- •1.Предмет, задача и методы физиологии. Понятия о функции, «здоровье» и «норме». Пути сохранения здоровья. Мембранный потенциал покоя, механизмы происхождения, физиологическая роль. Роль На-к насоса.
- •2.Какие механизмы регуляции ф-ции желез внутренней секреции. Гормоны аденогипофиза. Роль соматотропная и соматомидинов в регуляции процессов роста и развития
- •2.Гормональная регуляция водно-солевого обмена , в обмене организма :перечислите гормоны и их хим.Структуру, места и секреции, и мех.Регуляции.
- •3.Лимбическая система и ее структура и ф-ции. Гипоталамус, его ядра, связи и ф-ции.
- •1.Состав плазмы крови. Осмотическое и онкотическое давление крови их величины, механизмы регуляции. Значение и мех.Поддержания изосмии.
- •2)Звуковосприятие - трансформация физической энергии звуковых колебаний в нервное возбуждение. Соответственно этим функциям различают звукопроводящий и звуковоспринимающий аппараты.
- •3.Клубочковя фильтрация в почках, ее механизмы, регуляция. Состав первичной мочи. Почечный клиренс.
- •2.Первая и вторая сигнальная система. Функциональная асимметрия полушарий мозга. Симптомы нарушения речи.
- •Что называют нервными центром. Перечислить нервных центров и их механизм .Что такое доминанта и ее свойства.
- •1. Спокійний вдих – активний акт, тобто пов’язаний зі скороченням м’язів спокійного вдиху (зовнішні міжреберні та діафрагма).
- •2) Сила напруження еластичних волокон, що входять до складу легеневої тканини.
- •3) Тонус бронхіальної мускулатури – чим він вищий, тим вужчі дихальні шляхи і тим більший аеродинамічний опір, який дихальні шляхи надають руху повітря. При цьому еластична тяга легень збільшується.
- •Ядра среднего мозга и их функциональная характеристика . Роль среднего мозга в обеспечения положения тела . Двигательные рефлексы среднего мозга
- •1) Червоні ядра – від них інформація від нейронів спинного мозку передається по шляхах що перехрещуються (руброспінальні шляхи – елемент лнс);
- •2) Ретикулярна формація;
- •3) Чорна субстанція – знаходиться в середньому мозку, але функціонує як єдине ціле з базальними ядрами.
- •1.Випрямні – забезпечують відновлення порушеної пози. У тварин, що мають шию, випрямні рефлекси мають 2 фази:
- •1) Аглютиногенів в оболонці еритроцитів;
- •2) Аглютинінів (аглютиніни українською – злипні!) в плазмі крові;
- •IV а, в відсутні
- •1. Визначення групової належності донора та реципієнта за системою ав0 (принцип – дивися вище). Дозволяється переливання тільки одногрупної крові за системою ав0.
- •2. Визначення резус-належності крові донора та реципієнта (принцип – дивися нижче). Дозволяється переливання лише одногрупної крові за системою резус.
- •Регуляция количества форменных элементов и свертывания крови .
- •Фазы регуляции желудочной секреции . Итеральные стимуляторы и ингибиторы Желудочной секреции «Павлова» .Нервные и гуморальные механизмы торможения желудочной секреции .
- •1.Сравнительная характеристика местного и распространяющегося возбуждения. Нарисуйте график потенциала действия и соответствующие ему фазы изменения возбудимости клеток во время его развития.
- •2. Гемоглобин: количество в крови, строение и функции виды, соединение гемоглобина и их физиологическая роль.
- •1) Железосодержащего гема – 4 %;
- •2) Белка глобина – 96 %.
- •3. Поворотно – противоточная система почек, ее роль в осмотическом разведении мочи и ее концентрировании.
- •Лейкоциты, количество в крови , виды и функции. Напишите лейкоцитарную форму здорового человека. Защитные функции крови. Понятие про иммунитет, его виды и механизмы.
- •Секреторные функции тонкой кишки. Напишите состав и свойства кишечного сока. Регуляция его секреции. Полостное и пристеночное пищеварение.
- •3.Механизм регуляции всасывания белков , жиров , жирорастворимых витаминов и углеводов в различных отделах жкт. Механизм возникновения голода и насыщения.
- •2.Фибринолиз, его механизмы. Антикоагулянтные механизмы. Значение в клинической практике.
- •3. Гуморальная регуляция деятельности сердца. Зависимость деятельности сердца от ионного состава крови.
- •1Блок Ca каналов, 2блок синтеза медиатора, 3блок рецептора,4инактивация Na каналов, 5 Ах-эстераза
- •2. Эмоции, теории эмоций, механизмы их формирования и биологическая роль. Медицинские аспекты отрицательных эмоций.
- •46.Эмоции, механизм их возникновения и биологическая роль.Медицинские аспекты отрицательных эмоций.
- •3. Особенности капиллярного кровотока. Механизмы обмена веществ и газов в капиллярах. Биологически активные вещества , которые синтезируются клетками капилляров.
- •1. Потенциал действия , его параметры, фазы и ионный механизм формирования, физиологическая роль.
- •2. Симпато – адреналовая система. Ее структурная и функциональная характеристика. Роль в приспособительной деятельности.
- •2 Гонадотропные гормоны (гонадотропины)
- •3Скорость кровотока
- •1 Физиология соматосенсорного анализатора
- •1 Функции продолговатого мозга
- •Центр регуляции автономной нс. Роль гипоталамуса в вегет.Регуляции. Вегетативный тонус и метод его оценки.
- •2. Перечислите основные особенности сокр.Миокарда по сравнению со скелетной мышцей. М-м и особенности сокращения и расслабления миокарда
- •3.Электромеханическое Сопряжение в миокарде. Механизм сокращения и расслабления миокарда.
- •Условия формирования усл.Рефлексов,их отличия от безусл. Инстинкты и их значение
- •2. Роль сосудов в гемодинамике. Функциональные классификации сосудов.Основной закон гемодинамики.
- •Зрительная сенсорная система её строение и функции. М-м рефлекса аккомадациии
- •Базальный тонус сосудов. Миогенная и гуморальная регуляция сосудистого тонуса. Роль эндотелия сосудов в регуляции их тонуса.
- •Методы получения и исследования состава жел.Сока. Показатели базальной и стимулируемой секреции.
- •Структорно-функциональная организация головного мозга. Организация кортико-спинальных путей. Пирамидарные пути,физиолог.Роль,отличие от экстрапирамидарных.
- •Диффузия газов в легких,м-мы,регуляция.
- •2.Гемодинамический центр. Рефлекторная регуляция тонуса сосудов, прессорные и депрессорные рефлексы
- •3. Основной обмен, условия и методы его определения. Факторы, которые влияют на его величину. Специфически-динамическое действие пищи. Стандартный и должный обмен.
- •1.Роль йодосодержащих гормонов щитовидной железы в регуляции функции организма. Контур регуляции секреции т3 и т4. Гипо и гипер функция щит.Жел,их м-мы
- •2.Сон, его виды, фазы, механизмы.
- •3.Звуковые и механические проявления сердечной деятельности. Тоны сердца,их хар-ка,м-мы происхожд, длительность тонов, фкг, схематическое изображение и анализ
- •Общие принципы структурной и функциональное организации сенсорных систем или анализаторов. Их значение и классификации
- •1.Структурно-функциональная хар-ка парасимп. Нс. Нервные центры,медиаторы,циторецепторы и блокаторы. Основные влияния парасимп. Нс на функции ор-ма
- •2.Структурно-функциональная хар-ка гипоталамо-гипофизарной системы в регуляции функций эндокринной жел.
1. Спокійний вдих – активний акт, тобто пов’язаний зі скороченням м’язів спокійного вдиху (зовнішні міжреберні та діафрагма).
Скорочення зовнішніх міжреберних м’язів супроводжується підняттям ребер – збільшення розмірів грудної клітки в передньо-задньому та боковому напрямках. Нижні ребра підтягуються до верхніх завдяки характерному ходу волокон – сила, що діє на обидва ребра однакова, але момент сили, що діє на нижнє ребро, більший.
Скорочення діафрагми супроводжується її сплощенням – органи черевної порожнини зміщуються донизу, а грудна клітка збільшує свій розмір у верхньо-нижньому напрямку. Роль діафрагми у здійсненні спокійного дихання більша, ніж у міжреберних м’язів – вона зміщується вниз лише на 1 см, але забезпечує 2/3 ємності спокійного вдиху. При форсованому дихані вона може зміщуватися вниз на 10 см. У більшості людей в спокої переважає діафрагмальне дихання як більш ефективне. Проте за деяких станів (вагітність, метеоризм) діафрагмальне дихання утруднене і тоді переважає реберне дихання.
Збільшення ємкості грудної клітки за рахунок скорочення м’язів вдиху супроводжується зниженням внутрішньоплеврального тиску (від -5 мм водн.ст до -7...-8 мм водн.ст). Тобто внутрішньопелвральний тиск від’ємний вже у стані видиху (нижче атмосферного), а при вдосі стає ще більш негативним. Це призводить до збільшення транспульмонального тиску (різниця тисків у альвеолах та плевральній порожнині) і легені розширюються. При цьому тиск в альвеолах стає на 2-3 мм водн. ст. нижче атмосферного і повітря за градієнтом тиску надходить в альвеоли – здійснюється вдих.
Тобто, послідовність дій при вдосі така: скорочення дихальних м’язів збільшення розмірів грудної клітки падіння тиску в плевральній порожнині (підвищення ступеня негативного тиску) підвищення транспульмонального тиску розширення легень зниження тиску в альвеолах рух атмосферного повітря в альвеоли за градієнтом тиску вдих.
2. Біомеханіка спокійного видиху принципово відрізняється від біомеханіки спокійного вдоху тим, що видих проходить пасивно. Послідовність дій при видосі така: розслаблення м’язів вдоху опускання ребер (під дією сили тяжіння, сил еластичної деформації хрящів, зв’язок, підняття діафрагми) внаслідок різниці тиску в черевній та грудній порожнині зменшення об’єму грудної клітки підвищення тиску в плевральній порожнині (зменшення ступеня негативності цього тиску, але він все ще залишається негативним – близько -5 см водн. ст.) зменшення транспульмонального тиску зменшення об’єму легень підвищення тиску в альвеолах до +2 см. водн. ст.) рух повітря із альвеол в атмосферу видих.
Звертає на себе увагу той факт, що тиск в плевральній порожнині при спокійному диханні залишається негативним навіть при видосі. Причиною наявності негативного внутрішньоплеврального тиску є еластична тяга легень – сила, яка примушує легені спадатись (зменшуватись в об’ємі). Ця сила зумовлює зменшення об’єму легень, а тиск в плевральній порожнині за рахунок цього стає негативним.
Еластична тяга легень є сумою трьох сил:
1) сила поверхневого натягу шару рідини (води), яка вистеляє альвеоли зсередини. Це основна сила, яка примушує альвеоли зменшувати свій розмір (а легені спадатися); вона складає 2/3 від всієї еластичної тяги легень.