Оторинтологія в таблицях: Навчальний посібник для вітчизняних студентів / Укл. А.С. Журавльов та інші. – Харків: ХНМУ, 2008.-75с.

Укладачі

Анатолій Семенович Журавльов Леонід Станіславович Негіла Андрій Вікторович Лупир Марина Іванівна Ященко Михайло Васильович Калашник Євгенія Вікторівна Дьсміна Іван Олександрович Одарюк Алла Василівна Дзиза

1. Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження лор-органів Клінічна анатомія та фізіологія носа й навколоносових синусів. Методи дослідження

Клітична анатомія носа	Зовнішній ніс		Складається з кісткового (носові кістки, лобові відростки верх­ньої щелепи) і хрящового (латеральні хрящі, великі хрящі крил носа, сесамоподібні хрящі) відділів. Виділяють: корінь носа, спинку носа, верхівку носа, крила носа, ніздрі, присінок носа
	Порожни­на носа		Має 4 стінки. Латеральна (бічна) - верхні, середні й нижні носові раковини, носові кістки, верхня щелепа, слізна кістка, ґратчаста кістка, перпендикулярна пластинка піднебінної кістки та крило­подібний відросток клиноподібної кістки. Нижня (дно порожнини носа) - піднебінний відросток верхньої щелепи й горизонтальна пластинка піднебінної кістки. Медіальна (перегородка носа) - хрящ перегородки носа, перпендикулярна пластинка ґратчастої кістки, сошник. Верхня (дах) - носові кістки, лобові відростки верхньої щелепи, продірявлена пластинка ґратчастої кістки, пе­редня стінка клиноподібної пазухи. Слизова оболонка порожни-1 ни носа вистелена багаторядним циліндричним миготливим епі-1 телієм.
Кровопостачання венозний відтік	Зовнішній ніс		Очна артерія, дорсальна носова й лицьова артерії. Венозний від-1 тік здійснюється через лицьову, кутову й частково очну вени (по-1 ширення інфекції в печеристий синус).
	Порожни­на носа		Кровопостачання здійснюється із системи зовнішньої та внутріш-1 ньої сонних артерій. Основно-піднебінна артерія й передні та за-1 дня решітчасті артерії. Венозний відтік здійснюється по передній лицьовій і очній венах. Венозне сплетення добре виражено в пе-1 редній третині носової перегородки (Кіссельбахово місце).
Лімфо- відтік	Зовнішній ніс		У підщелепні й глибокі шийні лімфовузли
	Порожни­на носа		У підщелепні й глибокі шийні лімфовузли
Іннерва­ція	Зовнішній ніс		Рухова - лицьовий нерв; чутлива - 1 та II гілки трійчастого нерва. 1
	Порожни­на носа		Нюхова - нюховий нерв; чутлива -1 та II гілки трійчастого нерва й 1 вегетативна - верхній шийний симпатичний вузол (відієв нерв)
Навколо- носові синуси	Верхньощелепні, лобові, клітки ґратчастого лабіринту й основні пазухи. Ви-1 відні отвори лобових, верхньощелепних, передніх і середніх груп клітин ґрат­частого лабіринту відкриваються в середній іносовий хід. Задні групи клітин ґратчастого лабіринту й вивідні отвори основних пазух відкриваються у верх­ній носовий хід. У нижній носовий хід відкривається носослізний канал.
Фізіологія носа й навколоно­сових синусів	Порожнина носа функціонально поділяється на дихальну ділянку (від дна порожнини носа до нижнього краю середньої носової раковини) та нюхову ділянку (від нижнього краю середньої носової раковини до склепіння (даху) порожнини носа). Косметична, дихальна, нюхова, захисна (зігрівання, очищення та зволоження повітря) і резонаторна функція.
Методи дослідження носа та навколоносових синусів	Клінічні	Зовнішній огляд, пальпація.
	Інстру­ментальні	Передня, середня й задня риноскопія.
	Додаткові	Рентгенографія кісток носа й навколоносових синусів, у тому чис­лі із застосуванням рентгеноконтрастних речовин, комп'ютерна і ЯМР-томографія, ехографіа зонографія, ендоскопія порожнини носа, зондування пазух через природні співустя, пункція пазух, ринопневмометрія, ольфактометрія, визначення транспортної функції миготливого епітелію, діафаноскопія, термографія, бакте­ріологічне дослідження порожнини носа та вмісту навколоносових пазух, цитологічне дослідження (мазок з носа на еозинофіли).

Кліні іна анатомія та фізіологія глотки. Методи дослідження глотки

Клінічна анатомія глотки:	Розширений у верхньому відділі й трохи сплющений спереду назадім'язово- перетинчастий мішок, довжиною 12-14 см. Топографічно від основи черепа до СУІ. Розрізняють три відділи: верхній - носова частина (носоглотка), середній - ротова частина (ротоглотка) і нижній - гортанна частина (горта- ноглотка). Лімфоепітеліальне кільце Вальдейера-Пірогова (6 мигдаликів): у носоглотці - глотковий мигдалик та 2 трубних, у ротоглотці - 2 піднебін­них мигдалика, язиковий мигдалик.
• стінки	Стінки глотки мають фіброзну основу, на якій розташовується м'язовий шар. Зовні вона покрита адвентиціальною оболонкою, внутрішня поверх­ня якої вистелена епітелієм.
• м'язи	5 пар поперечно-смугастих м'язів. 3 пари констрикторів: верхній, середній і нижній, ідуть у поперечному напрямку та сходяться позаду по середній лінії, утворюючи шов. 2 м'язи, які піднімають глотку, розташовані у поздо­вжньому напрямку: шило-глотковий й піднебінно-глотковий.
• навколо- глотковий простір	Межує із бічною й задньою стінкоюіглотки. Розрізняють бічний глотковий простір і заглотковий простір. Перший виконаний пухкою сполучною тка­ниною. Бічний глотковий простір простягається від основи черепа вниз, переходить у середостіння. Заглотковий простір - містить пухку сполучну тканину, лімфовузли (у дітей) переходить у середостіння
Слизова, оболонка	Носоглотка - багаторядний циліндричний миготливий епітелій. Підслизо­вого шару носоглотка не має. Середній і нижній відділи вистелені бага­тошаровим пласким епітелієм, що не ороговгває. Є слизові залози. Під­слизова основа середнього й нижнього відділів містить велику кількість лімфоїдних клітин.
Кровопос­тачання та венозний відтік	Висхідна глоткова, висхідна та спадна піднебінна артерії кровопостача- ють верхні й середні відділи глотки, нижня щитоподібна артерія - нижні відділи глотки. Кров збирається у венозні сплетення: переднє (у м'якому піднебінні) і заднє (на зовнішній поверхні задньої та бічної стінок глотки), потім - у внутрішню яремну вену.
Лімфатич­ний відтік	Капілярні сплетення, заглоткові лімфатичні вузли (у дітей), глибокі шийні лімфатичні вузли. Анастомози з мережею лімфовузлів порожнини носа, гортані, верхнього відділу стравоходу.

Іннервація	Гілки трійчастого, язикоглоткового, додаткового а також гортанно-глоткові гілки верхнього шийне стовбура. Руховою іннервацією від глоткового сплетення забезпечуються м'язи м'якого піднебіння та констриктори глотки. Чутлива іннервація носоглотки – ІІ гілка трійчастого нерва; рото глотка – язикоглотковим нервом, а гортаноглотка – блукаючим(через верхній гортанний нерв).
Фізіологія	Дихальна. Стравопровідна (акт ковтання та смоктання), травна, смакова функції. Захисна функція (здій снюється мигдаликами: участь у клітинному, гуморальному та противірусному імунітеті, інформаційно-імунологічна функція).
Методи дослі­дження	Клінічні	Виявлення скарг, збір анамнезу, звнішній огляд, пальпація
	Інструмен­тальні	Епіфарингоскопія, мезофарингоскспія, гіпофарингоскопія.
	Додаткові	Рентгеноскопія, рентгенографія глотки із застосуванням контрастних речовин, комп'ютерна мографія, ЯМР-томографія, термографія, УЗД піднебінних мигдаликів, дослідження смакової й тактильної чутливості.

Клінічна анатомія та фізіологія гортані. Методи дослідження

Клінічна анатомія:	Розташована в передньому відділі шиї під підязичною кісткою спереду від хребта, донизу переходить у трахею. Топографічно у дорослих СІV-СVI; у дітей - СІII-СІV. Зовні покрита м'язами, пішірно-жировою клітковиною й шкірою. Зсередини вистелена слизовою оболонкою.
Хрящі	Непарні хряші гортані: перснеподібний, щитоподібний, надгортанник. Парні хряші гортані: черпакуваті, ріжкоподіб, клиноподібні, сесамоподібні
Суглоби	Персне-щитоподібний (натяг або розслаблення голосових зв'язок), персне-черпакуватий (розширення або звуження голосової щілини).
Зв'язковий . апарат	Щитопід'язична мембрана (серединна й латер до під'язичної кістки. Під'язично-надгортанна зв'язка, щитонадгортанна зв’язка. Персне-трахеальна, перстнещитоподбна (конічна). Голосові й вестибулярні складки. Серединна й бічні язично-надгортанні складки.
М'язи	зовнішні		Піднімають і опускають гортань. Грудино-щитоподібний, грудино-під'язичний, щитопід’язичний. Лопатково- під’язичний, шилопід’язичний, двочеревний, підборідно-під’язичний.
	внутрішні		Беруть участь у русі хрящів гортані. Задній перснечерпакуватий м'яз - розширяє гортань. Перснещитоподібний м'яз – звучує гортань. М'язи-помічники: перснечерпакуватий бічний, перснечерпакуватий поперечний, черпакуватий косий, чеопакувато-надгортанний, щитонадгортанний. Голосовий та щиточерпакуватий м’яз.
Поверхи	верхній - присінок гортані; середній - голосова щілина; нижній - підголосова порожнина, під слизовою якої є пухка сполучна тканина.
Слизова оболонка	Вистелена багаторядним миготливим епітелієм, крім голосових скла­док, язичної поверхні надгортанника й міжчерпакуватої ділянки, де епітелій багатошаровий плаский. У підслизовому шарі розташовані змішані серозно-слизові залози.
Кровопос­тачання та венозний відтік	Кровопостачання забезпечується верхньою та нижньою гортанними артеріями (гілки верхньої й нижньої щитоподібної артерії). Венозний відтік здійснюється через сплетення й однойменні вени у внутрішню яремну вену.
Лімфатичний відтік	Складається з 2-х відділів, які відділені один від одного голосовими складками. Верхній більше розвинений - відтік з нього відбувається в глибокі шийні лімфатичні вузли по ходу внутрішньої яремної вени; з нижнього - у переднадгортанні лімфовузли, у глибокі шийні вузли, розташовані вздовж внутрішньої яремної вени, у трахеальні вузли. Зв'язок зі середостінними лімфовузлами.
Іннервація	Симпатична	Від симпатичного стовбура (Ігипсив БутраШісив): від верхнього шийного й шийно-грудного (зірчастого) вузла.
	Парасимпатична	За рахунок блукаючого нерва: від вузлуватого ганглія (ganglion nodosum) відходить 1) верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior) - змішаний нерв: а) внутрішня, гілка (ramus internus) - чутлива іннервація слизової оболонки порожнини гортані; б) зовнішня гілка (ramus externus) - рухова частина, ін- нервує внутрішній м'яз гортані (перснещитоподібний); 2) нижній грртанний нерв (n. lairyngeus inferior) - зміша­ний нерв: чутливі волокна іннервують слизову обо­лонку нижнього поверху гортані й передній відділ го­лосових складок; рухові волокна - усі внутрішні м'язи гортані, крім персне-щитоподібного.
Фізіологія	Дихальна, голосоутворююча, захисна (забезпечується наявністю рефлексогенних зон: 1) гортанна поверхня надгортанника, слизова оболонка черпало-надгортанних складок; 2) голосові складки; 3) під­голосова порожнина - внутрішня поверхня перснеподібного хряща) функції* гортані.
Методи дослідження	Клінічні	Зовнішній огляд, пальпація
	Інструментальні	Непряма й пряма ларингоскопія.
	Додаткові	Мікроларингоскопія, ларингостробоскопія, мікрола- рингостробоскопія, фіброларингостробоскопія, елек­троміографія зовнішніх м'язів гортані, рентгенографія, комп'ютерна томографія.