- •1.Предмет, задача и методы физиологии. Понятия о функции, «здоровье» и «норме». Пути сохранения здоровья. Мембранный потенциал покоя, механизмы происхождения, физиологическая роль. Роль На-к насоса.
- •2.Какие механизмы регуляции ф-ции желез внутренней секреции. Гормоны аденогипофиза. Роль соматотропная и соматомидинов в регуляции процессов роста и развития
- •2.Гормональная регуляция водно-солевого обмена , в обмене организма :перечислите гормоны и их хим.Структуру, места и секреции, и мех.Регуляции.
- •3.Лимбическая система и ее структура и ф-ции. Гипоталамус, его ядра, связи и ф-ции.
- •1.Состав плазмы крови. Осмотическое и онкотическое давление крови их величины, механизмы регуляции. Значение и мех.Поддержания изосмии.
- •2)Звуковосприятие - трансформация физической энергии звуковых колебаний в нервное возбуждение. Соответственно этим функциям различают звукопроводящий и звуковоспринимающий аппараты.
- •3.Клубочковя фильтрация в почках, ее механизмы, регуляция. Состав первичной мочи. Почечный клиренс.
- •2.Первая и вторая сигнальная система. Функциональная асимметрия полушарий мозга. Симптомы нарушения речи.
- •Что называют нервными центром. Перечислить нервных центров и их механизм .Что такое доминанта и ее свойства.
- •1. Спокійний вдих – активний акт, тобто пов’язаний зі скороченням м’язів спокійного вдиху (зовнішні міжреберні та діафрагма).
- •2) Сила напруження еластичних волокон, що входять до складу легеневої тканини.
- •3) Тонус бронхіальної мускулатури – чим він вищий, тим вужчі дихальні шляхи і тим більший аеродинамічний опір, який дихальні шляхи надають руху повітря. При цьому еластична тяга легень збільшується.
- •Ядра среднего мозга и их функциональная характеристика . Роль среднего мозга в обеспечения положения тела . Двигательные рефлексы среднего мозга
- •1) Червоні ядра – від них інформація від нейронів спинного мозку передається по шляхах що перехрещуються (руброспінальні шляхи – елемент лнс);
- •2) Ретикулярна формація;
- •3) Чорна субстанція – знаходиться в середньому мозку, але функціонує як єдине ціле з базальними ядрами.
- •1.Випрямні – забезпечують відновлення порушеної пози. У тварин, що мають шию, випрямні рефлекси мають 2 фази:
- •1) Аглютиногенів в оболонці еритроцитів;
- •2) Аглютинінів (аглютиніни українською – злипні!) в плазмі крові;
- •IV а, в відсутні
- •1. Визначення групової належності донора та реципієнта за системою ав0 (принцип – дивися вище). Дозволяється переливання тільки одногрупної крові за системою ав0.
- •2. Визначення резус-належності крові донора та реципієнта (принцип – дивися нижче). Дозволяється переливання лише одногрупної крові за системою резус.
- •Регуляция количества форменных элементов и свертывания крови .
- •Фазы регуляции желудочной секреции . Итеральные стимуляторы и ингибиторы Желудочной секреции «Павлова» .Нервные и гуморальные механизмы торможения желудочной секреции .
- •1.Сравнительная характеристика местного и распространяющегося возбуждения. Нарисуйте график потенциала действия и соответствующие ему фазы изменения возбудимости клеток во время его развития.
- •2. Гемоглобин: количество в крови, строение и функции виды, соединение гемоглобина и их физиологическая роль.
- •1) Железосодержащего гема – 4 %;
- •2) Белка глобина – 96 %.
- •3. Поворотно – противоточная система почек, ее роль в осмотическом разведении мочи и ее концентрировании.
- •Лейкоциты, количество в крови , виды и функции. Напишите лейкоцитарную форму здорового человека. Защитные функции крови. Понятие про иммунитет, его виды и механизмы.
- •Секреторные функции тонкой кишки. Напишите состав и свойства кишечного сока. Регуляция его секреции. Полостное и пристеночное пищеварение.
- •3.Механизм регуляции всасывания белков , жиров , жирорастворимых витаминов и углеводов в различных отделах жкт. Механизм возникновения голода и насыщения.
- •2.Фибринолиз, его механизмы. Антикоагулянтные механизмы. Значение в клинической практике.
- •3. Гуморальная регуляция деятельности сердца. Зависимость деятельности сердца от ионного состава крови.
- •1Блок Ca каналов, 2блок синтеза медиатора, 3блок рецептора,4инактивация Na каналов, 5 Ах-эстераза
- •2. Эмоции, теории эмоций, механизмы их формирования и биологическая роль. Медицинские аспекты отрицательных эмоций.
- •46.Эмоции, механизм их возникновения и биологическая роль.Медицинские аспекты отрицательных эмоций.
- •3. Особенности капиллярного кровотока. Механизмы обмена веществ и газов в капиллярах. Биологически активные вещества , которые синтезируются клетками капилляров.
- •1. Потенциал действия , его параметры, фазы и ионный механизм формирования, физиологическая роль.
- •2. Симпато – адреналовая система. Ее структурная и функциональная характеристика. Роль в приспособительной деятельности.
- •2 Гонадотропные гормоны (гонадотропины)
- •3Скорость кровотока
- •1 Физиология соматосенсорного анализатора
- •1 Функции продолговатого мозга
- •Центр регуляции автономной нс. Роль гипоталамуса в вегет.Регуляции. Вегетативный тонус и метод его оценки.
- •2. Перечислите основные особенности сокр.Миокарда по сравнению со скелетной мышцей. М-м и особенности сокращения и расслабления миокарда
- •3.Электромеханическое Сопряжение в миокарде. Механизм сокращения и расслабления миокарда.
- •Условия формирования усл.Рефлексов,их отличия от безусл. Инстинкты и их значение
- •2. Роль сосудов в гемодинамике. Функциональные классификации сосудов.Основной закон гемодинамики.
- •Зрительная сенсорная система её строение и функции. М-м рефлекса аккомадациии
- •Базальный тонус сосудов. Миогенная и гуморальная регуляция сосудистого тонуса. Роль эндотелия сосудов в регуляции их тонуса.
- •Методы получения и исследования состава жел.Сока. Показатели базальной и стимулируемой секреции.
- •Структорно-функциональная организация головного мозга. Организация кортико-спинальных путей. Пирамидарные пути,физиолог.Роль,отличие от экстрапирамидарных.
- •Диффузия газов в легких,м-мы,регуляция.
- •2.Гемодинамический центр. Рефлекторная регуляция тонуса сосудов, прессорные и депрессорные рефлексы
- •3. Основной обмен, условия и методы его определения. Факторы, которые влияют на его величину. Специфически-динамическое действие пищи. Стандартный и должный обмен.
- •1.Роль йодосодержащих гормонов щитовидной железы в регуляции функции организма. Контур регуляции секреции т3 и т4. Гипо и гипер функция щит.Жел,их м-мы
- •2.Сон, его виды, фазы, механизмы.
- •3.Звуковые и механические проявления сердечной деятельности. Тоны сердца,их хар-ка,м-мы происхожд, длительность тонов, фкг, схематическое изображение и анализ
- •Общие принципы структурной и функциональное организации сенсорных систем или анализаторов. Их значение и классификации
- •1.Структурно-функциональная хар-ка парасимп. Нс. Нервные центры,медиаторы,циторецепторы и блокаторы. Основные влияния парасимп. Нс на функции ор-ма
- •2.Структурно-функциональная хар-ка гипоталамо-гипофизарной системы в регуляции функций эндокринной жел.
1.Випрямні – забезпечують відновлення порушеної пози. У тварин, що мають шию, випрямні рефлекси мають 2 фази:
а) Рефлекс випрямлення голови – він починається з подразнення отолітових вестибулорецепторів у відповідь на порушення нормального положення голови в просторі (наприклад при падінні). Рівень замикання цього рефлексу – СрМ. Для його здійснення необхідна участь червоних ядер та РФ СрМ. По низхідних шляхах від цих структур інформація передається до мотонейронів спинного мозку перерозподіл тонусу м’язів шиї голова набуває нормальне положення в просторі (тім’ячком доверху).
б) Рефлекс випрямлення тулуба – починається з подразнення пропріорецепторів шиї, що спричиняється рефлексом випрямлення голови, так як при цьому відновлюється нормальне положення голови у просторі, але порушується її нормальне положення відносно тулуба. Вхід інформації від пропріорецепторів шиї здійснюється на рівні спинного мозку підйом до надсегментарних структур СрМ обробка цієї інформації передача до мотонейронів спинного мозку до м’язів, які забезпечують відновлення нормального положення тулуба відносно голови у просторі.
2. Стато-кінетичні – забезпечують збереження пози рівноваги при русі з прискоренням. При русі з лінійним прискоренням збуджуються отолітові рецептори, а при русі з кутовим прискоренням – рецептори півколових канальців. Вхід цієї інформації в ЦНС здійснюється на рівні заднього мозку підйом до структур СрМ обробка та передача низхідними шляхами до мотонейронів спинного мозку перерозподіл тонусу м’язів, який забезпечує збереження рівноваги під час руху з прискоренням. Важливим компонентом стато-кінетичних рефлексів є присінково-окорухові рефлекси ністагм очей більш продовжена фіксація предметів в полі зору під час руху краща орієнтація в просторі більш надійне збереження пози при русі.
Ще раз підкреслимо, що рівень замикання випрямних та стато-кінетичних рефлексів – СрМ. Тому, їх можливо отримати у мезенцефальної тварини і неможливо у децереброваної чи спінальної.
За рахунок обробки інформації від зорових та слухових рецепторів (за участю ядер чотирьох горбків) рухові ядра СрМ забезпечують здійснення орієнтаційних рефлексів – у відповідь на сильні звукові та світлові подразники мезенцефальна тварина повертає голову в бік подразника, насторожує вуха, в неї дещо посилюється тонус флексорів – тварина ніби готується до відповіді на цей подразник.
Роль СрМ в здійсненні фазичних реакцій залежить від рівня організації тварини:
- мезенцефальні земноводні (жаба) здатні до локомоцій – руху у просторі (стрибають, плавають);
- кішки та собаки не здатні до локомоцій, але здійснюють локомоторні синергії – злагоджені рухи кінцівок, що нагадують акт ходьби: їх інтегрують структури СрМ разом з структурами заднього та спинного мозку.
У людини СрМ не забезпечує формування нормальної антигравітаційної пози в спокої та підтримання її при русі. Для здійснення всіх цих функцій у людини необхідна участь кори великих півкуль (принцип кортикалізації функцій).
-
Физиологическая характеристика системы групп крови АВ0 . составьте таблицу групп крови АВ0 . Методы и правила определения групп крови по системе АВ0 . Назовите условия совместимости крови донора и реципиента. Перечислите , которые проводятся перед переливание крови .
Виділяють біля 20 групових систем крові. З них дві системи є основними (система АВ0 та резус), інші системи не основні.
В крові виділяють групові системи за наявністю (або відстністю):