8. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку.

Корекція дислалії здійснюється за допомогою спеціальних логопедичних вправ, спрямованих на формування навичок вимови та слухового розрізнення звуків, усунення недоліків мовленнєвої моторики, попередження можливих порушень читання та письма.

Логопедичний вплив здійснюється поетапно: І етап – підготовчий – передбачає систему вправ спрямованих на розвиток рухомості артикуляційного апарату. Ці вправи можна поділити на дві групи: 1-ша – масаж артикуляційного апарату, метою якого є вироблення рухомості губ та язика, здатність переключатись з одного артикуляційного укладу на інший; 2-га – вправи, виконання яких допомагає створювати потрібну артикуляційну базу для появм відсутніх у мовленні звуків. ІІ етап – постановка відсутніх звуків – передбачає використання трьох способів: а) за наслідуванням(логопед поряснює і показує артикуляцію звука); б) механічний спосіб( використання зондів, шпателів та іншого приладдя, що допомагає дитині відтворити заданий артикуляційний уклад); в) змішаний спосіб(одночасне застосування механічного способу і показу артикуляції). ІІІ етап – автоматизація поставлених звуків – система мовленнєвих вправ, спрямованих на вироблення вміння використовувати у самостійному мовленні поставленні звуки. IV етап – диференціація звуків.

9. Дайте визначення поняттю «дислалія». Назвіть причини, симптоматику, класиф.Даного порушення.

ДИСЛАЛІ́Я – порушення звуковимови при нормальному слуху і збереженій іннервації мовленнєвого апарату.

Довідка: Д. є одним з найпоширеніших дефектів вимови. Недоліки вимови фіксуються майже у 30% дітей дошкільного віку, приблизно у 20% молодшого шкільного віку; в учнів старшого віку недоліки вимови – в 1 % випадків. Виділяють дві основні форми Д.: механічну (органічну) і функціональну. При відхиленнях у будові периферичного мовленнєвого апарату (зубів, щелеп, язика, піднебіння) говорять про механічну (органічну) Д. У випадках, коли органічні порушення відсутні, йдеться про функціональну Д., яка поділяється на сенсорну та моторну.

Відповідно до того, яким є мовленнєвий дефект, фонематичним чи фонетичним, виділяються такі три форми Д.: акустико- та артикуляторно-фонематичну, артикуляторно-фонетичну.

Від того, яка кількість звуків вимовляється дефектно, виділяють: мономорфну або просту Д., коли дефектно вимовляється один звук або однорідні за артикуляцією звуки; поліморфну або складну Д., коли дефектно вимовляються звуки різних артикуляційних груп.

10. Визначте роль біологічних і спадкових факторів в психічному розвитку дитини.

Психічний розвиток дитини - це складний процес, на який надають сукупний вплив спадковість дитини, внутрішньосімейний клімат і виховання, зовнішнє середовище, а також велика кількість соціальних і біологічних факторів. Першим фактором є біологічна зумовленість особистості, тобто біологічна спадковість. Носії спадковості – гени – зберігають і передають із покоління в покоління всю інформацію про організм.Одним із проявів порушень психічного розвитку дитини, яке може бути обумовлено генетичними чинниками, є нездатність до навчання. Найбільш детально вплив генетики вивчено для однієї з форм дислексії, яка пов'язана зі специфічною нездатністю до читання, зокрема, нездатністю зіставити написані і вимовлені слова. Така форма дислексії може передаватися у спадок, і на даний момент ведуться активні пошуки гена, що відповідає за виникнення цього порушення. На сьогоднішній день отримані докази того, що одну з ділянок хромосоми 6 може бути пов'язаний з цією формою дислексії.

Таке захворювання, як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), діагностується у 6-10% дітей, також обумовлено генетичними змінами. Проявами цього синдрому є рухове занепокоєння, легка відволікання, імпульсивність поведінки дитини