2.1. Сутність ринку послуг гостинності та тенденції його розвитку

У теоретичній літературі, а також у повсякденному житті термін «ринок» використається в різних значеннях - від певного місця збуту товарів до характеристики системи товарно-грошових відносин, включаючи кредитно-фінансові операції в рамках країни або навіть всієї світової системи в цілому.

У самому загальному виді ринок можна визначити як будь-яка взаємодія, у яку вступають люди для здійснення торгівлі один з одним. Ринки звичайно діляться на товарні й фінансові, внутрішні й міжнародні.

У свою чергу, товарні ринку підрозділяються на ринки засобів виробництва, робочої сили, інформації, споживчих товарів. Далі ринки можуть диференціюватися по конкретних товарах і послугах.

Ринок послуг гостинності являє собою спосіб (або форму) організації й функціонування економічних зв'язків господарюючих суб'єктів невиробничої сфери, заснований на принципах вільної купівлі-продажу, де забезпечується взаємодія виробництва й споживання.

Інакше кажучи, ринок послуг гостинності - це галузевий ринок, ринок руху товару та послуг гостинності, ринок сфери обміну послугами, які виробляються підприємствами невиробничої сфери.

Ринок послуг гостинності функціонує за певних умов. Ці умови можна розділити на дві групи.

Перша група пов'язана з веденням загальних умов господарювання, що забезпечують ринкові зв'язки. До їх числа відносять:

1) наявність в економіці різноманітних форм власності (поліформизм власності) і різноманітних форм організації підприємницької діяльності;

2) достатня кількість виробників послуг, не менш 20 виробників однотипної послуги;

3) воля вибору партнерів по господарських зв'язках;

4) вільне маневрування ресурсами, їх наявність, що забезпечує мобільність факторів виробництва;

5) повнота і доступ всіх виробників до інформації про стан ринку;

6) створення ринкової інфраструктури, що поєднує три основних елементи - ринок товарів і послуг, ринок факторів виробництва й фінансовий ринок.

Друга група включає систему мір, пов'язану з розробкою правового законодавства, що забезпечує функціонування ринку і демократизацію виробництва послуг при збереженні державних регуляторів.

Сутність ринку послуг гостинності проявляється в його функціях. До числа найважливіших функцій відносять:

— функція саморегулювання виробництва погодить виробництво і споживання послуг в асортиментній структурі, а також підтримка збалансованого попиту та пропозиції по обсязі і ціні;

— посередницька функція полягає в тому, що ринок прямо з'єднує виробників (продавців) і споживачів послуг, надаючи їм можливість спілкуватися один з одним мовою цін, попиту та пропозиції;

— ціноутворююча функція ринку виникає при зіткненні товарного попиту та пропозиції, а також завдяки конкуренції. У результаті дії даної функції складаються ціни на послуги;

— функція, що інформує, «повідомляє» підприємцям про стан економіки в цілому і сфери послуг зокрема;

- стимулююча функція полягає в спонуканні виробників до створення нової послуги з найменшими витратами;

— регулююча функція припускає забезпечення певної пропорційності у виробництві і обміні між регіонами і сферами національного господарства;

— оздоровлююча функція - економічно оправдана. Ринок «очищає» економіку від непотрібної і неефективної господарської діяльності. Ті підприємці, які не враховують запити споживачів і не піклуються про прогресивність і рентабельність свого виробництва, зазнають поразки в конкурентній боротьбі.

Як відзначалося вище, ринок послуг існує в єдності з товарним ринком й є його різновидом. Разом з тим він має свої специфічні риси.

До основних особливостей ринку послуг можна віднести наступне.

1. Високу динамічність ринкових процесів. Це пов'язане з мінливістю попиту на послуги і мінливістю пропозиції на цьому ринку, обумовленою гнучкістю галузевої структури послуг.

2. Територіальну сегментацію. Форми надання послуг, попит і функціонування підприємств послуг залежать від характеристик території, охопленої конкретним ринком.

3. Локальний характер ринку послуг. Ринок послуг обмежений рамками території, прив'язаний до конкретної місцевості.

4. Високу швидкість обороту капіталу. Вона є результатом більш короткого виробничого циклу.

5. Високу чутливість до змін ринкової кон'юнктури. Вона обумовлена неможливістю зберігання, складування і транспортування послуг. Ця властивість послуги підвищує вимогливість до прогнозування попиту на окремі види послуг.

6. Специфіку організації виробництва послуг. Виробниками послуг звичайно є малі й середні підприємства різного профілю. Через більшу мобільність, ці підприємства мають широкі можливості для гнучкого реагування на зміни ринкової кон'юнктури.

7. Специфіку процесу надання послуги. Ця специфіка обумовлена особистим контактом виробника і споживача. Такий контакт, з одного боку, створює умови для розширення комунікативних зв'язків, але з іншого боку - збільшує вимоги до професійно-кваліфікаційних якостей виробника.

8. Високий ступінь диференціації послуг. Вона пов'язана з диверсифікованістю, персоніфікацією і індивідуалізацією попиту на послуги. Складна структура попиту обумовлюється появою нових, нестандартних послуг, причому цей процес одержує все більший розвиток у міру насичення ринкового попиту. Це властивість ринку є своєрідним стимулом до інноваційної діяльності підприємств послуг.

9. Невизначеність результату діяльності по наданню послуг. Результат діяльності по наданню послуг залежить у багатьох випадках від якостей виробника і не може бути заздалегідь визначений з достатньою точністю. Його остаточна оцінка можлива тільки після споживання послуги.

Ринок послуг у різних галузях невиробничої сфери розвинений неоднаково. У системі соціально-побутового обслуговування, громадського харчування, рекреаційній, туристичній, торгівлі ринкові відносини одержали значний розвиток. Але в таких галузях, як культура, охорона здоров'я, освіта ринкові відносини мають свою специфіку і обмежені можливості. Тут завжди присутній значний неринковий сектор, представлений державними організаціями й установами.