- •Дайте визначення логопедії як науки. Розкрийте мету та завдання логопедії.
- •Охарактеризуйте основні види мовленнєвої патології в усному та писемному мовленні.
- •Розкрийте аспекти нормального розвитку мовлення.
- •Охарактеризуйте основні методи логопедичного впливу.
- •Назвіть екзогенно-органічні причини виникнення порушень мовлення у дітей.
- •Охарактеризуйте роль слуху і зору в розвитку мовлення дошкільників
- •Дайте хар-ку класифікації мовл. Порушень. Назвіть причини мовл.Порушень.
- •Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку.
- •Дайте визначення поняттю «дислалія». Назвіть причини, симптоматику, класиф.Даного порушення.
- •Визначте роль біологічних і спадкових факторів в психічному розвитку дитини.
- •Схарактеризуйте основні вади вимови звуків у разі дислалії.
- •13. Дайте визначення такого мовл. Порушення, як дизартрія.
- •14.Обгрунтуйте, за якими принципами комплектуються групи у днз для дітей з порушеннями мовлення.
- •15.Схарактеризуйте ступені прояву псевдобульбарної дизартрії.
- •16. Розкрийте суть індивідуальної роботи з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку.
- •17. Назвіть причини виникнення дизартрії. Клініко-фізіологічні аспекти дизартрії.
- •18. Охарактеризуйте таблицю класифікації голосних звуків за м.Савченко.
- •21. Дайте визначення ринолалії як самостійної мовл.Вади. Причини, симптоми, діагностика ринолалії.
- •22. Розкрийте зміст роботи з обстеження дітей з дизартричними порушеннями.
- •23.Дайте розгорнута характеристику форм ринолалії. Основні напрями корекційної роботи при ринолалії.
- •24.Схарактеризуйте основні напрями і методи логопедичного впливу, спрямованого на корекцію дизартричних порушень.
- •25.Схарактеризуйте фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення.
- •27.Дайте визначення загальному недорозвитку мовлення.
- •28. Обгрунтуйте, як впливає порушення фонематичного слуху на розвиток мовлення дитини.
- •1. Рівень мовного розвитку характеризується відсутністю мови.
- •2. Рівень мовного розвитку характеризується зачатками загальновживаної мови.
- •3. Рівень мовного розвитку.
- •4. Рівень загального недорозвитку, або нерізко - виражений знм.
- •30.Опишіть завдання та зміст логопедичної роботи у доопераційний та післяопераційний періоди при ринолалії.Дайте характеристику кожного етапу.
- •30. Опишіть завдання та зміст логопедичної роботи у доопераційний та післяопераційний періоди при ринолалії. Дайте хпрпктеристику кожного етапу.
- •31.Розкрийте поняття «перший рівень знм», «другий рівень знм». Дайте характеристику 1 та 2 рівнів знм.
- •32.Схарактеризуйте основні завдання корекційної роботи для дітей з ффн.
- •34.Назвіть, якими є особливості раннього психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей із внгп.
- •35. Розкрийте поняття «третій рівень знм». Поясніть, чим він відрізняється від інших.
- •36.Дайте характеристику особливостям психічного стану дітей з внгп. Чи впливає вік дитини на цей стан?
- •41. Охарактеризуйте класифікацію афазії за о.Лурія.
- •42.Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання зіїкання.
- •45. Дайте характеристику судомних заїкань. Причини, етіологія симптоматика заїкання.
- •1. Біологічні (фізіологічні): порушення центральної нервової системи та фізичного здоров‘я, загальні та мовленнєві моторики.
- •2. Соціальні (психологічні): мовленнєві спотикання та інші порушення експресивного мовлення, феномен фіксованості на дефекті, логофобії.
- •49.Охарактеризуйте порушення мовленнєвої діяльності дітей з різними формами алалії.
- •51. Дайте визначення вад голосу. Охарактеризуйте причини, механіхми виникнення голосових порушень. Класифікація порушень голосу.
- •1. За проявою:
- •2. За етіопатогенетичним механізмами. Виділяється дві групи порушень голосу (органічні і функціональні):
- •56.Охар-те психолого-педагогічну клас-ю порушень мовлення.
- •57.Дайте характеристику поняття «мовленнєва готовність». Яке значення вона має у процесі засвоєння навичок письма та читання?
- •58.Розкрийте зміст логопедичного обстеження при порушеннях голосу. Відновлення голосу при парезах та паралічах гортані. Профілактика порушень голосу.
- •Уточнення значень знайомих слів і збагачення словника шляхом:
- •Розвиток і вдосконалення граматичної будови мовлення.
- •Навчання активно використовувати в мовленні синоніми, антоніми, омоніми.
- •Уточнення смислового значення слова у фразі ( до якого слова відноситься, від якого слова залежить).
- •Уточнення уявлень про закінчення та його роль у визначенні функцій і місця слова у фразі.
- •Закріплення вміння дотримуватися послідовності закінчених смислових одиниць у ході складання речень і текстів.
- •60. Охар-те клініко-педагогічну класифікацію порушень мовлення.
- •61. Поясніть які аномалії в будові артикуляційного апарату впливають на звуковимову дітей.
- •3. Варіанти порушень артикуляційного апарату
- •62. Розкрийте суть методики логопедичної роботи з розумово відсталими дітьми.
- •63. Проаналізуйте обстеження артикуляційного апарату дошкільника.
- •64. Поаналізуйте обстеження фонематичного сприймання звуків на слух.
- •65. Охарактеризуйте таблицю класифікації приголосних звуків за м.Савченко
- •1. Передньоязикові:
- •II. За участю шуму і голосу приголосні поділяються на чотири групи.
- •III. За способом артикуляції або утворення перешкоди між активними і пасивними органами вимови, приголосні поділяються на 5 груп.
- •IV. За відсутністю або наявністю палаталізації.
- •1.2.3. Класифікація приголосних звуків за м.Савченко є доцільною для логопедичної роботи шкільного логопеда. Вона виділяє такі групи приголосних:
- •II. За способом творення перепони приголосні поділяються на:
- •III. За участю спинки язика:
- •IV. За участю голосу й шуму:
- •V. За участю носового резонансу:
- •66. Проаналізуйте акустичні основи голосоутворення.
- •67. Дайте характеристику приголосних звуків
- •68. Охаректеризуйте традиційний підхід до подолання вад звуковимови.
- •69.Дайте характеристику порушення темпу мовлення
- •2.1 Брадилалія
- •2.2 Тахилалія
- •16. Розкрийте суть індивідуальної роботи з дітьми.
- •34. Назвіть якими є особливості раннього психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей з внгп.
- •44. Перерахуйте основні положення диференціаційної діагностики афазії від інших мовленнєвих порушень
- •73. Спробуйте визначити диференційні ознаки алалії та відомих вам порушень мовленнєвого розвитку.
- •42. Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання заїкання
- •76. Дайте характеристику свистячим звукам. Назвіть недоліки вимови свистячих звуків та способи їх усунення. (с,з,ц)
- •72. Назвіть недоліки вимови сонорних звуків опишіть прийоми постановки сонорних звуків.
- •71. Поясніть використання нетрадиційних методів обстеження мовлення дітей дошкільного віку.
- •70. Проаналізуйте дії логопеда при виявлені патології артикуляційного апарату.
- •75. Поясніть особливості організації та проведення логопедичного масажу в логопедичній практиці. Назвіть показання до застосування логопедичного масажу.
- •78. Дайте визначення поняттю «патологічне порушення мови». Поясніть роль мовленнєвої функції в психічному розвитку дітей.
- •77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
- •77. Розкрийте вплив розвитку дрібної моторики та мовленнєвого дихання на формування мовлення дітей дошкільного віку.
- •79. Опишіть основні прийоми корекції при дислалії у дітей дошкільного віку: задньоязикових та губних звуків.
- •42. Назвіть, які чинники впливають на ефективність подолання заікання.
- •44. Перерахуйте основні положення диференційної діагностики афазії від інших мовленнєвих порушень.
41. Охарактеризуйте класифікацію афазії за о.Лурія.
Класифікація афазій за О.Р. Лурія:
■ Моторна аферентна афазія. Локалізація. Ураження нижньої частини задньої центральної звивини та тім'яної області кори лівої півкулі. Диференційні ознаки. Хворий більш-менш розуміє звернене мовлення. Говорить скандовано. Важко знайти точні артикуляційні пози і уклади для вимови звука. Лексика. Парадоксальні заміни, вербальні парафазії. Плутають близькі звуки за звучанням та місцем творення; краще збережені окремі слова, фрази. Експресивне мовлення. Плутаються звуки близькі за артикуляцією (м,н; п,б; т,д), краще збережені окремі слова, фрази. Мовлення не чітке, говорять з призвуком, ніби іноземці, намагаються ділити слова на склади. Імпресивне мовлення. Нерозуміння мовлення не довготривале, після цього швидке встановлення ситуаційного мовлення. Розуміння окремих слів. Можливість виконувати нескладні інструкції. Читання і письмо. Ступінь порушення читання і письма залежить від тяжкості апраксії артикуляційного апарату. Читання порушується більше ніж письмо. Людина читає по складам, бо порушене симультанне сприймання слів.
■ Моторна еферентна афазія. Локалізація. Ураження нижніх відділів премоторної зони кори у лобній долі лівої півкулі (центр Брока). Диференційні ознаки. Погано розуміє переносність значення прислів'їв. Для сприйняття потрьібно робити великьі паузи. Лексика. Спостерігаються експрисивні агроматизми, з труднощами використовуються у мовленні прийменники, флексії іменників. Порушення предикативної функції. Дієслова переносяться в кінець речення. Експресивне мовлення. Хворий може вимовляти ізольовані звуки, грубо порушене звукове структурування слова. Елізії, контамінації, персеверації, антиципації, вербальні парафазії. Може відтворювати автоматизовані ряди. Мовлення уповільнено. Імпресивне мовлення. Потрібно робити великі паузи між словми, щоб хворий міг сприйняти. Порушення слухо-мовленнєвої пам'яті. Погано розуміє переносність прислів'я. Читання. Спостерігається в легких випадках читання окремих слів і коротких речень, але хворі утрудненно розуміють прочитанні особливості речення зі складною структурою. Письмо. Спостерігаються дисграфії, запис слова або фрази можливий лише при промовлянні слів по складах.
■ Акустико-гностична (сенсорна) афазія. Локалізація. Ураження зони Верніке в скроневій долі лівої півкулі. Диференційні ознаки. Порушення фонематичного слуху, яке проявляється порушенням розрізнення звукового складу слів. Тобто втрата вміння розуміти звукову сторону мовлення. Лексика. В зв'язку з тим, що звуковий склад Експресивне мовлення. Вербальні парафазії, «словесна окрошка», нестримний потік слів не по темі. Імпресивне мовлення. Грубо порушується звукова структура. Мовлення оточуючих звучить, як іноземна мова, бо порушується розпізнавання (перцептивний рівень). Читання. Не можуть ставити правильно наголос; літеральні парафазії; однак читання залишається найбільш збереженим. Письмо. Страждає списування; письмо порушується в більшому ступені.
■ Акустико-мнестична афазія. Локалізація. Ураження третини середньої скроневої звивини скроневої долі лівої півкулі. Диференційні ознаки. Порушується мовно-слухова пам'ять. Порушення об'єму утримання мовленнєвої інформації. Порушення зорової пам'яті, слабкість зорових образів слів. Лексика. Можуть перечислюючи підібрати антонім, фразеологізм. Експресивне мовлення. Спостерігаються труднощі при вимові серії слів. Не утворює словесну інструкцію. Словесні парафазії, контамінації. Аграматизми (заміни закінчень різних частин мови). Імпресивне мовлення. Порушується сприймання довгих речень (5-7 слів); з труднощами орієнтуються в бесіді з 2-3 співбесідниками. Читання. Літеральні парафазії. Письмо. Номінативна сторона більш збережена.
■ Семантична афазія. Локалізація. Ураження «зони перекриття» (перехрестя тім'яно-скронево-потиличних ділянок кори головного мозку у лівій півкулі). Диференційні ознаки. Порушення симультанного аналізу та синтезу, одномоментного «схвачування» інформації. Провідним дефектом являється порушення розуміння складних логіко-граматичних структур. Лексика. Словник збіднений. Порушені смислові зв'язки слів, які утворюють певні семантичні поля. У мовленні мало синонімів та антонімів. Експресивне мовлення. Спостерігаються специфічні труднощі при пошуках потрібного слова або довільного називання предмету. Імпресивне мовлення. Не можуть орієнтуватись у порівняльних словосполученнях; порушується розшифровка інвертованих словосполучень; порушення окличних парадигм. Читання. Труднощі під час розуміння тексту задач. Письмо. Збіднене, стереотипність синтаксичних форм. Мало складних речень.
■ Динамічна афазія. Локалізація. Ураження кори головного мозку біля центру Брока. Диференційні ознаки. Порушення сукцесивної (послідовної) організації мовленнєвого висловлювання. Порушений процес реалізації мовлення у зовнішнє середовище (внутрішня програма збережена). Лексика. Важко скласти речення, розставивши серію сюжетних малюнків. Експресивне мовлення. Неможливість активно розгортати мовлення. Під час переходу не має послідовності ліній. Труднощі при називанні предмету, власних назв. Імпресивне мовлення. Є розрізнення елементарного ситуативного мовлення із уповільненим темпом. Труднощі під час розрізнення складних висловлювань, пов'язаних із недостатньою активністю хворого. Читання. Збережене. Письмо. Збережене.
