Методичні поради

Аналізуючи перше питання, потрібно зауважити, що публічне мовлення є предметом дослідження риторики – теорії ораторського мистецтва, науки красномовства, яку професор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович вважав ,,царицею душ”, ,,княгинею мистецтв”, вказуючи на такі її функції, як соціально-організаційну, культурно-освітню.

Поняття ”ораторське мистецтво” має два значення: 1) вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої – інформувати та переконувати аудиторію засобами живого слова; 2) високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.

Особливим жанровим різновидом мовленнєвої діяльності є публічний виступ. У ньому найповніше реалізується система мисленнєво-мовленнєвих дій – уміле використання форм людського мислення . Діяльність людини, професія якої пов’язана з виголошенням промов, доповідей, читанням лекцій, вимагає набуття певної вправності у виборі відповідного жанру, формулюванні теми, відбору фактичного матеріалу та послідовності його викладу, а також високої культури мовлення та спілкування в цілому.

Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри публічного виступу: доповідь, промова, виступ, повідомлення.

Потрібно з’ясувати, які бувають різновиди доповіді; дати визначення промові та повідомленню; проаналізувати архітектоніку виступу.

Відповідаючи на друге питання, треба відмітити, що аргументація – це майстерний добір переконливих доказів. В основі аргументації лежить складна логічна операція, що є комбінацією судження як елементів доведення. Доведення – це сукупність логічних засобів обґрунтування істинності будь-якого судження за допомогою інших обставин і пов’язаних з ним суджень. Структура доведення складається з тези, аргументів, демонстрації. Дайте характеристику цим визначенням і зупиніться на такій логічній операції як спростування.

У третьому питанні треба сказати про те, що уміння представляти проекти (презентації), звітувати, переконувати, якісно інформувати аудиторію є досить важливою складовою професіограми майбутнього фахівця. Презентація –спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій. Презентацію здійснюють через три канали: вербальний, вокальний, невербальний.

Розрізняють такі види презентацій: презентація за сценарієм, інтерактивна презентація, автоматична презентація, навчальна презентація. Існують структурні компоненти презентації: експозиція, вступ, основна частина, резюме, висновок.

Досліджуючи четверте питання, потрібно відмітити, що важливим компонентом техніки професійного спілкування є вміння слухати. Слухання – не просто мовчання, а активна діяльність, своєрідна робота, якій передує бажання почути, інтерес до співрозмовника. Поясніть різновиди слухання: вибіркове, пасивне, активне, агресивне, псевдослухання.

Логічності виступу сприяють питальні конструкції, оскільки розвиток суджень відбувається шляхом переходу від раніше відомого до невідомого, більш точного твердження. Функції питальних висловлювань визначаються їх місцем в структурі тексту виступу і комунікативним завданням. Розрізняють такі види запитань, якими послуговуються під час виголошення і сприймання публічного виступу: закриті, відкриті, альтернативні, риторичні, підтверджувальні, спрямовувальні, інформаційні, проблемні, провокаційні, навідні, прикінцеві.

Готуючись до п’ятого питання, треба пам’ятати, що висновок – це документ, в якому уповноважені особи, комісія чи установа викладають свої зауваження, дають оцінку, приймають рішення та їх аргументи щодо окремого питання чи документа.