21. Людина планети

В Укра'1ш лише два шститути звуться iменами хiрургiв-прак- тикiв, назви 1м дав народ — iменi Амосова та iменi Шалiмова.

Олександра Шалiмова привели до свiтового визнання три правила: учись протягом усього життя, працюй, не вважаючи себе найрозумшшим, i не опускай рук у разi невдачi.

Вiн зробив сорок тисяч операцш, а людських житпв урятував у багато разiв бшьше. Автор понад восьмисот тридцяти науко- вих праць i ста дванадцяти винаходiв, академiк, вiн створив в Укра'1ш два науково-дослiднi iнститути — у Харковi й Kиевi, ви- ховав цiлу школу хiрургiв. Його називали богом у х!рурги, а за визнанням ЮНЕСКО вш став людиною планети 1998 року.

Олександр Ш^мов народився в Липецькiй област 1918 року i був шостою дитиною з чотирнадцяти.

До вшни Олександр Шалiмов, який хотiв навчатися в Лешн- градському фiзико-математичному шститут, але не мав коштiв, щоб туди по'1хати, устиг здобути двi освiти: закiнчив робiтфак, а поим лшувальний факультет Кубанського медичного шсти- туту. Перед останнiм випускним юпитом почалася вiйна.

На фронт його не взяли за станом здоров’я, а призначили го- ловним лшарем Нерчинсько'1 районно'1 лiкарнi Читинсько'1 об­ласп (мiсце заслання декабристiв). ytix лiкарiв звiдти забрали на вшну, i там, у тайзi, на кордош з Маньчжурiею, за триста й- лометрiв вiд залiзницi, за сiмсот — вiд найближчого обласного центру, вш був единим лшарем на велетенський район. Кон­сультаций найрiзноманiтнiшi невiдкладнi й плановi операци... А в коротких перервах мiж прийомом хворих, операцiями й сном

Шалiмов читав спещальну лiтературу, бо знань катастрофiчно не вистачало, а порадитися було Hi з ким. Та вже через piK опа- нував складш операци.

Пiсля вiйни йому пощастило пiдвищувати квалiфiкацiю в най- вiдомiших московських iнститутах: Вишневського, Бакулева, iменi Склiфософського.

Шукаючи роботу, випадково потрапив до Брянська. Працю- вав плiч-о-плiч з Амосовим. Спочатку, звюно, було змагання: у кого вийде краще. Потм почали переймати досвiд один в од­ного, допомагати. У результат лшарня в Брянську стала одшею з найкращих. Через кiлька ройв доля звела колег уже в Киевь Кожен спецiалiзуватиметься у свош галузi.

Олександр Олексiйович миттево запам’ятовував ус новi види оперативних утручань й одразу ж ix запроваджував, удоскона- лював. Вiд застосування методики Шалiмова в одному лише видi опеpацiй смеpтнiсть знизилася вiд 17 до 0,3 вщсотка. Шал^ мову довелося науково обгрунтовувати свiй метод у трьох докторських дисертащях.

Вш був людяним, душевним, з ним було щкаво: знав напа- м’ять йлька сотень вipшiв, усього «бвгешя Онегша», а вiд мате- pi, кубанськоi козачки, перейняв багато украшських пiсень. I незмiнно дивував тим, що сшвав не два куплети з приством, як бiльшiсть iз нас, а всю пiсню ввд першого до останнього слова.

Рецепт плiдноi роботи за Шалiмовим напрочуд простий. «Я вставав щодня на початку шосто], умивався, голився i двi години — до восьмо] — сидiв i читав, — розповщав академiк. —

О восьмш iшов на роботу, приймав хворих, оперував, а коли ви- падав час, у бiблiотецi читав усе, що там е про хвороби, яй я сьо- годнi побачив уперше».

439 слгв За М. Кулебою