
- •Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження лор-органів Клінічна анатомія та фізіологія носа й навколоносових синусів. Методи дослідження
- •Клітинна анатомія зовнішнього вуха
- •Клінічна анатомія внутрішнього вуха
- •Фізіологія та методи дослідження слухового аналізатора
- •Фізіологія та методи дослідження вестибулярного аналізатора
- •II. Захворювання вуха Отогематома
- •Фурункул зовнішнього слухового проходу
- •Гострий гнійний середній отит
- •Гострий середній отит при скарлатині і кору
- •Туберкульоз середнього вуха
- •Ексудативний середній отит
- •Хвороба Меньєра
- •Отогенні внутрішньочерепні ускладнення
- •Отогенний гнійний менінгіт
- •Абсцес мозку
- •Викривлення носової перегородки
- •Фурункул носа
- •Носові кровотечі
- •Гострий риніт
- •Хронічний риніт
- •Гострий гайморит
- •Гострий етмоїдит
- •Гострий фронтит
- •Гострий сфеноїдит
- •Переломи піраміди скроневої кістки
- •Риногенні внутрішньочерепні й орбітальні ускладнення
- •Доброякісні пухлини носа
- •Катаральна ангіна
- •Лакунарна ангіна
- •Фолікулярна ангіна
- •Паратонзилярний абсцес (флегмонозна ангіна)
- •Заглотковий абсцес
- •Дифтерія глотки
- •Хронічний тонзиліт
- •Доброякісні пухлини глотки Юнацька фіброма носоглотки (ювенільна ангіофіброма)
- •Гострий катаральний ларингіт
- •Гортанна ангіна
- •Флегмонозний ларингіт (абсцес надгортанника)
- •Дифтерія гортані
- •Сторонні тіла верхніх дихальних шляхів.
- •Злоякісні пухлини гортані. Рак гортані
- •Туберкульоз
Ексудативний середній отит
-
Етіологія
Пусковим моментом є запальні зміни в порожнині носа, носоглотки та навколоносових пазух. У розвитку захворювання відіграють роль гіпо- вірулентні збудники, а також схильність слизової оболонки середнього вуха до апергійних набряків, запальних змін, гіперсекреції.
Патогенез
У гострій стадії виникають гіперемія і набряк слизової оболонки слухової труби, просвіт її звужується. При цьому барабанна порожнина стає замкнутою, і повітряний тиск у зовнішньому слуховому проході пере- і вищує тиск у барабанній порожнині. Зниження тиску викликає венозний стаз, розширення судин і збільшення проникності їхніх стінок, що призводить до транссудації.
Надалі секрет у середньому вусі стає більш в'язким, причому цей процес може підтримуватися рецидивами випоту, що приводить до сполучнотканинної організації в'язкої рідини. Щ
Клініка
Скарги на відчуття повноти і переливання у вусі, гостре зниження слуху, що носить флюктуючий характер. Біль практично завжди відсутній. Слух змінюється при зміні положення голови. При отоскопії через барабанну перетинку в нижніх відділах барабанної порожнини можна побачити скупчення рідини. При мікроскопії барабанна перетинка може бути втягнена, мутна, набуває вигляду молочно-білого скла. Зниження слуху носить кондуктивний характер, слухові труби зазвичай непрохідні.
Діагностика
Ґрунтується на анамнезі, даних огляду верхніх дихальних шляхів і вуха, дослідженні слухової функції (тональна аудіометрія, імпедансометрія).
Лікування
У гострій стадії ексудативного отиту лікування спрямоване на зменшення набряклості глоткового отвору слухової труби. 3 цією метою проводять протизапальну, протинабрякову і неспецифічну комплексну гіпосенсибілізуючу терапію, (лотковий отвір слухової труби змазують судинозвужувальними засобами 2-3 рази на день. При наявності аденоїдних розростань або гіпертрофії задніх кінців носових раковин хірургічне лікування сприяє відновленню функції слухової труби і регресові процесу в середньому вусі. Продування слухової труби виконують після стихання гострих процесів у носі і носоглотці (методи Тойнбі, Васильєва, Політцера, катетеризація). Крім продування, можна проводити електровібромасаж через зовнішній слуховий прохід або козелковий пневмомасаж барабанної перетинки. У процесі консервативного лікування ексудативного середнього отиту застосовують медикаментозну терапію через слухову трубу. При цьому використовують антибіотики (захищені пеніциліни, макроліди (Роваміцин®), фторхінолони (ТаванІк®)), протеолітичні ферменти, судинозвужувальні і гіпосенсибілізуючі засоби. У випадку неефективності консервативного лікування застосовують оперативні втручання: тимпанопункцію, мирінготомію, тимпанотомію, шунтування барабанної порожнини.