Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РЕФЕРАТ - копия.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
144 Кб
Скачать
☆

Гострий риніт

Причини

  • Інфікування при зниженій опірності організму.

  • Переохолодження.

  • Термічні, механічні або хімічні подразники.

Класифіка­ція

Форми гострого риніту:

  • (острі інфекційні (rhinitis acuta).

  • Неінфекційні нежиті (coriza).

Виділяють 3 стадії:

  1. Суха.

  2. Серозних виділень.

  3. Слизово-гнійних виділень.

Симптоми

  1. Суха стадія - коливається від декількох годин до 1-2 діб. Слизова гіперемована, суха, носові раковини значно збільшені в об'ємі, відзна­чається відчуття сухості, печіння в порожнині носа.

  2. Стадія серозних виділень - з'являється ринорея, кількість секрету по­ступово збільшується. З'являються серозні, потім слизисті виділення. Відзначається порушення дихання, слизова носових раковин менш гіперемована і різко набрякла. Триває 3-4 доби.

  3. Стадія слизово-гнійних виділень - виділення в носі мають слизово- гнійний характер, кількість їх зменшується, вони стають більш густи­ми. Зменшуються запальні явища в порожнині носа. Відновлюється носове дихання. Тривалість стадії - 4-10 днів.

Діагностика

При передній риноскопії відзначається гіперемія і набряклість слизо­вої, наявність слизистого або слизово-гнійного секрету.

Перебіг і результат

Середня тривалість гострого риніту - кілька днів або (рідко) до 2 тиж. Результат: а) повне видужання; б) перехід запалення на інші органи; в) перехід у хронічні форми.

Лікування

Показано спокій, судинозвужувальні, жарознижувальні засоби, якщо є алергійний компонент - антигістамінні препарати.

Хронічний риніт

Етіологія

Інфекційний початок. Часті простудні захворювання, професійні шкідливості, наявність аденоїдів, синуїтів, зниження імунологіч­ної реактивності, спадкова схильність.

Класифікація

  1. Катаральний.

  2. Гіпертрофічний

  3. Атрофічний.

  4. Вазомоторний

1. Катаральний

Характеризується застійною гіперемією слизової оболонки, на­бряклістю раковин. Супроводжується утрудненням носового дихання, головним болем, порушенням нюху, слизистими виді­леннями.

Скарги

Постійні виділення з носа слизистого або слизово-гнійного ха­рактеру, закладеність носа.

Лікування

В'язкі краплі: 2-3% протаргол, 2% саліцилова, 5% стрептоцидо- ва мазі. Ментолова олія, судинозвужувальні краплі: нафтизин, санорин, галазолін, назол та ін. Показано УВЧ, солюкс, УФО, аерозолі та ін. Усунення факторів, що викликають захворювання. Лужні роз­чини у вигляді крапель, аерозолів, змазування порожнини носа розчином Люголя.

II. Гіпертрофічний

Характерні тривалий перебіг, стійка гіпертрофія раковин (не скорочуються від судинозвужувальних засобів). Об'єктивно: за­стійна гіперемія слизової оболонки, раковини постійно збільше­ні в розмірах, потовщення слизової, звуження просвіту носових ходів. Розрізняють кавернозну, сосочкову і комбіновану форми риніту.

Симптоми

Стійке порушення носового дихання. Відзначаються головні болі, розлади нюху, загальна слабість, розлад сну.

Лікування

В основному хірургічне:

  • інцизіокріодія;

  • підслизова гальванокаустика;

  • ультразвукова дезінтеграція;

  • лазерна конхотомія.

III. Атрофічний

Атрофія (субатрофія) слизової оболонки носа часто обумовлена тривалим впливом термічних, механічних, хімічних і метеороло­гічних факторів.

Діагностика

Сухість у носі, зниження нюху, печіння, поколювання в порожнині носа, утворення кірок, періодичні незначні кровотечі. При риноскопії видні широкі носові ходи, атрофія і кровоточи­вість, блідо-рожева слизова оболонка і наявність сіруватих кірок, густі в'язкі виділення без запаху.

Лікування

Місцеве:

  • Вкладання в порожнину носа мазей.

  • Змазування слизової оболонки носа йодгліцерином після ви­далення кірок.

  • Вкладання хлорофілкаротилової пасти.

  • Звуження носових ходів хірургічним шляхом.

  • Ендоназальний електрофорез лікарських речовин, опромінен­ня ГН-лазером.

Загальне:

  1. Біостимулятори: алое, пелоїдин, ФіБС, підсадження плаценти.

  2. Препарати заліза, вітаміни А, В і С.

  3. Ультрафіолетове опромінення крові.

Хронічний вазомоторний

Є дві форми: нейровегетативна та алергічна (Л.Б. Дайняк). В основі нейровегетативної форми лежить порушення нервових механізмів, що виявляється у вигляді дистонії і судинного неврозу. Механізм алергічної форми містить у собі підвищену чутливість до алергену, відрізняє його імунопатогенетична роль антигенів і антитіл.

Симптоми

Для нейровегетативної форми риніту характерно утруднення но­сового дихання, головний біль. При цій формі риніту часті заго­стрення. Виражений набряк слизової оболонки порожнини носа, вона синюшна, в'яла, особливо на передніх і задніх кінцях но­сових раковин. Відокремлюване прозоре і водянисте. Закладеність носа і ринорея часто сполучаються. Для алергічної форми в основному характерні ті ж прояви, тільки при цьому простежується зв'язок загострення риніту 3 впливом специфічного алергену. Відзначаються приступи чхання, свербін­ня, бліда слизова оболонка, плями Кейлика, Філатова.

Лікування

Нейровегетативна форма. Консервативне й обов'язково комп­лексне, що включає гіпосенсибілізацію і вплив на нервову сис­тему.

Використовують судинозвужувальні засоби: назол, лазолназал плюс, нафтизин, санорин; спленін як в ін'єкціях, так і місцево в порожнину носа.

Застосовують фонофорез з гідрокортизоном, ендоназапьно гіс- тоглобін, усередині раковин на слизову носа, голкорефлексо- і магнітолазеротерапію, діадинамічні струми. При неефективності консервативного лікування використовують напівхірургічні й хірургічні методи: кріодію, ультразвукову дезін­теграцію, лазерну конхотомію.

Алергічна форма. Ендоназапьний електрофорез інталу, електро­форез з димедролом, фонофорез з гідрокортизоном, епсилон- амінокапронову кислоту, антигістамінні препарати, аутовакцину та ін.