4.1 Варіант перспективної програми завдань-самозобов’язань щодо формування моральних та естетичних якостей:

1. 1) стати принципово чесною людиною на найвищому рівні;

2. 2) підвищити ступінь милосердного ставлення до людей (особливо людей похилого віку та дітей і тварин;

3) забезпечити систематичність правдивої оцінки власних вчинків;

4) відповідати вимогам до фахівця з людською гідністю;

5. культивувати і здійснювати максимально можливу кількість благородних вчинків;

6) перетворитися в людину, що випромінює любов до людей, обраної професії, рідної землі та природи, власного “Я”;

7) стати доброю людиною;

3. 8) збагатитися щедрістю і дарувати її рідним та іншим людям;

9. забезпечити найвищий розвиток власної працелюбності, пов’язаної, зокрема, і з підготовкою до фахової діяльності;

10) досягти максимально можливих показників щодо виклику, усвідомлення і розвитку інтелектуальних, естетичних і моральних почуттів;

11) наповнити віру в людей і у себе активною творчою працею, спрямованою на удосконалення власного морально-професійного образу “Я” та стосунків з однокурсниками, викладачами і батьками;

12) всебічно “підтримати” свою надію на досягнення достатньо високого рівня фахової готовності активністю у самоосвіті та самовихованні;

13) навчитися реально демонструвати повагу до жінки, людей похилого віку і кваліфікованих фахівців у різних сферах;

14. навчитися бути вільним у створенні власного концептуального бачення щодо розв’язання наукових і соціально-політичних проблем, розробки проектів художньої й інших видів творчості.

Майбутнім фахівцям, у яких рівень сформованості вольових якостей не є достатньо високим, слід рекомендувати обмежитися в одному семестрі двома або трьома завданнями-самозобов’язаннями у сфері самовиховання.

Особистий план самовиховання складається на основі результатів пошуку студентом способів і засобів вирішення завдань-самозабов’язань. При цьому майбутній фахівець задає собі питання, які методи чи засоби є значущими для реалізації певного завдання. Наведемо приклад вправ як ефективних методів виконання 10-го з наведених завдань-самозабов’язань інтегративного характеру. Пункти особистого плану самовиховання у цьому випадку доцільно сформулювати так: 1) сформувати у себе вміння опосередковано викликати, усвідомлювати і стимулювати розвиток інтелектуальних почуттів; 2) навчитися викликати, усвідомлювати і стимулювати розвиток власних естетичних почуттів; 3) опанувати вміннями опосередкованого виклику, усвідомлення і стимулювання розвитку моральних почуттів. Виконання цього плану знаходиться в залежності від рівня систематичності використання майбутнім фахівцем наведеної нижче системи вправ (вправи обираються вільно).

4.2 Вправи, спрямовані на опосередкований виклик, усвідомлення і розвиток почуттів

4.2.1 Вправи, спрямовані на опосередкований виклик, усвідомлення і розвиток інтелектуальних почуттів:

● вправи у перевірці запропонованих різних гіпотез сумнівного характеру (їх сумнівність невідома студентам) щодо розв’язання сформульованої проблеми;

● вправи у вирішенні якісних задач цікавого характеру (це можуть бути задачі з відповідного “арсеналу” цікавої фізики, цікавої математики, цікавої хімії, цікавої техніки тощо);

● вправи у самопереконанні правильності особисто висловлених суджень щодо певного об’єкта теоретичного аналізу;

● вправи у перетворенні правил, визначень, понять, законів і таке інше в художні образи (передусім засобами літературного і образотворчого мистецтв);

● вправи у проведенні дослідів, результати яких є неочікуваними, нестандартними, “яскравими” у своїй оригінальності та красі;

● вправи у перенесенні емоційного забарвлення професійної ситуації з певних причин появи конкретних почуттів на зовсім другорядні умови;

● вправи в оцінці ступеня дефіциту інформації, значущої для досягнення певних цілей (якісного оволодіння готовністю до професійної діяльності; розв’язання алгоритмічної, логічної або творчої задачі; оволодіння технікою швидкого читання; підвищення рівня фізичної загартованості тощо);

● вправи у розв’язанні різновидів таких складних “головоломок”, у роботі з якими простота або оригінальність ідеї досягнення позитивного результату викликає подив;

● вправи в усвідомленні сутності комплексу протилежних точок зору на концептуальні підходи до створення різних проектів, розв’язання конкретних проблем (задач), висвітлення історичних чи політичних подій, сутності соціальних або політичних програм і таке інше.