Відмінні риси підприємця

Риси підприємця	Короткий зміст
Підприємницька ініціатива	Це постійне прагнення до пошуку нових можливостей витягу вигоди, будь то виробництво нових товарів і послуг або освоєння нових ринків. Хоча ініціатива - одне із властивостей людської натури, прояв її як ознака підприємництва обумовлена природою ринкового господарства. Це пов'язане з тим, що ініціатива вимагає певної господарської волі.
Комерційний ризик і господарська відповідальність	Іноді інформації створює невизначеність у діяльності підприємця. Невизначеність навколишнього середовища породжує комерційний ризик. Комерційний ризик відрізняється від ризику взагалі тим, що ґрунтується на тверезому розрахунку і обліку можливих негативних наслідків. Прагнення до успіху тут урівноважується господарською відповідальністю, вона ставить перед підприємцем завдання оволодіння і керування ризиком. Відомим механізмом зниження ризику є страхування.
Комбінування факторів виробництва	Прагнучи до підвищення прибутковості ресурсів, підприємець прибігає до найбільш раціональних засобів їх застосування. Очевидною формою підвищення ефективності ресурсів є їхнє переміщення на ринки, де їх вартість буде вище і вони принесуть більший доход. Така діяльність називається арбитражуванням.
Новаторство	Новаторство — це практичне застосування нових технологій, нових форм організації виробництва і збуту, форм організації підприємницької діяльності. Діяльність в умовах невизначеності жадає від підприємця винахідливості й творчого підходу.

Варто розрізняти дві групи функцій підприємництва.

Одна з них відбиває поточні завдання пристосування до умов ринку і здатність підприємця реагувати на зміни кон'юктури ринку. Це специфічні види управлінської діяльності, наприклад, керування фінансами і виробництвом, кадрами, матеріальними потоками і збутом.

Друга група функцій підприємництва характеризує його вплив на господарське середовище. До числа даних функцій відносять:

функцію сприяння встановлення ринкової рівноваги. Реагуючи на потенційне джерело вигоди, підприємець збільшує пропозицію, адекватно переміщуючи блага і нарощуючи їх виробництво. Переміщуючи блага з ринків, де вони в надлишку, на ринки, де вони дефіцитні, підприємець сприяє встановленню рівноваги на товарних ринках;

перетворювальну функцію. Прагнучи до зміни ринкової ситуації за допомогою інноваційної діяльності, підприємець не тільки створює нові блага і технології, він руйнує сформоване ринкове середовище, створюючи нові ринки, форми конкуренції і організації виробництва;

соціальну функцію. Боротьба за кращі результати змушує підприємця постійно піклуватися про розширення і відновлення асортиментів вироблених благ, додання їм нових споживчих властивостей.

Все різноманіття ознак і функцій підприємництва знаходять свій прояв в організаційних формах підприємництва: індивідуальної, партнерства й корпорації.

А) Індивідуальна форма підприємництва. У рамках даної форми особи здійснюють комерційну діяльність по виробництву послуг на основі приналежної їм власності, безпосередньо управляють нею і несуть повну майнову відповідальність за її результати. Індивідуальне підприємництво становить переважну більшість серед всіх підприємницьких структур в індустрії гостинності. Наприклад, у цей час доля дрібних підприємств у готельному секторі становить 75%.

Індивідуальне підприємництво — найпростіша форма організації виробництва. Вона проста як в організації, так й в оформленні. Безумовно, ці обставини впливають на її поширення. Однак вона має ще й ряд переваг: по-перше, сильна мотивація (виробник отримує весь доход); по-друге, оперативність і гнучкість (малі підприємства безпосередньо наближені до ринку і до потреб клієнтів).

Разом з цим ця форма організації підприємництва має і недоліки:

• окремий підприємець не може організувати велике виробництво, тому що його фінансові можливості обмежені;

• характерне виконання одною особою різних функцій - керування, постачання, фінанси, кадри, вивчення ринку - це знижує ефективність керівництва підприємством у цілому;

• наявність повної господарської відповідальності — власник відповідає всім своїм майном. Ризик дуже великий, що багато в чому стримує ініціативу підприємців.

Б) Партнерство. Ця форма організації підприємницької діяльності являє собою об'єднання закритого типу з обмеженим числом учасників, які здійснюють спільну діяльність на основі часткової власності і беруть безпосередню участь у керуванні.

Характерні риси партнерства:

• фіксований склад учасників;

• участь на паях у підприємництві;

• учасники партнерства несуть особисту майнову відповідальність.

Партнерство — це специфічна форма поділу ризику. Ризик розосереджується між всіма учасниками. Як недоліки партнерства - організаційної форми підприємницької діяльності, можна назвати:

по-перше, поділ функцій керування між учасниками партнерства може привести до конфлікту сторін;

по-друге, партнерство зберігає в собі надмірну відповідальність учасників, притім і за чужі помилки.

В) Корпорація — заснована на участі на паях у капіталі об'єднання, юридичні права і зобов'язання якого відособлені від прав і зобов'язань його учасників. В основі корпоративного об'єднання перебуває акціонерна власність. Корпоративна форма зложилася наприкінці XIX в. і була обумовлена необхідністю об'єднання капіталів (фінансів) для будівництва залізниці, що в остаточному підсумку сприяло розвитку індустрії гостинності і масового туризму.

Акціонерна форма власності:

Об'єктом власності тут є цінні папери, які представляють засоби виробництва. Ці папери дають безумовне право на частину доходу і умовне право на участь у керуванні. Але самі ці папери не дають ніякого права на розпорядження навіть тією долею майна, що відповідає номінальній, або ринковій, ціні цінних паперів. Номінальне право на участь у керуванні може перетворитися в реальне тільки для тих, у кого сконцентрований весь контрольний пакет акцій. З цього погляду акціонерна власність є анонімною власністю.

До особливостей акціонерної власності ставиться те, що власник контрольного пакета акцій розпоряджається не тільки працею, доходом інших власників, але й чужою власністю (акціями).

Перевагами корпоративної форми організації є:

• обмеження майнової відповідальності, що знижує ризик відповідальності;

• у цій формі керування відділено від власності, це сприяє стійкості корпорації як господарського об'єднання;

• корпорація має значні фінансові можливості для реалізації своїх проектів.

Корпоративна форма організації підприємництва має також ряд недоліків. До них відносять:

по-перше, організаційні труднощі, пов'язані із тривалістю оформлення адміністративних справ;

по-друге, подвійне оподатковування;

по-третє, труднощі взаємин між акціонерами і керуючими.

Якщо зрівняти розглянуті організаційні форми підприємницької діяльності можна визначити відмінні риси - представлені в табл. 4.

Характерною рисою корпоративного бізнесу в секторі обслуговування є розвиток професійних корпорацій. Професійна корпорація — це об'єднання підприємств за професійною ознакою — ресторатори, юристи, — учасники яких роблять відповідні послуги.

Таблиця 4