Ціннісно-мотиваційний аспект

Тема 1.

Визначення самовиховання і його роль в житті видатних представників історії людства. Актуальність теорії і методики самовиховання в умовах орієнтації Української держави на розкриття потенційних можливостей особистості кожної дитини, на її розвиток; місце теорії самовиховання в педагогіці та її значення для формування готовості студентів до професійної діяльності.

Тема 2.

Взаємозв’язок процесів самовиховання і розвитку особистості: розвиток як процес саморуху із властивими йому внутрішніми законами; фактори (зовнішні і внутрішні), що впливають на розвиток психіки; самовиховання – внутрішній фактор особистісного розвитку; зв'язок самовиховання особистості із соціально-економічним та іншими умовами життя, з вихованням. Поняття внутрішньосубєктних протиріч (протиріч внутрішнього плану). Професійне самовиховання як творчий процес.

Тема 3.

Характеристика рівнів самовиховання. Поняття про мотиваційну сферу самовиховання, особистісний сенс професійної самовиховної діяльності. Поняття про професійну свідомість і самосвідомість; психологічний механізм професійного самовиховання. Самооцінка як фактор самовиховної діяльності. Рівні та форми самооцінки.

Тема 4.

Закономірності професійного самовиховання зовнішнього плану. Внутрішні закономірності професійного самовиховання. Принципи професійного самовиховання на соціальному і особистісному рівнях його функціонування. Засоби самовиховання: самозобов’язання, самозвіт; навмисний і мимовільний самоконтроль; самонаказ. Загальні методи самовиховання та їх характеристика. Методика комплексного використання засобів самовиховання. Система організації професійного самовиховання майбутнього учителя.

Завдання студентам для самостійної роботи

1.Встановити основні елементи системи самовиховання К.Д.Ушинського, засоби і прийоми його самовиховної діяльності.

2. Визначити вузлові моменти процесу самовиховання волі, роль вольових якостей особистості в роботі над собою.

3. Обґрунтувати взаємозв’язок самовиховання з процесом перевиховання.

4. На основі результатів аналізу «Щоденників» (1847-1854 р.р.) Л.М.Толстого встановити особливості його самовиховної роботи.

5. Усвідомити особливості функціонування концептуальної схеми професійного самовиховання ( її психологічної й педагогічної складових) як системи.

Теми для рефератів

1.Самоінформуваня, самопобудження і самоорганізація − найважливіші групи прийомів впливу педагога на свою особистість.

2. Самовиховання педагогом якостей і умінь, значущих для професійної діяльності, як передумова ефективності її організації.

3. Характеристика психічної саморегуляції емоційних та вольових станів педагога.

4. Структура самовиховної активності у вимірах цілісного й особистісно орієнтованого методологічних підходів.

Розділ 2. Створення необхідних умов для усвідомлення майбутніми вчителями потреби у самовихованні: постановка цієї мети викладачем педагогіки (психології) та шляхи її конкретизації

Ціннісно-мотиваційний аспект

Тема 5.

Роль і функції учителя у формуванні особистості , здатної після закінчення школи ефективно розв’язувати завдання, значущі для відродження України. Вимоги, що ставить суспільство до педагога-трударя, важливі для виконання ним всіх своїх функцій, як складові освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Тема 6.

Прийоми організації студентом або вчителем процесу самопізнання. Особливості організації процесу самопізнання майбутнім педагогом мотивів свого вступу до ВНЗ педагогічного профілю, своїх індивідуальних особливостей тощо.

Тема 7.

Методики вивчення і розвитку ступеня адекватності самооцінки педагога і студента. Можливості й особливості їх використання на заняттях у ВНЗ.

Тема 8.

Технологія постановки студентом близьких та далеких перспектив в оволодінні обраною професією. Роль професійних зразків та ідеалів у самовихованні.

Основні форми впливу викладача на майбутніх педагогів:

включення студентів у процес пошуку літературних героїв, які займались самовихованням, спільне обговорення книг про них; з’ясування джерел досягнення конкретними учителями (можливо, батьками студентів) вагомих результатів у своїй діяльності як засобу розвитку у майбутніх педагогів інтересу до роботи над собою, формування особистісного зразка самовиховання. Створення на заняттях умов, які сприяють усвідомленню студентами протиріч між рівнями розвитку власних умінь і якостей та рівнями розвитку умінь і якостей педагогічного зразка самовиховання.

Аспект пошуку основних протиріч та їх складових (підпротиріч)

1. Провідного протиріччя, що виникає у вчителя або студента в процесі усвідомлення потреби в самовихованні: між об’єктивними можливостями виховання в забезпеченні високого рівня сформованості потреби в самовихованні та її реальним рівнем сформованості.

2.«Ланцюга» найважливіших компонентів системи протиріч, значущих для розв’язання провідного протиріччя:

2.1) необхідністю забезпечення тенденцій щодо перетворення професійного самовиховання в життєво важливу потребу і тими можливостями її задоволення, які закладені в системі організації навчально-виховного процесу у ВНЗ;

2.2) певними умовами, які створює педагог для усвідомлення студентами потреби у самовихованні та проявом у них цієї потреби лише у вигляді суб’єктивних переживань;

2.3) об’єктивними умовами, які створюються у ВНЗ або школі системою суспільного виховання для переходу даної потреби з емоційного рівня на раціональний, і суб’єктивними факторами, що гальмують розвиток цієї потреби.

3. Комплексу основних внутрішньосубєктних протиріч та їх складових, що виникають у студента чи вчителя в процесі усвідомлення ними потреби у самовиховній роботі. Протиріч між:

3.1 Необхідністю мати об’єктивні знання про ступінь розвитку якостей своєї особистості як професіонала і низьким ступенем розвитку професійної самосвідомості, адекватності самооцінки:

3.1.1) прагненням мати високий рівень розвитку самосвідомості та обмеженням за глибиною здатності розмірковувати про своє «Я» (здатності до рефлексії), незнанням прийомів самопізнання;

3.1.2) об’єктивною потребою орієнтуватися на професійні взірці для розвитку самооцінки у спілкуванні з однокурсниками (колегами) і низьким рівнем своєї культури стосунків з ними і, зокрема, культури взаємооцінювання;

3.1.3) зусиллями у напрямі оцінки відповідності своїх знань, ступеня розвитку професійно важливих якостей та умінь вимогам, що пред’являє наше суспільство до педагога, який активно бере участь у відродженні соціально-економічного і культурного життя Української держави, і незнанням ним всіх цих вимог;

3.1.4) все зростаючим інтересом до свого внутрішнього світу і внутрішнього світу інших людей і низьким рівнем розвитку здатності до співчуття, співпереживання (здатності до емпатії);

3.1.5) об’єктивною необхідністю в усвідомленні педагогічних ідеалів, близьких та далеких перспектив власного професійного розвитку і обмеженістю кола своїх можливостей для підвищення рівня цього усвідомлення;

3.1.6) бажанням мати правдиву самооцінку і відсутністю досвіду співставлення наявності і ступеня сформованості власних якостей і умінь з тим рівнем розвитку особистості, якого досяг педагогічний зразок (ідеал), а також досвіду співставлення самооцінки і оцінок іншими людьми результатів різноманітних видів своєї діяльності, рівня сформованості умінь і якостей.

Аспект проектування цілей, значущих для розв’язання протиріч

Ц. 3.1 Створити необхідні умови для розвитку професійної свідомості й самосвідомості студентів, формування у них адекватної самооцінки.

Ц. 3.1.1 Сприяти формуванню у майбутніх учителів здатності до самоаналізу, до роздумів про своє духовно-професійне «Я».

Ц. 3.1.2 Створити сприятливі умови для росту у студентів культури спілкування, формування у них досвіду культурного взаємооцінювання.

Ц. 3.1.3 Проінформувати майбутніх педагогів про систему вимог, що висуває наше суспільство до вчителя на сучасному етапі соціально-економічних перетворень в Україні, організувати процес вивчення ними змісту карт-професіограм як самоцінного.

Ц. 3.1.4 Показати студентам гідні для наслідування приклади емоційно-чуттєвого ставлення людини до людини, порекомендувати їм систему вправ для виховання готовності до емпатії.

Ц. 3.1.5 Забезпечити формування у студентів педагогічних спеціальностей факультету особистісного зразка самовиховання; розкрити перед кожним майбутнім педагогом перспективи його становлення як професіонала.

Ц. 3.1.6 Створити педагогічні ситуації, в яких би студент мав можливість співставляти наявність та ступінь розвитку власних якостей і умінь з рівнем розвитку особистості педагогічного зразка (ідеалу); включити майбутніх педагогів у різноманітні види творчої діяльності з обов’язковим співставленням самооцінки з оцінкою її результатів викладачам і однокурсникам.

Завдання студентам для самостійної роботи

1. Визначте і систематизуйте фактори, що гальмують процес усвідомлення потреби у самовихованні конкретного учня однієї із шкіл вашого мікрорайону.

2. Враховуючи свої індивідуальні та вікові особливості, ступінь професійної компетентності, визначте свій рівень усвідомлення потреби у самовихованні, назвіть причини, що гальмують цей процес.

Теми для рефератів:

1. Взаємозв’язок професійного самовиховання учителя з формуванням його інтегральної готовності до праці.

2. Характеристика підходів педагогів до побудови програми цілей управління процесом усвідомлення потреби у самовихованні.

3. Педагогічні умови формування у студентів інтересу до професійного самовиховання.

Розділ 3. Надання допомоги майбутнім педагогам в оволодінні ними знаннями теорії та технології самовиховної роботи: зміст цієї діяльності, пошук її протиріч та способів їх розв’язання

Ціннісно-мотиваційний аспект

Тема 9

Функції педагога. Професійно-значущі уміння як орієнтир для самовиховної роботи: загальні та специфічні. Поняття готовності до самовиховання. Інтегральна готовність до професійної діяльності як система: психологічна і практична готовності; готовність до самовдосконалення після закінчення ВНЗ.