливості раннього психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей з внгп.
- •44. Перерахуйте основні положення диференціаційної діагностики афазії від інших мовленнєвих порушень
- •73. Спробуйте визначити диференційні ознаки алалії та відомих вам порушень мовленнєвого розвитку.
- •42. Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання заїкання
- •76. Дайте характеристику свистячим звукам. Назвіть недоліки вимови свистячих звуків та способи їх усунення. (с,з,ц)
- •72. Назвіть недоліки вимови сонорних звуків опишіть прийоми постановки сонорних звуків.
- •71. Поясніть використання нетрадиційних методів обстеження мовлення дітей дошкільного віку.
- •70. Проаналізуйте дії логопеда при виявлені патології артикуляційного апарату.
- •75. Поясніть особливості організації та проведення логопедичного масажу в логопедичній практиці. Назвіть показання до застосування логопедичного масажу.
- •78. Дайте визначення поняттю «патологічне порушення мови». Поясніть роль мовленнєвої функції в психічному розвитку дітей.
- •77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
- •77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
- •79. Опишіть основні прийоми корекції при дислалії у дітей дошкільного віку: задньоязикових та губних звуків.
- •42. Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання заікання.
- •44. Перерахуйте основні положення диференційної діагностики афазії від інших мовленнєвих порушень.
77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
Варто пам'ятати, що мовленнєві області у корі великих півкуль головного мозку формуються під впливом збільшення імпульсів, які інтенсивно йдуть від пальців рук. Дрібна моторика безпосередньо пов'язана з мовленням і позначається не лише на його розвитку, а й сприяє запобіганню та усуненню можливих мовленнєвих порушень. Крім того, безпосередньо впливає на здатність дитини вчитися — що «розумніші» руки, то розумніший малюк. Вся справа в головному мозку. А точніше в центрах, що відповідають за рухи пальців рук і мовлення. Дані центри розташовані дуже близько один до одного. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми тим самим стимулюємо відповідні відділи мозку, активізуємо і сусідні відділи, що відповідають за мовлення.
Як відомо, мова утворюється в фазі видиху. Для злитної вимови цілих значеннєвих відрізків (фраз,синтагм), необхідний подовжений видих. Вдих ж, навпаки, має бути як можна коротшим, щоб скоротити зумовлені їм паузи між відрізками вимови.
Перша особливість мовного дихання у тому, що на відміну від за звичайного дихання, фаза видиху в 5-8 раз тривалішою від фази вдиху. Подовження видиху відбувається рахунок перерозподілу часу всередині дихального циклу (вдих-видих), але й рахунок збільшення тривалості всього циклу. При звичайному подиху число дихальних рухів, тобто циклів, становить 16-20 на хвилину, але в один цикл відповідно доводиться 3-4 секунди. Під час вимові число дихальних рухів зменшується удвічі і становить 8-10 на хвилину. Отже, за кожен дихальний цикл відводиться удвічі більше часу. Це друга особливість мовного дихання.
Щоб забезпечити тривалий видих, необхідний більший, аніж за звичайному подиху, запас повітря. Обсяг видихуваного повітря сягає при вимові 1000-1500см замість 500см при звичайному подиху. Збільшення обсягу повітря, використовуваного при вимові, досягається запровадженням додаткового повітря у вигляді глибшого вдиху, a також шляхом витрати частини резервного повітря. Необхідність швидкого й глибокого вдиху обумовлює третю особливість мовного дихання, що полягає у тому, що вдих при вимові виробляється переважно через рот, a не через ніс, як із звичайному подиху, оскільки швидкому і глибокому вдиху через ніс перешкоджає вузькість носових ходів.
Четвертої особливістю мовного дихання і те, що видих під час вимови здійснюється за активної участі м'язів. Це виявляється якої не вистачало, щоб, по-перше, забезпечити глибший видих і, по-друге, щоб утворилася достатня тиск повітряної струменя, без чого неможлива звучна мова.
Нормальне мовленнєвий подих в дитини виробляється з недостатнім розвитком вимови.
77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
Правильна вимова – один з показників розвитку дитини. Часом здається, що вона необхідна лише у дорослому віці, та й то не в усіх професіях. Однак це н всім так, адже вади мовлення можуть спричинити проблеми у навчанні – так звану дислексію, коли дитина плутає звуки під час читання, і дисграфію – коли плутає їх на письмі. Крім того, у багатьох дітей мовні вади викликають психологічні проблеми – вони соромляться свого мовлення і починають уникати товариства. Слід пам’ятати, що мовлення – один з найголовніших засобів пізнання світу, тож погане мовлення перешкоджатиме повноцінному розвитку. Формування правильної вимови залежить від того, наскільки добре вона керує своїми органами мовлення, сприймає звернене до неї мовлення та здійснює контроль за своєю мовою.
У ранньому віці слід звернути увагу на розвиток дрібної моторики: рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Немовляткам можна робити масаж пальчиків. У ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи-примовки, самостійно застібати і розстібати гудзики, зав’язувати шнурки тощо. Майже у всіх дітей, що затинаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення затинання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання. Правильне мовне дихання забезпечує найкраще звучання голосу. Своєрідний вдих і наступний плавний видих створюють умови для безперервного й плавного звучання мови, для вільного ковзання голосу за висотою, для переходу від тихої мови до голосної і навпаки.