Хронічний тонзиліт

Етіологія

Поєднання мікроорганізмів: стафілококи, стрептококи ((3-гемолітичний стрептокок групи А), віруси та інш. Порушення рівноваги між мікро- і ма­кроорганізмом (підвищення вірулентності мікробів і ослаблення місцевої й загальної реактивності організму внаслідок: перенесених ангін, ГРЗ, місцевого й загального переохолодження; запальних процесів в зубоще- лепній системі, носоглотці; порушення носового дихання, зниження міс­цевого імунітету; повторних ангін; гіповітамінозу.

Патогенез

• Постійне аутоінфікування із хронічних вогнищ і тісний контакт пато­генної флори в із тканинами мигдаликів на тлі зниження загальної і місцевої реактивності організму.

• Порушення дренажної функції лакун, скупчення в них секрету й продук­тів життєдіяльності мікробів, які підвищують протеолітичну здатність ферментів макрофагів, що приводить до лізису тканини мигдаликів.

• Порушення тканевого метаболізму в мигдаликах (імбібіція тканини сироватковими мукополісахаридами).

• Утворення патологічної імпульсації, яка впливає на інші органи й системи.

• Зниження бар'єрних властивостей мигдаликів, у тому числі продук­ції секреторного Ід.

• Поява гіперергічних реакцій у вигляді частих ангін і метаболічних ускладнень.

• Збільшення кількості апудоцитів, поява серотоніну і соматостатинп- родукуючих клітин, що знижують проліферативну активність Т- і В-лімфоцитів.

Патологічна анатомія

Зроговіння епітелію і десквамація в лакунах, надалі уражується па­ренхіма мигдаликів. Зміни захоплюють нервовий апарат піднебінних мигдаликів. Перекручуються рефлекторні зв'язки мигдаликів із вну­трішніми органами (серце, суглоби, нирки).

Класифікація

І

За Л.А. Луковським

За Б.С. Поеобоаженським В.Т. Папьчуном

За І.Б. Солдатовим

• Компенсована форма

• Субкомпенсована форма

• Декомпенсована форма

1. Неспецифічні:

2. компенсована форма,

3. декомпенсована форма.

   1. Специфічні: при інфек­ційних гранулемах.

1.Проста форма.

2.Токсикоалергічна форма:

І ступінь та II ступінь

Розташовується на склепінні носоглотки, як правило в юнаків 10-20 років.

Патологічна анатомія

Складається зі сполучної тканини та судин різного ступеня зрілості, які розташовані хаотични і можуть бути з потовщеними або потон­шеними стінками.

Патогенез

За гістологічною будовою має доброякісний характер, а за перебігом - недоброякісний (виростає до великих розмірів, вростаючи в порож­нину черепа, очницю, крило-піднебінну ямку) не має здатності до ін­фільтруючого росту і не метастазує.

Клініка

Однобічне утруднення або припинення носового дихання, першіння в глотці. Слизово-гнійна ринорея, з'являється приглухуватість, гугня­вість, відчуття тупого тиску в голові, головний біль, екзофтальм, де­формація обличчя. Часті носові кровотечі з появою анемії у хворого.

Діагностика

Скарги, анамнез. Об'єктивне дослідження (задня риноскопія). Рент­генологічне (комп'ютерна томографія, ангіографія). Патоморфоло- гічне дослідження.

Диференційна діагностика

Хоанальний поліп; гіпертрофія глоткових мигдаликів; папілома, сар­кома, аденома, рак носоглотки; інфекційні гранулеми.

Лікування

• хірургічне й максимально радикальне (можливі рецидиви) з попе­реднім склерозуванням 96° спиртом. Підхід через порожнину рота, трансмаксилярний з масивним переливанням крові, попередня перев'язка зовнішніх сонних артерій;

• гормональна корекція;

• кріохірургія як доповнення до основної операції.