- •Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження лор-органів Клінічна анатомія та фізіологія носа й навколоносових синусів. Методи дослідження
- •Клітинна анатомія зовнішнього вуха
- •Клінічна анатомія внутрішнього вуха
- •Фізіологія та методи дослідження слухового аналізатора
- •Фізіологія та методи дослідження вестибулярного аналізатора
- •II. Захворювання вуха Отогематома
- •Фурункул зовнішнього слухового проходу
- •Гострий гнійний середній отит
- •Гострий середній отит при скарлатині і кору
- •Туберкульоз середнього вуха
- •Ексудативний середній отит
- •Хвороба Меньєра
- •Отогенні внутрішньочерепні ускладнення
- •Отогенний гнійний менінгіт
- •Абсцес мозку
- •Викривлення носової перегородки
- •Фурункул носа
- •Носові кровотечі
- •Гострий риніт
- •Хронічний риніт
- •Гострий гайморит
- •Гострий етмоїдит
- •Гострий фронтит
- •Гострий сфеноїдит
- •Переломи піраміди скроневої кістки
- •Риногенні внутрішньочерепні й орбітальні ускладнення
- •Доброякісні пухлини носа
- •Катаральна ангіна
- •Лакунарна ангіна
- •Фолікулярна ангіна
- •Паратонзилярний абсцес (флегмонозна ангіна)
- •Заглотковий абсцес
- •Дифтерія глотки
- •Хронічний тонзиліт
- •Доброякісні пухлини глотки Юнацька фіброма носоглотки (ювенільна ангіофіброма)
- •Гострий катаральний ларингіт
- •Гортанна ангіна
- •Флегмонозний ларингіт (абсцес надгортанника)
- •Дифтерія гортані
- •Сторонні тіла верхніх дихальних шляхів.
- •Злоякісні пухлини гортані. Рак гортані
- •Туберкульоз
Доброякісні пухлини носа
Фіброма |
|
Етіологія |
У носі зустрічається нечасто. Бувають тверді і м'які. Тверді, як правило, виходять з порожнини.. |
Патанатомія |
Фіброма має округлу форму з гладкою поверхнею, на низькій основі і рідше на ніжці. Це сполучнотканинна субстанція, складається з гіалі- нових пучків. |
Клініка |
Залежно від розміру фіброми можливе закладання носа, іноді кровотечі. |
Діагностика |
При передній риноскопії видно округлі утворення, відносно щільні, на широкій основі, при дотику кровоточать. |
Лікування |
Оперативне. |
Папілома |
|
Етіологія |
Дотепер точно не з'ясована. Вважають, що причиною є різні подразнювальні фактори, тривалі запалення. Багато хто вважає, що етіологічним фактором є віруси. |
Гістологія |
Одні автори вважають папілому сполучнотканинною, іінші, в основному клініцисти, - продуктом розростання епітелію. |
Симптоматика |
Пухлина дрібногорбиста у вигляді гребеня або цвітної капусти, або малини. Має білувато-жовтий або блідо-рожевий колір. Вона на широкій основі, росте повільно, буває як одиничною, так і множинною. |
Лікування |
В основному оперативне. |
Ангиома |
|
Патанатомія |
Судинна пухлина носової перегородки і нижніх носових раковин. Поліп, що кровоточить, у вигляді округлої пухлини, м'якої консистенції, темно-багрового кольору з нерівною поверхнею. Гістологічно він являє собою ангіофіброму. Ангіоми і поліп, що кровоточить, проявляють себе частими носовими кровотечами, рефлекторними неврозами. |
Лікування |
Лікування оперативне з наступною обробкою холодом або коагуляцією. |
Катаральна ангіна
Етіологія |
1. Мікроорганізми: коки, палички, віруси, аденовіруси, спірохети, гриби й ін. У 50-95% випадків р-гемолітичний стрептокок групи А. Частий збудник - золотавий стафілокок. Ангіни аліментарного походження можуть викликатися зеленуватим стрептококом. І
|
|
екзогенне (повітряно-краплинний шлях передачі інфекції; контактний, аліментарний) |
ендогенне (карієс зубів, хронічний тонзиліт, сенсибілізація організму) |
|
|
2. Фактори, шо сприяють: зниження адаптації організму до холоду, коливання умов зовнішнього середовища (температура , вологість, харчування й ін.), травми мигдаликів, хронічні запальні процеси в порожнині рота, носа, придаткових пазухах носа, загострення хронічного тонзиліту (в основі захворювання алергічно - гіперергічна реакція). |
|
Патогенез |
За В.П Воячеком епітелій, що вистилає лакуни мигдаликів - 1-й фізіологічний бар'єр і його порушення являє собою катаральну ангіну. |
|
Патологічна анатомія |
Розширення дрібних кровоносних і лімфатичних судин у паренхімі мигдаликів різко виражено, тромбоз дрібних вен і стаз у лімфатичних капілярах. Мигдапиківи гіперемовані, слизова набрякла, просочена серозним секретом. Епітеліальний покрив інфільтрований лімфоцитами й лейкоцитами. Місцями епітелій розпушений, десквамований. |
|
Клініка |
Гострий початок. Загальний стан у дорослих страждає незначно: температура субфебрильна, рідко вище 38°С. Загальне нездужання, головний біль. Біль при ковтанні, більше при «порожньому ковтку». У периферичній крові зміни запального характеру. Фарингоскопія: розлита гіперемія імигдаликів і країв піднебінних дужок, трохи збільшені мигда- ликіви, місцями покриті тонкою плівкою слизисто-гнійного ексудату. Язик сухий, невелике збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. У дітей всі клінічні явища виражені більшою мірою. Тривалість хвороби 3-5 днів. |
|
Діагностика |
Вивчення скарг, анамнезу, загального -статусу. Об'єктивне досліджен- іня ЛОР-органів. Бактеріологічне дослідження (мазки з носа, зіву на !ВЦ, цитологічне дослідження. Огляд суміжних фахівців. Загальне клі- інічне дослідження, ЕКГ |
|
Диференційний діагноз |
Загальні інфекційні захворювання, дифтерія, ГРВІ, інфекційний моно- інуклеоз, кір, скарлатина, хвороби крові. |
|
Лікування |
Ізоляція хворого від оточуючих, спокій, постільний режим, велика кількість напоїв. Дієта: обмеження подразнюючої їжі, виключення молочних продуктів. Антибіотики: захищені пеніциліни, макроліди (Роваміцин"), фторхінолони (Таванік®); сульфаніламідні препарати, саліцилати, аспірин. Ілю- конат кальцію. Місцеве лікування: полоскання антисептичними розчинами, зігріваючий компрес на шию. |
|

нфікування: