1.4. Обмін послугами. Гроші та їх функції

Обміном (або перерозподілом) називається процес переміщення благ від одних власників до інших. Для здійснення добровільного обміну необхідне дотримання наступних умов:

- сторін повинно бути як мінімум дві;

- кожна сторона повинна мати щось, що могло б являти цінність для іншої сторони;

- кожна сторона повинна бути здатна здійснювати комунікацію й доставку свого товару;

- кожна сторона повинна бути зовсім вільною в прийнятті або відхиленні пропозиції іншої сторони;

- кожна сторона повинна мати впевненість в доцільності або бажанні мати справу з іншою стороною.

Ці умови створюють лише потенційну можливість обміну. А відбудеться він чи ні, залежить від угоди сторін. Реальний обмін реалізується за допомогою угоди.

Угода - це комерційний обмін цінностями між двома сторонами.

Існує бартерна угода і угода за допомогою грошей.

При бартерній угоді в обмін на товар або послугу продавець одержує також товар або послугу. Так, наприклад, найпоширеніший в Україні бартер послуг - розміщення реклами в засобах масової інформації. Туристська компанія пропонує по організації відпочинку на закордонному курорті співробітників редакції журналу в обмін на еквівалент вартості публікації в цьому журналі прямої реклами й рекламних публікацій.

При грошовій угоді посередником обміну є гроші. Гроші - це, мабуть, один з найбільш чудових винаходів людства. У живій природі аналогів не знайти. Вся структура сучасної економіки й ринок послуг гостинності визначена в тому числі існуванням грошей. Як же з'явилися гроші? Що стало причиною їхнього народження?

В економічній науці існують дві концепції виникнення грошей: раціоналістична і еволюційна.

Раціоналістична концепція пояснює походження грошей як результат угоди між людьми, що переконалися в тім, що для пересування вартості в обміні послугами необхідні спеціальні інструменти.

Відповідно до еволюційної концепції походження їх виникнення - це результат розвитку суспільного розподілу праці, обміну й товарного виробництва. Інакше кажучи, гроші породила торгівля.

Безумовно, при натуральному господарстві, коли товар мінявся на товар, послуга на послугу, потреба в грошах була незначна. І проте навіть самі ранні цивілізації, у самих далеких куточках Землі створили свої види грошей.

Суб’єктивно-психологічний підхід до походження грошей є присутнім в поглядах багатьох сучасних економістів. Так, американський економіст Піл Самуельсон визначає гроші як штучну соціальну умовність. Джон Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами - це продукт угоди між людьми.

Еволюційна концепція - це об'єктивний погляд на походження грошей. Видатний французький історик Фернан Бродель відзначив, що, як тільки відбувається обмін товарами й послугами, негайно ж лунає й белькіт грошей. Він підкреслював, що гроші - «чудовий індикатор»: по тому, як вони обертаються, як утруднюється їх обіг, по тому, як грошова система ускладнюється, або ж по тому, як грошей не вистачає, можна досить упевнено судити про всю діяльність людей.

Появі грошової форми передував тривалий і складний процес розвитку обміну. У розвитку обміну виділяють чотири форми вартості: проста, або випадкова; повна або розгорнута; загальна; грошова.

Проста, або випадкова, форма вартості є найпростішою формою, вона виражає вартість одного товару в будь-якому єдиному іншому товарі. Проста форма вартості історично існувала в ранньому періоді розвитку обміну, коли він не прийняв ще масового характеру, здійснювався не регулярно, а випадково, епізодично.

Ця форма вартості може бути виражена, наприклад, таким співвідношенням: 1 пара башмаків = 3 рибини.

У цьому прикладі вартість башмаків виражена в рибі, тобто служить засобом вираження вартості башмаків. Це означає, що вартість одного товару виражається в споживчій вартості іншого товару.

Повна, або розгорнута, форма вартості виникає на більш пізній ступені розвитку суспільства, коли виник перший суспільний розподілу праці, обмін товарів перестав бути випадковим і став здобувати все більш регулярний і масовий характер. Повна форма вартості припускає участь в обміні вже не двох, а безліч різних товарів, і може бути представлена в такий спосіб:

20метрів полотна = одній парі черевик = одному костюму = одному мішку зерна = двом грамам золота і т.п.

Тут одному товару, полотну, протистоїть безліч еквівалентів, тобто вартість товару одержує вираження в споживчій вартості не одного, а багатьох інших товарів.

Загальна форма вартості. У результаті зростання товарного виробництва із середовища товарів стали стихійно виділятися такі, які були головним предметом обміну (худоба, зерно, хутра й т.д.). Це означало, що із розмаїття товарів формувався загальний еквівалент. Перехід від безлічі еквівалентів до одного означав зміну повної форми вартості до загальної.

Грошова форма вартості. В умовах розширення обміну поступово виділився один товар, що став виконувати роль загального еквівалента постійно і на великій території. Ця роль поступово перейшла від худоби до металів, спершу до міді й бронзи, а потім до золота й срібла. Цьому процесу сприяли фізичні властивості благородних металів: однорідність, подільність, збереженість без псування.

Грошова форма вартості може бути представлена наступним рівнянням:

20 метрів полотна

1 пари черевиків = 2 грами золота

1 костюм

З появою грошей весь товарний світ розділився на товар і гроші.

Отже, гроші являють собою загальний еквівалент, засіб для вираження вартості будь-якого товару.

У товарному господарстві гроші виконують п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу накопичення скарбів, засобу платежу, світові гроші.

1. Гроші як міра вартості. Це здатність грошей вимірювати вартість всіх товарів і послуг. Всі товари й послуги можна зіставити на основі їхньої відносної цінності.

Відносна цінність товарів і послуг — це пропорції товарообміну при яких виробник вважає для себе можливим продати послугу, а покупець вважає вигідним цю послугу купити. Для виконання цієї функції гроші як особливий товар повинні мати вартість. Тому функцію міри вартості можуть виконувати тільки повноцінні гроші – золото.

Вартість послуги, виражена в грошах, називається її ціною. Гроші ж, маючи вартість, ціни не мають.

Вираження вартості послуг грішми припускає не тільки якісну, але й кількісну визначеність, а саме:

дана кількість послуг = певній кількості золота (грошей).

З необхідністю такого кількісного співвідношення пов'язана технічна функція грошей — масштаб цін. Як міра вартості гроші функціонують стихійно, за допомогою масштабу цін вартість установлюється державою.

Масштаб цін - фіксована законом вагова кількість золота, що прийнята як грошова одиниця (фіксована вага металу). Наприклад, масштабом цін у США є долар, рівний за законом 1/35 унції (близько 0,89 г) чистого золота.

2. Гроші як засіб обігу. В результаті виконання цієї функції гроші реалізують ціну послуги. Вони допомагають обертатися (переміщатися) послугам. Процес обігу послуг можна зобразити формулою:

Послуга — Гроші — Послуга

Функція грошей як засобу обігу регламентується законом грошового обігу, який призначений відповісти на питання: скільки країні необхідно грошей? Історія сама дала відповідь: грошей у країні повинно бути рівно стільки, скільки необхідно для нормального ходу виробництва й торгівлі. Визначається це в такий спосіб: кількість грошей, що необхідна для обігу, дорівнює сумі цін товарів, поділеної на число оборотів однойменних грошових одиниць. Порушення цього закону приводить до інфляції, знецінення грошей в результаті їх надмірного випуску.

3. Гроші як засіб накопичення скарбів, заощадження. Для виконання цієї функції гроші вилучають із обігу й перетворюють в елементи скарбів.

Скарби — це резервуар, у який при необхідності йдуть надлишкові гроші і з якого гроші приходять в обіг.

Традиційно зложилося дві форми накопичення скарбів:

• накопичення золотих злитків, золотих монет;

• накопичення естетичних скарбів.

Фахівці відзначають, що близько 60 тис. тон скарбів накопичено у формі золотих злитків, 13 тис. тон - це естетичний скарб.

Крім накопичення скарбів реалізація даної функції дозволяє зберігати гроші. Основною формою заощадження грошей є купівля нерухомості, землі, цінних паперів, творів мистецтва. Але перед цією формою заощаджень звичайні гроші мають значну перевагу — вони більш ліквідні. Це пов'язано з тим, що саме вони виконують роль засобу обігу.

Ліквідність — ступінь легкості, з якою будь-яке майно може бути перетворено власником у готівку.

Ліквідність інших активів може бути різної. Більшість акцій й облігацій у будь-який момент можуть бути продані з незначними витратами, тому вони є відносно ліквідними активами. Навпроти, продаж будинку, картини Рембрандта або програмки футбольного матчу 1948 р. вимагає більших витрат часу, тому такі активи відносять до низько ліквідних. Готівкові гроші є абсолютно ліквідними, тому що на них можна швидко і без втрат придбати будь-який інший актив.

4. Гроші як засіб платежу. З розвитком товарного виробництва й обігу виникають відносини, за яких відбувається продаж в кредит, тобто з відстрочкою сплати грошей. Під час виконання грошима функції як засобу платежу з'являються кредитні гроші: вексель, банкнота, чек, кредитні пластикові картки, електронні гроші.

Вексель - письмове боргове зобов'язання чітко встановленої форми, у якому зазначена величина грошової суми й терміни її сплати. Вексельне зобов'язання має особливості: абстрактність (у векселі не вказується причина його появи); безперечність (одержання боргу обов'язково); обертаність (вексель можна передавати іншій особі з додатковим підписом у рахунок оплати).

Банкнота - вексель банку, що має подвійне забезпечення - кредитне (векселями) і металеве (золотий запас банку).

Чек - документ, що містить безумовний наказ власника поточного рахунку про виплату зазначеної в ньому суми певній особі. Подорожі й туризм викликали до життя такий вид кредитних грошей, як туристський, або дорожній, чек. Вони являють собою борг туркомпанії, що випустила даний чек, обов'язковий до обміну на гроші на першу вимогу.

Кредитна карта дозволяє її власникові здобувати товари й послуги саме в кредит, тобто понад суму, що зафіксована на його картковому рахунку.

5. Світові гроші. Ця функція реалізується в обігу між країнами. На світовому ринку роль світових грошей виконує золото.

Особливості світових грошей у тім, що вони:

• функціонують як загальна міра вартості;

• виступають як загальний засіб платежу;

• являють собою абсолютно суспільну матеріалізацію багатства взагалі.

Таким чином, сфера гостинності - це особлива сфера діяльності, що має свою відтворювальну структуру, тому що виробництво послуг постійно відновлюється. Результат праці в сфері гостинності - виробництво особливого товару - послуг гостинності. Основними контрагентами даної сфери є гість (споживач послуг) і виробник (підприємства сфери гостинності). Між контрагентами складаються товарно-грошові відносини й відносини виробництва й споживання, а також відносини власності.