Фолікулярна ангіна

Етіологія

Мікроби: коки, частіше стрептококи β-гемолітичений групи А, рідше стафілококи), віруси (аденовіруси, вірус грипу). Переохолодження, зниження імунологічної резистентності організму.

Патогенез

За В.Г Воячеком порушується ІІІ фізіологічний бар'єр - уражуються лімфоїдні фолікули.

Патологічна анатомія

Виникають глибокі зміни в паренхімі мигдапиківи. Лейкоцитарні інфіль­трати у фолікулах, у деяких - некроз. Фолікули, розташовані під епіте­лієм, просвічують через нього у вигляді жовтих «просяних крапок», а "хнє злиття призводить до утворення численних дрібних абсцесів.

Клініка

Гострий початок. Загальні симптоми: підвишення температури тіла до 38-39°С, озноб, загальна слабкість, головний біль, біль у м'язах, су­глобах, зниження апетиту, можуть бути болі в серці. У дітей часто ви­никає блювота, можуть бути явища менінгізму, порушення свідомості, проноси. Місцеві симптоми: біль у глотиі при ковтанні, іноді ірадіюючий у вухо, спочатку з одного, а потім по обидва боки, припухлість регіо- нарних лімфовузлів, неприємний залах з рота.

Фарингоскопія: Розлита гіперемія й інфільтрація м'якого піднебіння, дужок, збільшення й гіперемія мигдаликів, на поверхні численні кру­глі жовтувато-білі крапки від 1 до 3 мм у діаметрі. Розкриваються на 2-3-й день (це фолікули, що нагноїлися); на їхньому місці залишаються ерозії, що швидко гояться. Різко виражений регіонарний лімфаденіт. Тривалість хвороби 7-14 днів.

Диференційна діагностика

Дифтерія, виразково-плівчаста ангіна Сімановського-Венсана, флег­монозна ангіна, ангіни при загальних інфекційних захворюваннях, за­хворюваннях крові. Ангіна бічних валиків і тубарних мигдаликів, язич­ної мигдаликіви.

Лікування

Щадливий режим. Суворий постільний режим без фізичних наван­тажень. Ізоляція від оточуючих. У важких випадках госпіталізація в інфекційне відділення. Дієта: неподразнююча тепла їжа, в основному рослинна, вітаміни, виключення молочних продуктів. Місцево: теплі полоскання розчином соди й кухонної солі (1 ч.л. соди на 200 мл води), фурациліну, перманганату калію, перекису водню, на­стойкою календули, відваром ромашки, зігріваючий компрас на шию. Загальне лікування: саліцилати, антибактеріальні препарати (захище­ні пеніциліни, макроліди (роваміцин®), фторхінолони (Таванік®)), антигістамінні засоби (Телфаст), вітаміни.

Етіологія

Мікробний фактор (частіше змішана флора): ентерокок + кишкова паличка або стафілокок, пневмокок, гемолітичний стрептокок, диф­терійна паличка, гриби й ін. Зниження загальної імунологічної' резис­тентності. Ускладнення ангіни у хворих на хронічний тонзиліт., карієс зубів, пародонтоз.

Патогенез

Інфекція проникає через IV фізіологічний бар'єр (ураження сполучнот­канинної капсули мигдаликіви). Шляхи проникнення' інфекції: тонзи- логений, одонтогенний, рідше отогенний, гематогенні, травматичний. Частіше локалізується у верхньому полюсі мигдаликіви. Рубцьові змі­ни в імигдаликівах викликають утруднення дренажу крипт, що призво­дить до активності інфекції й поширення її через капсулу мигдаликіви в навколомигдаликову клітковину.

Патологічна анатомія

Виникають запальні інфільтрати до некрозу тканини. Скупчення лімфогістіоцитів,нейтрофільних лейкоцитів.

Кро­воносні капіляри розширені, кровонаповнені, у лімфатичних судинах.

За клініко-морфологічними змінами розрізняють стадії: набрякла, інфільтративна, .абсцедируюча. За локалізацією: передньо-верхній, передньо-нижній, задній, і бічний.

Клініка

Звичайно однобічний, але може захоплювати й обидві мигдаликіви. Виникає через 4-5 днів після початку ангіни або загострення хроніч­ного тонзиліту. Симптоми: біль при ковтанні слини, головний біль, за­гальна розбитість, температура тіла підвищується до 38°С і вище, гуг­нявість, тризм жувальної мускулатури, слинотеча. Наростання болю в глотці, порушення сну, пасажу їжі.. Припухлість регіонарних лімфовуз­лів на хворому боці, асиметрія зіву, змушене положення голови, рухи хворобливі.

Діагностика

Загальне клінічне обстеження хворого. Огляд ЛОР-органів. Пробна пункція. У крові: лейкоцитоз, прискорення ШОЕ.

Диференційна діагностика

Іострий фарингіт, однобічна гіперплазія піднебінної мигдаликіви, диф­терія, скарлатина, пухлини глотки (рак, саркома, лімфоепітеліома та ін.), аневризма, агранулоцитарна ангіна, твердий шанкр.

Лікування

Постільний режим. Дієта: тепла їжа й велика кількість напоїв. Місце­во: тепле полоскання й зрошення порожнини рота й глотки розчинами антисептиків, антибактеріальна терапія: захищені пеніциліни, макро- ліди (Роваміцин®), фторхінолони (Таванік^); сульфаніламіди. Розкрит- Ітя абсцесу в ділянці найбільшого випинання. У хворих на хронічний 1 тонзиліт - абсцестонзилектомія.